Гріх народу
1 Так говорить Господь: Де той розлучний лист, з яким Я відпустив вашу матір? Або, котрому з Моїх боржників Я вас продав? Ні, ви були продані за ваші гріхи, і через ваше беззаконня була відіслана ваша матір!
2 Чому, коли Я приходив, то нікого не заставав? Коли Я кликав, ніхто не відповідав? Хіба справді Моя рука стала коротшою, щоб спасати, або нема в Мене сили рятувати? Адже Своїм грізним словом Я осушую море і перетворюю ріки в пустелі, так що їхня риба без води починає гнити й гине від спраги.
3 Я одягаю небеса в темряву і покриваю їх мішковиною, ніби одягом.
Пісня Божого Слуги
4 Мій Владика, Господь, дає Мені язик учителя, аби Я знав, як вчасно підтримати словом втомленого. Щоранку Він будить Мене, вдосвіта відкриває Мій слух, аби Я був уважним до настанов як учень.
5 Мій Владика, Господь, відкриває Мої вуха, і Я не чиню жодного опору й не відвертаюсь .
6 Я підставляв Свою спину для биття, не ухиляв Своїх щік від ударів , і Свого обличчя не відвертав від образ й опльовування.
7 Мій Владика, Господь, допомагає Мені, тому Я не буду знеславлений; адже Я тримаю Своє обличчя твердим, як кремінь, і знаю, що осоромленим не буду.
8 Поруч зі Мною Той, Хто Мене виправдає, – тому, хто насмілиться змагатися зі Мною? Станьмо разом! Хто Мій супротивник, нехай наблизиться до Мене!
9 Сам Мій Владика, Господь, допомагає Мені, – хто Мене звинуватить? Усі вони зітліють, наче старий одяг, який поїла міль.
10 Хто з-поміж вас боїться Господа, нехай прислухається до голосу Його Слуги! Хто ходить у темряві, й позбавлений світла, нехай покладається на Господнє Ім’я і довіриться своєму Богові.
11 А ви всі, що розпалюєте вогонь і озброюєтесь палаючими стрілами , самі потрапите під ці стріли і в жар власного вогню, який ви розпалили. Це походитиме від Моїх рук, і ви знемагатимете в муках.
1 The Lord says,
“Do you think I sent my people away
like a man who divorces his wife?
Where, then, are the papers of divorce?
Do you think I sold you into captivity
like a man who sells his children as slaves?
No, you went away captive because of your sins;
you were sent away because of your crimes.
2 “Why did my people fail to respond
when I went to them to save them?
Why did they not answer when I called?
Am I too weak to save them?
I can dry up the sea with a command
and turn rivers into a desert,
so that the fish in them die for lack of water.
3 I can make the sky turn dark,
as if it were in mourning for the dead.”
The Obedience of the Lord's Servant
4 The Sovereign Lord has taught me what to say,
so that I can strengthen the weary.
Every morning he makes me eager
to hear what he is going to teach me.
5 The Lord has given me understanding,
and I have not rebelled
or turned away from him.
6 I bared my back to those who beat me.
I did not stop them when they insulted me,
when they pulled out the hairs of my beard
and spit in my face.
7 But their insults cannot hurt me
because the Sovereign Lord gives me help.
I brace myself to endure them.
I know that I will not be disgraced,
8 for God is near,
and he will prove me innocent.
Does anyone dare bring charges against me?
Let us go to court together!
Let him bring his accusation!
9 The Sovereign Lord himself defends me—
who, then, can prove me guilty?
All my accusers will disappear;
they will vanish like moth-eaten cloth.
10 All of you that honor the Lord
and obey the words of his servant,
the path you walk may be dark indeed,
but trust in the Lord, rely on your God.
11 All of you that plot to destroy others
will be destroyed by your own plots.
The Lord himself will make this happen;
you will suffer a miserable fate.