Solomon Turns Away from God
1 Solomon loved many foreign women. Besides the daughter of the king of Egypt he married Hittite women and women from Moab, Ammon, Edom, and Sidon. 2 He married them even though the Lord had commanded the Israelites not to intermarry with these people, because they would cause the Israelites to give their loyalty to other gods. 3 Solomon married seven hundred princesses and also had three hundred concubines. They made him turn away from God, 4 and by the time he was old they had led him into the worship of foreign gods. He was not faithful to the Lord his God, as his father David had been. 5 He worshiped Astarte, the goddess of Sidon, and Molech, the disgusting god of Ammon. 6 He sinned against the Lord and was not true to him as his father David had been. 7 On the mountain east of Jerusalem he built a place to worship Chemosh, the disgusting god of Moab, and a place to worship Molech, the disgusting god of Ammon. 8 He also built places of worship where all his foreign wives could burn incense and offer sacrifices to their own gods.
9-10 Even though the Lord, the God of Israel, had appeared to Solomon twice and had commanded him not to worship foreign gods, Solomon did not obey the Lord but turned away from him. So the Lord was angry with Solomon 11 and said to him, “Because you have deliberately broken your covenant with me and disobeyed my commands, I promise that I will take the kingdom away from you and give it to one of your officials. 12 However, for the sake of your father David I will not do this in your lifetime, but during the reign of your son. 13 And I will not take the whole kingdom away from him; instead, I will leave him one tribe for the sake of my servant David and for the sake of Jerusalem, the city I have made my own.”
Solomon's Enemies
14 So the Lord caused Hadad, of the royal family of Edom, to turn against Solomon. 15-16 Long before this, when David had conquered Edom, Joab the commander of his army had gone there to bury the dead. He and his men remained in Edom six months, and during that time they killed every male in Edom 17 except Hadad and some of his father's Edomite servants, who escaped to Egypt. (At that time Hadad was just a child.) 18 They left Midian and went to Paran, where some other men joined them. Then they traveled to Egypt and went to the king, who gave Hadad some land and a house and provided him with food. 19 Hadad won the friendship of the king, and the king gave his sister-in-law, the sister of Queen Tahpenes, to Hadad in marriage. 20 She bore him a son, Genubath, who was raised by the queen in the palace, where he lived with the king's sons.
21 When the news reached Hadad in Egypt that David had died and that Joab the commander of the army was dead, Hadad said to the king, “Let me go back to my own country.”
22 “Why?” the king asked. “Have I failed to give you something? Is that why you want to go back home?”
“Just let me go,” Hadad answered the king. And he went back to his country.
As king of Edom, Hadad was an evil, bitter enemy of Israel.
23 God also caused Rezon son of Eliada to turn against Solomon. Rezon had fled from his master, King Hadadezer of Zobah, 24 and had become the leader of a gang of outlaws. (This happened after David had defeated Hadadezer and had slaughtered his Syrian allies.) Rezon and his gang went and lived in Damascus, where his followers made him king of Syria. 25 He was an enemy of Israel during the lifetime of Solomon.
God's Promise to Jeroboam
26 Another man who turned against King Solomon was one of his officials, Jeroboam son of Nebat, from Zeredah in Ephraim. His mother was a widow named Zeruah. 27 This is the story of the revolt.
Solomon was filling in the land on the east side of Jerusalem and repairing the city walls. 28 Jeroboam was an able young man, and when Solomon noticed how hard he worked, he put him in charge of all the forced labor in the territory of the tribes of Manasseh and Ephraim. 29 One day, as Jeroboam was traveling from Jerusalem, the prophet Ahijah from Shiloh met him alone on the road in the open country. 30 Ahijah took off the new robe he was wearing, tore it into twelve pieces, 31 and said to Jeroboam, “Take ten pieces for yourself, because the Lord, the God of Israel, says to you, ‘I am going to take the kingdom away from Solomon, and I will give you ten tribes. 32 Solomon will keep one tribe for the sake of my servant David and for the sake of Jerusalem, the city I have chosen to be my own from the whole land of Israel. 33 I am going to do this because Solomon has rejected me and has worshiped foreign gods: Astarte, the goddess of Sidon; Chemosh, the god of Moab; and Molech, the god of Ammon. Solomon has disobeyed me; he has done wrong and has not kept my laws and commands as his father David did. 34 But I will not take the whole kingdom away from Solomon, and I will keep him in power as long as he lives. This I will do for the sake of my servant David, whom I chose and who obeyed my laws and commands. 35 I will take the kingdom away from Solomon's son and will give you ten tribes, 36 but I will let Solomon's son keep one tribe, so that I will always have a descendant of my servant David ruling in Jerusalem, the city I have chosen as the place where I am worshiped. 37 Jeroboam, I will make you king of Israel, and you will rule over all the territory that you want. 38 If you obey me completely, live by my laws, and win my approval by doing what I command, as my servant David did, I will always be with you. I will make you king of Israel and will make sure that your descendants rule after you, just as I have done for David. 39 Because of Solomon's sin I will punish the descendants of David, but not for all time.’”
40 And so Solomon tried to kill Jeroboam, but he escaped to King Shishak of Egypt and stayed there until Solomon's death.
The Death of Solomon
(2 Chronicles 9.29-31)41 Everything else that Solomon did, his career, and his wisdom, are all recorded in The History of Solomon. 42 He was king in Jerusalem over all Israel for forty years. 43 He died and was buried in David's City, and his son Rehoboam succeeded him as king.
Серце Соломона відвертається від Господа
1 Цар Соломон, крім дочки фараона, покохав багато інших чужоземних жінок: моавійок, аммонійок, едомок, сидонянок і хеттейок, –
2 тих народів, щодо яких Господь Ізраїльтянам сказав: Не рідніться з ними, як і вони не повинні ріднитися з вами, бо, напевно, вони схилять ваші серця до своїх богів! Саме з ними єднався Соломон обдаровуючи своїм коханням.
3 Отже, в нього було сімсот дружин і триста наложниць. Ці дружини розбещували його серце.
4 Так сталося, що в похилому віці жінки настільки відвернули Соломона до чужих богів, що його серце втратило цілковиту відданість Господу, його Богові, як було серце його батька Давида.
5 Внаслідок цього Соломон став послідовником сидонської богині Астарти та Мілкома, аммонійської гидоти.
6 Те, що Соломон робив, було злочином у Господніх очах, адже він перестав бути щирим щодо Господа, як його батько Давид.
7 У той час Соломон збудував на горі, навпроти Єрусалима, капище з жертовником моавській гидоті, Кемошу та Молоху, – мерзенному ідолу аммонійців.
8 Щось подібне він чинив і для всіх інших своїх чужоземних дружин, котрі там звершували кадіння і приносили жертви своїм богам.
9 І Господь розгнівався на Соломона через те що він відвернув своє серце від Господа, Бога Ізраїлю, Який йому з’являвся двічі
10 і особливо наголошував йому, щоб він не пішов услід інших богів. Проте він не дотримався того, що йому заповів Господь.
11 Тому Господь промовив до Соломона: Через те, що ти так чиниш і не дотримуєшся Мого Заповіту та Моїх Заповідей, що Я тобі наказав, Я неодмінно відберу твоє царство від тебе і дам його твоєму слузі!
12 Однак Я цього не зроблю за твого життя, заради твого батька Давида, але відберу його з рук твого сина!
13 Проте, не відберу всього царства, – одне племено Я залишу твоєму синові задля Мого слуги Давида, та заради Єрусалима, якого Я обрав.
Противники Соломона
14 І Господь підняв на Соломона противника, едомця Гадада, котрий походив з царського роду в Едомі.
15 Колись відбулось так, що коли Давид розгромив Едома, й командувач Давидового війська, Йоав, пішов, аби поховати полеглих у бою, то він тоді знищив в Едомі всіх чоловіків.
16 У той час Йоав з усім військом Ізраїлю перебував там шість місяців, поки не знищив усіх едомських чоловіків.
17 Гадад же разом з кількома едомськими чоловіками, що були урядниками палацу його батька, втік у Єгипет. Гадад у той час був ще малою дитиною.
18 Вирушивши тоді з Мідіяна, вони прибули в пустелю Паран. Взявши з собою інших чоловіків, що були в Парані, вони прийшли в Єгипет до єгипетського царя, фараона. Той дав Гададу дім, забезпечив його утримання, і навіть виділив йому ділянку землі.
19 Гадад здобув у фараона особливу прихильність, так що той дав йому за дружину сестру своєї дружини, цариці Тахпенеси.
20 Отже, сестра Тахпенеси народила йому сина Ґенувата, якого виховувала Тахпенеса в палаці фараона, так що Ґенуват зростав у палаці фараона разом з дітьми фараона.
21 Коли Гадад у Єгипті довідався, що Давид спочив зі своїми прабатьками, і його командувач війська, Йоав, помер також, то Гадад сказав фараону: Дозволь мені повернутись до свого краю!
22 Відповідаючи фараон запитав його: Чого тобі бракує в мене, що ти забажав направитись у свій край? А той відповів: Нічого не бракує, однак все ж дозволь мені піти.
23 Бог збудив проти Соломона ще одного противника, – Еліядового сина Резона, який утік від свого володаря Гададезера, царя Цови.
24 Він зібрав тоді навколо себе чоловіків, і став ватажком банди злочинців. Коли ж Давид їх розгромив, вони подались до Дамаска, там осіли й фактично, владарювали в Дамаску.
25 Він був ворогом Ізраїлю протягом усього життя Соломона. Як і Гадад, що творив лихо, Резон ненавидів Ізраїль; до того ж він на той час уже правив Сирією (Арамом ).
Бунт Єровоама, сина Навата
26 Збунтувався проти Соломона і його слуга, єфремовець із Цереди, Наватів син Єровоам. Його матір, яка залишилась вдовою, звали Церуя.
27 Приводом для бунту проти царя Соломона послужили певні обставини. Коли Соломон відбудовував фортецю Мілло, замуровуючи пролом у стіні Міста Давида, свого батька, він зауважив
28 молодого чоловіка на ім’я Єровоам, який був потужний силою, і добре справлявся зі своєю роботою. Він призначив його наглядачем над людьми з покоління Йосифа, котрі виконували примусові роботи .
29 Так сталося, що коли Єровоам вийшов з Єрусалима, то по дорозі його зустрів пророк Ахія з Шіло, який мав на собі новий плащ. Вони виявились у полі наодинці.
30 Ахія взяв новий плащ, що був на ньому, і порвав його на дванадцять шматків, після чого
31 промовив до Єровоама: Візьми собі десять шматків, адже так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Оце Я вирву царство з рук Соломона і віддам тобі десять племен!
32 Йому ж залишиться одне плем’я заради Мого слуги Давида та задля Єрусалима, – міста, яке Я обрав з-поміж усіх Ізраїлевих племен,
33 тому що вони Мене залишили і стали поклонятись Астарті, богині сидонців, моавському богові, Кемошеві, та Мілкомові, богові аммонійців. Вони перестали ходити Моїми дорогами, дотримуючись того, що було би правильним в Моїх очах, – Моїх постанов і Моїх Заповідей, як його батько Давид!
34 Я не відберу з його (Соломонових ) рук єдиного царства, як нині є , і залишатиму його царем поки віку його, заради Давида, Мого слуги, якого Я обрав, і котрий дотримувався Моїх Заповідей і Моїх постанов.
35 Натомість Я заберу царство з рук його сина. Десять племен віддам тобі,
36 а його синові залишу одне племено, щоб світильник Мого слуги Давида завжди залишався переді Мною в Єрусалимі, – місті, яке Я Собі обрав, аби там перебувало Моє Ім’я.
37 А тебе Я візьму, щоб ти царював, й підкорював собі все, що ти забажаєш, – ти будеш царем над Ізраїлем.
38 Отже, якщо будеш слухняним у всьому, що Я буду тобі заповідати, ходитимеш Моїми дорогами й чинитимеш те, що Мені до вподоби, дотримуючись Моїх Заповідей та Моїх настанов, як чинив Мій слуга Давид, тоді Я буду з тобою, і збудую тобі довговічний дім, як Я збудував Давидові, і віддам тобі Ізраїль.
39 Таким чином Я впокорю нащадків Давида, але не назавжди…
40 Соломон хотів позбавити Єровоама життя, але, дізнавшись про це , Єровоам утік у Єгипет, – до єгипетського царя Шішака. Він залишався в Єгипті аж до смерті Соломона.
Смерть і поховання Соломона
41 Усе інше про Соломона, – про всю його діяльність, та про його мудрість, – записано в Книзі Діянь Соломона.
42 Період, протягом якого Соломон був царем у Єрусалимі над усім Ізраїлем, складав сорок років.
43 І спочив Соломон вічним сном разом зі своїми прабатьками; його поховали в Місті Давида, його батька. Царем замість нього став його син Ровоам.