King Abijah of Judah
(2 Chronicles 13.1—14.1)1 In the eighteenth year of the reign of King Jeroboam of Israel, Abijah became king of Judah, 2 and he ruled three years in Jerusalem. His mother was Maacah, the daughter of Absalom. 3 He committed the same sins as his father and was not completely loyal to the Lord his God, as his great-grandfather David had been. 4 But for David's sake the Lord his God gave Abijah a son to rule after him in Jerusalem and to keep Jerusalem secure. 5 The Lord did this because David had done what pleased him and had never disobeyed any of his commands, except in the case of Uriah the Hittite. 6 The war which had begun between Rehoboam and Jeroboam continued throughout Abijah's lifetime. 7 And everything else that Abijah did is recorded in The History of the Kings of Judah.
8 Abijah died and was buried in David's City, and his son Asa succeeded him as king.
King Asa of Judah
(2 Chronicles 14.1-52 15.16—16.6,11-14)9 In the twentieth year of the reign of King Jeroboam of Israel, Asa became king of Judah, 10 and he ruled forty-one years in Jerusalem. His grandmother was Maacah, the daughter of Absalom. 11 Asa did what pleased the Lord, as his ancestor David had done. 12 He expelled from the country all the male and female prostitutes serving at the pagan places of worship, and he removed all the idols his predecessors had made. 13 He removed his grandmother Maacah from her position as queen mother, because she had made an obscene idol of the fertility goddess Asherah. Asa cut down the idol and burned it in Kidron Valley. 14 Even though Asa did not destroy all the pagan places of worship, he remained faithful to the Lord all his life. 15 He placed in the Temple all the objects his father had dedicated to God, as well as the gold and silver objects that he himself dedicated.
16 King Asa of Judah and King Baasha of Israel were constantly at war with each other as long as they were in power. 17 Baasha invaded Judah and started to fortify Ramah in order to cut off all traffic in and out of Judah. 18 So King Asa took all the silver and gold that was left in the Temple and the palace, and sent it by some of his officials to Damascus, to King Benhadad of Syria, the son of Tabrimmon and grandson of Hezion, with this message: 19 “Let us be allies, as our fathers were. This silver and gold is a present for you. Now break your alliance with King Baasha of Israel, so that he will have to pull his troops out of my territory.”
20 King Benhadad agreed to Asa's proposal and sent his commanding officers and their armies to attack the cities of Israel. They captured Ijon, Dan, Abel Beth Maacah, the area near Lake Galilee, and the whole territory of Naphtali. 21 When King Baasha heard what had happened, he stopped fortifying Ramah and went to Tirzah.
22 Then King Asa sent out an order throughout all of Judah requiring everyone, without exception, to help carry away from Ramah the stones and timber that Baasha had been using to fortify it. With this material Asa fortified Mizpah and Geba, a city in the territory of Benjamin.
23 Everything else that King Asa did, his brave deeds and the towns he fortified, are all recorded in The History of the Kings of Judah. But in his old age he was crippled by a foot disease. 24 Asa died and was buried in the royal tombs in David's City, and his son Jehoshaphat succeeded him as king.
King Nadab of Israel
25 In the second year of the reign of King Asa of Judah, King Jeroboam's son Nadab became king of Israel, and he ruled for two years. 26 Like his father before him, he sinned against the Lord and led Israel into sin.
27 Baasha son of Ahijah, of the tribe of Issachar, plotted against Nadab and killed him as Nadab and his army were besieging the city of Gibbethon in Philistia. 28 This happened during the third year of the reign of King Asa of Judah. And so Baasha succeeded Nadab as king of Israel. 29 At once he began killing all the members of Jeroboam's family. In accordance with what the Lord had said through his servant, the prophet Ahijah from Shiloh, all of Jeroboam's family were killed; not one survived. 30 This happened because Jeroboam aroused the anger of the Lord, the God of Israel, by the sins that he committed and that he caused Israel to commit.
31 Everything else that Nadab did is recorded in The History of the Kings of Israel. 32 King Asa of Judah and King Baasha of Israel were constantly at war with each other as long as they were in power.
King Baasha of Israel
33 In the third year of the reign of King Asa of Judah, Baasha son of Ahijah became king of all Israel, and he ruled in Tirzah for twenty-four years. 34 Like King Jeroboam before him, he sinned against the Lord and led Israel into sin.
Авіям – цар Юдеї
1 На вісімнадцятому році царювання Єровоама, Неватового сина, зійшов на царський престол Юдеї Авіям.
2 Він царював у Єрусалимі три роки. Його матір’ю була дочка Авесалома, Мааха.
3 Він чинив ті самі гріхи, що і його батько, адже той грішив на очах у сина, і його серце не було щирим перед Господом, його Богом, як було серце його дідуся Давида.
4 Хоч заради Давида Господь, його Бог, не дозволив погаснути його (Давидовому ) світильнику в Єрусалимі, посадивши на престол його онука і таким чином зміцнити Єрусалим.
5 Адже Давид чинив те, що було до вподоби Господу, і протягом усього свого життя не ухилявся від того, що Він йому заповідав, окрім злочину щодо хеттейця Урія.
6 Отже, як точилась війна між Ровоамом та Єровоамом протягом усього їхнього життя,
7 так і між Авіямом та Єровоамом війна продовжувалась. Решта оповідей про Авіяма та про всю його діяльність записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
8 Тож Авіям спочив зі своїми батьками, і його поховали в Місті Давида, а замість нього зійшов на престол його син Аса.
Аса – цар Юдеї
9 Отже, двадцятого року правління Ізраїльського царя Єровоама в Юдеї став царем Аса.
10 Він царював у Єрусалимі сорок один рік. Його бабусею була Мааха, дочка Авесалома.
11 Аса чинив те, що було до вподоби Господу, як його прабатько Давид.
12 Він прогнав із краю отих «посвячених» розпусників у капищах і знищив усіх ідолів, яких зробили його батьки.
13 Він навіть позбавив свою бабцю Мааху, звання матері-цариці за те, що вона поставила статую Астарти. Аса порубав її ідола-боввана й спалив біля потоку Кедрон.
14 І хоч капища на пагорбах не були зруйновані, проте серце Аси було щиро віддане Господу протягом усього його життя.
15 Він переніс до Господнього Храму – срібний та золотий посуд, як присвячений дар свого батька, а також свій власний.
16 Проте між Асою та між Ізраїльським царем Баашою також протягом усього їхнього життя точилася війна.
17 Якось Бааша, цар Ізраїлю, виступив проти Юди, й почав будувати фортецю в Рамі, аби закрити людям доступ до Юдейського царя Аси.
18 Тоді Аса взяв усе срібло і золото, яке ще залишалося в скарбниці Господнього Храму, а також у скарбниці царського палацу, й передав усе своїм слугам, яких цар Аса відправив до Бен-Гадада, сина Тавріммона, внука Хезйона, арамійського царя, який жив у Дамаску, з такими словами:
19 Давай укладемо Заповіт між мною і між тобою, як був між моїм батьком і твоїм батьком! Ось я тобі посилаю, як дар, срібло та золото, за умови, що ти розірвеш свій Заповіт (союз ) з Ізраїльським царем Баашею, аби він залишив мене в спокої!
20 Бен-Гадад погодився з пропозицією царя Аси, й послав воєначальників зі своїм військом, й вони виступили проти деяких Ізраїльських міст. Він спустошив Ійон, Дан, Абел-Бет-Мааху, весь Кінерот і, нарешті, весь край Нефталима.
21 Так сталося, що коли Бааша про це дізнався, то припинив будівництво в Рамі й повернувся в Тірцу.
22 Тоді цар Аса скликав усіх без винятку Юдеїв, щоб вони винесли з Рами каміння і дерево, які Бааша використовував для будівництва; цар Аса побудував з тих матеріалів фортеці у Ґіві Веніяміновій та в Міцпі.
23 Всі інші оповіді про вчинки Аси, про всі його подвиги та його діяльність, а також про міста, які він збудував, – усе це записано в Книзі Літопису Юдейських Царів. У своєму похилому віці Аса страждав від хвороби ніг.
24 Коли Аса спочив зі своїми батьками, його поховали біля його прабатьків у Місті Давида, свого прабатька. Замість нього на царський престол зійшов його син Йосафат…
Надав – цар Ізраїля
25 Другого року владарювання Юдейського царя Аси царем над Ізраїлем став Надав, син Єровоама. Він владарював над Ізраїлем два роки.
26 Надав чинив зло, що було не до вподоби Господу; він пішов дорогою свого батька, повторюючи його гріхи, які впровадили у гріх Ізраїль.
27 Але проти нього учинив змову Бааша, син Ахії, з племені Іссахара. І коли Надав з усім Ізраїльським військом утримували в облозі филистимське місто Ґіббетон, Бааша вбив Надава в Ґіббетоні.
28 Бааша вбив його на третій рік царювання Юдейського царя Аси, і замість Надава зійшов на царський престол.
29 Так сталося, що коли Бааша почав царювати, то знищив увесь рід Єровоама; з усіх нащадків Єровоама не залишилось живим нікого, – усі загинули, як і провістив Господь через свого слугу Ахію з Шіло,
30 через гріхи Єровоама, котрий не лише сам творив беззаконня, а й увів у гріх Ізраїль, чим викликав гнів Господа, Бога Ізраїлю.
31 Усе інше, що стосується Надава, та про всі події з його життя записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
32 Між Асою та між Ізраїльським царем Баашою війна тривала протягом усього їхнього життя.
Бааша – цар Ізраїля
33 На третьому році Юдейського царя Аси, у Тірці зійшов на Ізраїльський престол Бааша, син Ахії, і владарював двадцять чотири роки.
34 Але і він чинив те, що було не до вподоби Господу, йдучи дорогою Єровоама, й повторюючи його гріхи, в які той увів Ізраїль.