1 Від цього затремтіло моє серце й зрушилось зі свого місця.
2 Слухайте уважно, слухайте рокотіння Його голосу, – він, наче грім, лунає з Його уст!
3 Він розлягається попід усім небом, а Його блискавки сягають країв землі.
4 І навіть за ними (краями землі ) лунає їхній відгомін, – Він гримить голосом своєї величі, й ніхто не в змозі затримати або змінити Його голос і сяйво блискавиць.
5 Своїм дивовижним голосом, схожим на грім, Бог звершує чудеса, яких ми не можемо збагнути.
6 Він наказує снігові: Покрий землю! Дощі й зливи також у Його владі!
7 Його печатка на руці кожної людини, аби всі люди усвідомлювали Його діяльність.
8 Звірі шукають лігвища, або засинають у своїх барлогах.
9 Зі сховищ півдня надходять буревії, а північні вітри приносять холоднечу.
10 Від Божого подиху утворюється мороз, і широчінь вод вкривається льодом.
11 Він вологою навантажує хмару, а грозові хмари утворюють Його блискавки.
12 Хмари пливуть і кружляють, виконуючи Його волю, і творять усе, що Він їм наказує, по всьому кругу землі,
13 приносячи на землю чи то Його кару, чи благословення.
14 Усвідом це, Йове! Зупинись і подумай про дивовижні Божі діла.
15 Чи знаєш ти, які завдання визначив для них Бог, та як Він із хмари блискавицю викликає?
16 Чи відаєш ти, як підвішені хмари, адже це чудеса Того, Хто Досконалий в усякій мудрості?!
17 Ти, кому душно від спеки в своєму одязі, коли відпочиває земля під південним вітром, –
18 чи потрапиш, як Він, розпростерти небесне склепіння, міцне, немов лите дзеркало .
19 Навчи нас, що мали би сказати Богу, бо через нашу необізнаність ми не можемо підібрати належні слова.
20 Хіба можна Йому сказати: Зачекай, я говоритиму? Хіба можна таке сказати і не загинути?
21 Неможливо дивитись на світло сонця після того, як вітер розжене хмари, які його закривали.
22 Так золотисте сяйво Божої вражаючої величі приходить з півночі.
23 Всемогутній, Якого неможливо осягнути, потужний силою та правосуддям, і багатий справедливістю, Він нікого не пригноблює.
24 Тому нехай Його бояться люди, адже Він не звертає уваги і не виявляє прихильності до кожного , котрий мудрий у власних очах…
1 The storm makes my heart beat wildly.
2 Listen, all of you, to the voice of God,
to the thunder that comes from his mouth.
3 He sends the lightning across the sky,
from one end of the earth to the other.
4 Then the roar of his voice is heard,
the majestic sound of thunder,
and all the while the lightning flashes.
5 At God's command amazing things happen,
wonderful things that we can't understand.
6 He commands snow to fall on the earth,
and sends torrents of drenching rain.
7 He brings our work to a stop;
he shows us what he can do.
8 The wild animals go to their dens.
9 The storm winds come from the south,
and the biting cold from the north.
10 The breath of God freezes the waters,
and turns them to solid ice.
11 Lightning flashes from the clouds,
12 as they move at God's will.
They do all that God commands,
everywhere throughout the world.
13 God sends rain to water the earth;
he may send it to punish us,
or to show us his favor.
14 Pause a moment, Job, and listen;
consider the wonderful things God does.
15 Do you know how God gives the command
and makes lightning flash from the clouds?
16 Do you know how clouds float in the sky,
the work of God's amazing skill?
17 No, you can only suffer in the heat
when the south wind oppresses the land.
18 Can you help God stretch out the sky
and make it as hard as polished metal?
19 Teach us what to say to God;
our minds are blank; we have nothing to say.
20 I won't ask to speak with God;
why should I give him a chance to destroy me?
21 And now the light in the sky is dazzling,
too bright for us to look at it;
and the sky has been swept clean by the wind.
22 A golden glow is seen in the north,
and the glory of God fills us with awe.
23 God's power is so great that we cannot come near him;
he is righteous and just in his dealings with us.
24 No wonder, then, that everyone is awed by him,
and that he ignores those who claim to be wise.