Псалом 102
1 Молитва нужденного, коли він, убитий горем, виливає перед Господом свій жаль.
2 Господи, вислухай мою молитву, нехай мій зойк дійде до Тебе!
3 Не відвертай від мене Свого обличчя в день моєї скрути. Нахили до мене Своє вухо, коли я волаю до Тебе, і дай негайно мені відповідь.
4 Адже мої дні зникають, як дим, – мої кості тліють, як жар вогнища.
5 Моє серце висохло наче скошена трава, так що я забуваю їсти свій хліб.
6 Від голосного мого стогнання моє тіло прилипло до моїх кісток.
7 Я уподібнився до пелікана в пустелі, – я став, як та сова серед руїн.
8 Я не сплю й стогну , наче самотній птах на даху.
9 Упродовж цілого дня наді мною глузують мої вороги; ті, що знущаються з мене, стали проклинати моїм іменем .
10 Наче хліб, я їм попіл, а свій напій я змішую зі сльозами
11 через Твій гнів і обурення, оскільки, піднявши мене, Ти знову штовхнув додолу.
12 Мої дні, як зникаюча тінь, – я в’яну, як трава.
13 Але Ти, Господи, пробуваєш вічно, і пам’ять про Тебе – з покоління в покоління.
14 Ти повстанеш і змилуєшся над Сіоном, бо пора його помилувати, оскільки надійшов слушний час.
15 Адже Твої слуги полюбили його каміння, – їм дорогий навіть його порох.
16 Народи боятимуться Господнього Імені, а всі царі землі – Твоєї слави.
17 Коли Господь відбудує Сіон, Він з’явиться у Своїй славі.
18 Він почує молитви знедолених і не знехтує їхнім благанням.
19 Нехай це запишуть для майбутніх поколінь, аби народ, який пізніше утвориться, прославляв Господа.
20 Адже Він дивиться з висоти Своєї Святині, – Господь споглядає з небес на землю,
21 аби чути стогони в’язнів й визволяти дітей, приречених на смерть;
22 щоб сповіщати на Сіоні Господнє Ім’я і славити Його в Єрусалимі,
23 коли народи й царства зберуться разом для служіння Господу.
24 Він виснажив протягом дороги мою силу, а мої дні скоротив.
25 Тому я кажу: Боже мій, не забирай мене в половині мого віку, адже Твої літа тривають з роду в рід.
26 Ти на початку заснував землю, – і небеса є ділом Твоїх рук.
27 Вони загинуть, а Ти залишишся. Всі вони, мов одяг, постаріють. Ти їх заміниш, наче одяг, і вони проминуть.
28 Але Ти – Той Самий, і літам Твоїм кінця немає.
29 Діти Твоїх слуг також житимуть, і їхнє потомство постійно буде перед Тобою.
The Prayer of a Troubled Youth
1 Listen to my prayer, O Lord,
and hear my cry for help!
2 When I am in trouble,
don't turn away from me!
Listen to me,
and answer me quickly when I call!
3 My life is disappearing like smoke;
my body is burning like fire.
4 I am beaten down like dry grass;
I have lost my desire for food.
5 I groan aloud;
I am nothing but skin and bones.
6 I am like a wild bird in the desert,
like an owl in abandoned ruins.
7 I lie awake;
I am like a lonely bird on a housetop.
8 All day long my enemies insult me;
those who mock me use my name in cursing.
9-10 Because of your anger and fury,
ashes are my food,
and my tears are mixed with my drink.
You picked me up and threw me away.
11 My life is like the evening shadows;
I am like dry grass.
12 But you, O Lord, are king forever;
all generations will remember you.
13 You will rise and take pity on Zion;
the time has come to have mercy on her;
this is the right time.
14 Your servants love her,
even though she is destroyed;
they have pity on her,
even though she is in ruins.
15 The nations will fear the Lord;
all the kings of the earth will fear his power.
16 When the Lord rebuilds Zion,
he will reveal his greatness.
17 He will hear his forsaken people
and listen to their prayer.
18 Write down for the coming generation what the Lord has done,
so that people not yet born will praise him.
19 The Lord looked down from his holy place on high,
he looked down from heaven to earth.
20 He heard the groans of prisoners
and set free those who were condemned to die.
21 And so his name will be proclaimed in Zion,
and he will be praised in Jerusalem
22 when nations and kingdoms come together
and worship the Lord.
23 The Lord has made me weak while I am still young;
he has shortened my life.
24 O God, do not take me away now
before I grow old.
O Lord, you live forever;
25 long ago you created the earth,
and with your own hands you made the heavens.
26 They will disappear, but you will remain;
they will all wear out like clothes.
You will discard them like clothes,
and they will vanish.
27 But you are always the same,
and your life never ends.
28 Our children will live in safety,
and under your protection
their descendants will be secure.