Горе Ніневії
1 Горе місту, сповненому крові та обману, – переповненому беззаконням, грабежами й насильством.
2 Вже чути ляскіт бичів, – чути гуркіт коліс, тупотіння коней і торохкотіння колісниць.
3 Несеться кіннота, виблискують мечі та списи, – безліч вбитих, гори трупів… Мертвих тіл не порахувати, – вони на кожному кроці.
4 А все це через нескінченну розпусту вродливої розпусниці, вправної в чаклунстві, що продає народи своїм блудством, – своїми чарами – племена землі .
5 Тому Я виступлю проти тебе, – говорить Господь Саваот, – і підійму поділ твоєї спідниці на твоє обличчя, й покажу перед народами твою голизну, – царствам – твій сором.
6 Закидаю тебе брудом, і, зганьбивши тебе, виставлю тебе на посміховисько!
7 Станеться таке, що кожен, побачивши тебе, тікатиме від тебе зі словами: Спустошена Ніневія! Хто її пожаліє? Не знайдеться тих, котрі тебе потішили б!
8 Хіба ти краща від Но-Аммона , що розкинувся на ріках й звідусіль оточений водою? Море було його валом, а води – стіною.
9 Ефіопія та Єгипет були його надійною безвідмовною опорою. Пут і Лівія постійно допомагали йому.
10 Але й він (Но-Аммон ) пішов полоненим у неволю, а його немовлят розбивали на перехрестях всіх вулиць. Щодо його знатних кидали жереб (кому дістануться ), а всі його можновладці були заковані в кайдани.
11 Так і ти, Ніневіє, оп’янієш і, вмліваючи, шукатимеш захисту від ворога.
12 Усі твої фортеці, як смоківниці з первоплодами, – щойно їх потрясуть, вони самі впадуть у рот того, хто захоче їх з’їсти.
13 Що ж до твого народу (захисників ), то вони виявляться, наче жіноцтво. Брами твого краю відкриються навстіж перед твоїми ворогами, й вогонь пожере твої засуви.
14 Тож запасись водою на час облоги, укріпляй твої фортеці, увійди в розчин і топчи глину, виготовляй цеглу.
15 І все ж тебе (Ніневіє ) пожере вогонь, – ти будеш знищена мечем, як пожирає все сарана. Намножуй захисників, як розмножуються личинки сарани, або інша комашня.
16 Ти намножила своїх купців більше від зірок на небі, але й вони, як личинки сарани, – використають тебе і розлетяться.
17 Твої можновладці – така ж сарана, твої знатні – як рій сарани, – поки холодно, вони сидять на мурах, а сонце пригріє – й вони полетять, – не пізнаєш навіть місця, де вони сиділи.
18 Поснули твої пастирі, ассирійський царю, спочивають твої хоробрі. Тому твій народ і розбрівся по горах, і немає кому його зібрати.
19 Немає ліків для твоїх ран, – твоя хвороба невиліковна. Хто лише почує про твоє лихо, заплеще руками над тобою. Адже хто тільки не страждав від твоєї одвічної лютості?!
1 Doomed is the lying, murderous city,
full of wealth to be looted and plundered!
2 Listen! The crack of the whip,
the rattle of wheels,
the gallop of horses,
the jolting of chariots!
3 Cavalry troops charge,
swords flash, spears gleam!
Corpses are piled high,
dead bodies without number—
men stumble over them!
4 Nineveh the whore is being punished.
Attractive and full of deadly charms,
she enchanted nations and enslaved them.
5 The Lord Almighty says,
“I will punish you, Nineveh!
I will strip you naked
and let the nations see you,
see you in all your shame.
6 I will treat you with contempt
and cover you with filth.
People will stare at you in horror.
7 All who see you will shrink back.
They will say, ‘Nineveh lies in ruins!
Who has any sympathy for her?
Who will want to comfort her?’”
8 Nineveh, are you any better than Thebes, the capital of Egypt? She too had a river to protect her like a wall—the Nile was her defense. 9 She ruled Ethiopia and Egypt, there was no limit to her power; Libya was her ally. 10 Yet the people of Thebes were carried off into exile. At every street corner their children were beaten to death. Their leading men were carried off in chains and divided among their captors.
11 Nineveh, you too will fall into a drunken stupor! You too will try to escape from your enemies. 12 All your fortresses will be like fig trees with ripe figs: shake the trees, and the fruit falls right into your mouth! 13 Your soldiers are helpless, and your country stands defenseless before your enemies. Fire will destroy the bars across your gates. 14 Draw water to prepare for a siege, and strengthen your fortresses! Trample the clay to make bricks, and get the brick molds ready! 15 No matter what you do, you will still be burned to death or killed in battle. You will be wiped out like crops eaten up by locusts.
You multiplied like locusts! 16 You produced more merchants than there are stars in the sky! But now they are gone, like locusts that spread their wings and fly away. 17 Your officials are like a swarm of locusts that stay in the walls on a cold day. But when the sun comes out, they fly away, and no one knows where they have gone!
18 Emperor of Assyria, your governors are dead, and your noblemen are asleep forever! Your people are scattered on the mountains, and there is no one to bring them home again. 19 There is no remedy for your injuries, and your wounds cannot be healed. All those who hear the news of your destruction clap their hands for joy. Did anyone escape your endless cruelty?