Gifts for Building the Temple
1 King David announced to the whole assembly: “My son Solomon is the one whom God has chosen, but he is still young and lacks experience. The work to be done is tremendous, because this is not a palace for people but a temple for the Lord God. 2 I have made every effort to prepare materials for the Temple—gold, silver, bronze, iron, timber, precious stones and gems, stones for mosaics, and quantities of marble. 3 Over and above all this that I have provided, I have given silver and gold from my personal property because of my love for God's Temple. 4 I have given 115 tons of the finest gold and 265 tons of pure silver for decorating the walls of the Temple 5 and for all the objects which the skilled workers are to make. Now who else is willing to give a generous offering to the Lord?”
6 Then the heads of the clans, the officials of the tribes, the commanders of the army, and the administrators of the royal property volunteered to give 7 the following for the work on the Temple: 190 tons of gold, 380 tons of silver, 675 tons of bronze, and 3,750 tons of iron. 8 Those who had precious stones gave them to the Temple treasury, which was administered by Jehiel of the Levite clan of Gershon. 9 The people had given willingly to the Lord, and they were happy that so much had been given. King David also was extremely happy.
David Praises God
10 There in front of the whole assembly King David praised the Lord. He said, “Lord God of our ancestor Jacob, may you be praised forever and ever! 11 You are great and powerful, glorious, splendid, and majestic. Everything in heaven and earth is yours, and you are king, supreme ruler over all. 12 All riches and wealth come from you; you rule everything by your strength and power; and you are able to make anyone great and strong. 13 Now, our God, we give you thanks, and we praise your glorious name.
14 “Yet my people and I cannot really give you anything, because everything is a gift from you, and we have only given back what is yours already. 15 You know, O Lord, that we pass through life like exiles and strangers, as our ancestors did. Our days are like a passing shadow, and we cannot escape death. 16 O Lord, our God, we have brought together all this wealth to build a temple to honor your holy name, but it all came from you and all belongs to you. 17 I know that you test everyone's heart and are pleased with people of integrity. In honesty and sincerity I have willingly given all this to you, and I have seen how your people who are gathered here have been happy to bring offerings to you. 18 Lord God of our ancestors Abraham, Isaac, and Jacob, keep such devotion forever strong in your people's hearts and keep them always faithful to you. 19 Give my son Solomon a wholehearted desire to obey everything that you command and to build the Temple for which I have made these preparations.”
20 Then David commanded the people, “Praise the Lord your God!” And the whole assembly praised the Lord, the God of their ancestors, and they bowed low and gave honor to the Lord and also to the king.
21 The following day they killed animals as sacrifices, dedicating them to the Lord, and then gave them to the people to eat. In addition, they sacrificed a thousand bulls, a thousand rams, and a thousand lambs, which they burned whole on the altar. They also brought the offerings of wine. 22 So that day they were very happy as they ate and drank in the presence of the Lord.
For a second time they proclaimed Solomon king. In the name of the Lord they anointed him as their ruler and Zadok as priest. 23 So Solomon succeeded his father David on the throne which the Lord had established. He was a successful king, and the whole nation of Israel obeyed him. 24 All the officials and soldiers, and even all of David's other sons, promised to be loyal to Solomon as king. 25 The Lord made the whole nation stand in awe of Solomon, and he made him more glorious than any other king that had ruled Israel.
Summary of David's Reign
26 David son of Jesse ruled over all Israel 27 for forty years. He ruled in Hebron for seven years and in Jerusalem for thirty-three. 28 He died at a ripe old age, wealthy and respected, and his son Solomon succeeded him as king. 29 The history of King David from beginning to end is recorded in the records of the three prophets, Samuel, Nathan, and Gad. 30 The records tell how he ruled, how powerful he was, and all the things that happened to him, to Israel, and to the surrounding kingdoms.
Пожертви на будівництво Храму
1 Після цього цар Давид звернувся до всієї громади зі словами: Цей мій син, Соломон, якого обрав Бог, ще дуже молодий і недосвідчений, а діло для виконання велике, адже ця будова не для людини, але для Господа, Бога!
2 Наскільки був спроможний, я підготував для Храму мого Бога: золото на золоті речі, срібло – для срібних, мідь – для того, що має бути з міді, залізо – для залізних предметів, дерево – для дерев’яних, оніксове каміння та інші коштовні камені – для оправ, різнокольорове коштовне каміння і багато мармуру.
3 До того ж, – у своїй пошані та турботі щодо Храму мого Бога, понад усе те, що я приготував для будівництва Святилища, – зі свого особистого золота та срібла, я передаю для Храму мого Бога:
4 три тисячі талантів золота, і то золота Офірського, та сім тисяч талантів особливим чином очищеного срібла для облицювання стін кімнат Храму,
5 а також на різні золоті вироби, що мають бути золотими, та срібло, що має бути зі срібла мистецьки виготовлене руками майстрів-умільців. А тепер хто сьогодні з вас хотів би щедро відкрити свою руку для Господа?
6 Після цього почали добровільно жертвувати глави родин і начальники племен Ізраїлю, військові командири над тисячами та сотники, а також високі царські можновладці.
7 Всього на будівництво Божого Храму було пожертвувано п’ять тисяч талантів золота і десять тисяч золотих даріїв , десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза.
8 А хто ще мав коштовне каміння, то його поклали у скарбницю Господнього Храму під нагляд Гершонового нащадка Єхіїла.
9 Увесь народ радів з приводу добровільних щедрих дарів, оскільки всі жертвували для Господа від усього щирого серця. Цар Давид також був дуже задоволеним.
Молитва хваління Давида
10 Після цього Давид перед усією громадою проголосив молитву хваління Господу. Давид промовив: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїлю, батька нашого, від віку й до віку!
11 Твоя, Господи, величність, сила, пишнота, слава, і могутність, адже все, що на небі й на землі Твоє! І Тобі, Господи, належить царство! Ти вищий понад усе, як Владика!
12 Від Тебе походять багатство і слава, Ти володієш усім, і в Твоїх руках сила та потуга; від Твоєї руки залежить учинити когось великим і могутнім!
13 Тепер же, Боже наш, прославляємо Тебе й приносимо подяку та хвалу Твоєму славному Імені!
14 Бо хто такий я, і ким є мій народ, що ми можемо охоче жертвувати? Адже від Тебе це все походить, і ми віддали лише те, що самі отримали з Твоїх рук.
15 Адже ми перед Тобою мандрівники та приходці, як і всі наші батьки. Наче тінь, життя наше на землі, і нічого немає тривалого.
16 Господи, Боже наш, усе це багатство, яке ми зібрали, для будівництва Твого Храму, присвяченого Твоєму святому Імені, походить з Твоїх рук, і воно все – Твоє!
17 Я знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серця і тобі до вподоби щирість. Я від чистого свого серця усе це пожертвував, і з радістю побачив, що і Твій народ, який тут знаходиться, так само охоче жертвує Тобі!
18 Господи, Боже батьків наших, Авраама, Ісаака та Ізраїля, збережи навіки цей напрям думок і щирість почуттів сердець Твого народу, зміцни їхні серця в любові до Тебе.
19 А моєму сину Соломонові дай також щире серце, сповнене рішучості дотримуватись Твоїх Заповідей, Твоїх повелінь та Твоїх постанов, і щоб він виконав усе необхідне для будівництва Храму, для якого я все це приготував.
20 Закінчуючи молитву , Давид запропонував усій громаді: Віддайте і ви хвалу Господу, вашому Богові! Тож уся громада поблагословила Господа, Бога своїх батьків: всі впали долілиць, поклонившись перед Господом і перед царем, після чого
21 народ звершив для Господа жертвоприношення. А наступного дня принесли у всепалення Господу тисячу тельців, тисячу баранів і тисячу ягнят, разом з належними до них жертвами возливання та іншими численними жертвами за весь Ізраїль.
Соломон зійшов на царський престол
22 У той день вони їли й пили перед Господом з великою радістю. Іншим разом ці самі люди проголосили Давидового сина, Соломона, царем. Вони його помазали перед Господом на володаря над Ізраїлем, а Садока – на священика.
23 Отже, Соломон зійшов на царський престол Господа замість свого батька Давида. В усіх справах він був успішним, і весь Ізраїль його слухався.
24 Всі можновладці, військові та всі сини його батька, царя Давида, корилися цареві Соломону.
25 Господь дуже звеличив Соломона в очах усього Ізраїлю, подарувавши йому таку царську славу, якої не мав до нього жоден цар в Ізраїлі.
Смерть Давида
26 Таким чином, Давид, син Єссея, владарював над усім Ізраїлем.
27 Загальний період його царювання над Ізраїлем становив сорок років. Спочатку він сім років владарював у Хевроні, а потім тридцять три роки був царем у Єрусалимі.
28 Він помер у щасливій сивині в похилому віці, в багатстві та славі, а замість нього зійшов на царський престол його син Соломон.
29 Про всі діяння царя Давида, – від першого й до останнього, – були вже описані в Літописі Провидця Самуїла, в Літописі Пророка Натана та в Літописі Провидця Ґада,
30 а саме: про весь період його царювання, про його подвиги та події, що відбувались, з ним самим, з усім Ізраїлем, а також в інших країнах світу.