Провини відділили народ від Бога
1 Господня рука не стала неспроможною аби спасати, а Його вухо не притупилось, щоб слухати.
2 Ні! Це ваші провини відділили вас від вашого Бога, і ваші гріхи закрили від вас Його обличчя так, що Він не чує.
3 Адже ваші руки заплямовані кров’ю, а ваші пальці – беззаконням; ваші уста говорять неправду, і ваш язик лихословить.
4 Ніхто не закликає до правди, і не дбає про справедливе правосуддя. Кожен надію покладає на порожні слова, і говорить неправду, оскільки вагітні пороком і породжують злочин, –
5 висиджують гадючі яйця й плетуть сіті павука. Хто споживає їхні яйця, вмирає, а коли ж розіб’є, виповзе звідти гадюка.
6 Їхнє павутиння непридатне для одягу, – в їхнє рукоділля неможливо зодягнутися. Адже всі їхні вчинки злочинні, а на їхніх руках сліди насильства;
7 їхні ноги спрямовані до зла і поспішають на пролиття невинної крові; їхні думки – суцільне беззаконня, – спустошенням і знущанням позначені їхні дороги.
8 Шляхи миролюбства їм невідомі, й немає правосуддя на їхніх дорогах. Вони самі обрали собі криві стежки, тому кожен, хто ними ходить, не знатиме спокою.
Усвідомлення власних провин і гріхів
9 Ось чому таке далеке від нас правосуддя і не доходить до нас справедливість. Ми очікуємо на світло, але навкруги лише темрява, – жадаємо сяйва, а ходимо в темряві,
10 йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну, – як незрячі ходимо навпомацки, спотикаємося в полудень, наче в сутінках, – живемо в темряві, як померлі.
11 Всі ревемо, як ведмеді, або туркочемо, як голуби. Ми очікували правосуддя, але його немає, спасіння, – але воно далеко від нас.
12 Адже великі наші провини перед Тобою, і наші гріхи свідчать проти нас. Ми усвідомлюємо наше беззаконня, і знаємо наші злочини, –
13 ми зраджували і були невірними Господу, відвертаючись від нашого Бога; ми розмовляли лише про насильство й відступництво, – вагітніли й народжували з серця фальшиві слова.
14 Тому правосуддя відступило, і справедливість відійшла далеко, – правда спотикнулась на рівній площі, й чесність не може ввійти.
15 Так правди не стало взагалі, а хто уникає зла, того грабують. Господь побачив, що нема правосуддя, і засмутився.
Викупитель Сіону
16 Він також бачив, що немає захисника, – і був вражений, що нема кому заступитись. Тоді Він застосував Свою силу, і Його справедливість підтримала Його:
17 Він одягнув праведність, як панцир, і поклав на Свою голову шолом спасіння; Він зодягнувся в шати помсти і огорнувся запалом ревності, як плащем.
18 Він усім відплатить за їхніми вчинками: Своїм супротивникам жорстокістю, – Своїм ворогам – помстою. Віддасть заслужене й островам.
19 Тремтітимуть перед Господнім Іменем на заході; злякаються Його слави і на сході, адже гнів Господа нагряне на ворогів, як гірський потік, – Господній подув їх прожене.
20 Тоді прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха, – запевняє Господь.
21 Що ж до Мене, то Мій Заповіт з ними такий: – говорить Господь, – Дух Мій, Який є на тобі, та Мої слова, які Я вклав у твої уста, не відійдуть від твоїх уст та від уст твоїх нащадків, як і від уст їхніх нащадків, відтепер і повіки, бо так заповів Господь!
The Prophet Condemns the People's Sins
1 Don't think that the Lord is too weak to save you or too deaf to hear your call for help! 2 It is because of your sins that he doesn't hear you. It is your sins that separate you from God when you try to worship him. 3 You are guilty of lying, violence, and murder.
4 You go to court, but you do not have justice on your side. You depend on lies to win your case. You carry out your plans to hurt others. 5-6 The evil plots you make are as deadly as the eggs of a poisonous snake. Crush an egg, out comes a snake! But your plots will do you no good—they are as useless as clothing made of cobwebs! 7 You are always planning something evil, and you can hardly wait to do it. You never hesitate to murder innocent people. You leave ruin and destruction wherever you go, 8 and no one is safe when you are around. Everything you do is unjust. You follow a crooked path, and no one who walks that path will ever be safe.
The People Confess Their Sin
9 The people say, “Now we know why God does not save us from those who oppress us. We hope for light to walk by, but there is only darkness, 10 and we grope about like blind people. We stumble at noon, as if it were night, as if we were in the dark world of the dead. 11 We are frightened and distressed. We long for God to save us from oppression and wrong, but nothing happens.
12 “Lord, our crimes against you are many. Our sins accuse us. We are well aware of them all. 13 We have rebelled against you, rejected you, and refused to follow you. We have oppressed others and turned away from you. Our thoughts are false; our words are lies. 14 Justice is driven away, and right cannot come near. Truth stumbles in the public square, and honesty finds no place there. 15 There is so little honesty that those who stop doing evil find themselves the victims of crime.”
The Lord Prepares to Rescue His People
The Lord has seen this, and he is displeased that there is no justice. 16 He is astonished to see that there is no one to help the oppressed. So he will use his own power to rescue them and to win the victory. 17 He will wear justice like a coat of armor and saving power like a helmet. He will clothe himself with the strong desire to set things right and to punish and avenge the wrongs that people suffer. 18 He will punish his enemies according to what they have done, even those who live in distant lands. 19 From east to west everyone will fear him and his great power. He will come like a rushing river, like a strong wind.
20 The Lord says to his people, “I will come to Jerusalem to defend you and to save all of you that turn from your sins. 21 And I make a covenant with you: I have given you my power and my teachings to be yours forever, and from now on you are to obey me and teach your children and your descendants to obey me for all time to come.”