Божа любов до Ізраїля
1 Коли Ізраїль був ще дитиною, Я його полюбив, – з Єгипту покликав Я Свого сина.
2 Чим більше Я розмовляв з ними (Ізраїльтянами ), тим далі вони відходили від Мене. Вони стали приносити жертви ваалам і кадили ладаном перед ідолами.
3 Але ж це Я навчив Єфремових нащадків ходити, – брав їх на Свої руки, хоча й вони не розуміли, що це Я лікував їхні рани.
4 Я їх притягував поворозками людяності – пов’язями любові, і був для них, як Той, Котрий знімає ярмо з їхньої шиї, – притуляючись до щоки, нахилявся до них і годував.
5 Вони не повернуться в єгипетську країну, але Ассирія буде їхнім царством, оскільки не захотіли навернутись до Мене .
6 Тому меч шаленітиме в їхніх містах, поламає їхні засуви й пожере їх через власні задуми.
7 Мій народ уперто прагне залишити Мене, – і хоч його кличуть угору, жоден з них не хоче з місця підвестись.
8 Як же мені залишити тебе, Єфреме? Як видати тебе, Ізраїлю? Хіба можу Я вчинити з тобою так, як з Адмою, – допустити те, що сталось з Цевоїмом ? Моє серце перевертається в Мені, і Я сповнений милосердя.
9 Я не зроблю за спонуканням Мого гніву, – не зможу цілковито знищити Єфрема. Адже Я – Бог, а не людина, і пробуваю посеред тебе, як Святий, – тому не ввійду у гніві в місто.
10 Вони підуть за Господом! Почувши Його голос, наче лева, – з тремтінням прийдуть діти заходу.
11 Тремтячи, прилетять, як пташки з Єгипту, – зберуться , як голуби з ассирійського краю. Я поселю їх знову в їхніх домівках, говорить Господь.
God's Love for His Rebellious People
1 The Lord says,
“When Israel was a child, I loved him
and called him out of Egypt as my son.
2 But the more I called to him,
the more he turned away from me.
My people sacrificed to Baal;
they burned incense to idols.
3 Yet I was the one who taught Israel to walk.
I took my people up in my arms,
but they did not acknowledge that I took care of them.
4 I drew them to me with affection and love.
I picked them up and held them to my cheek;
I bent down to them and fed them.
5 “They refuse to return to me, and so they must return to Egypt, and Assyria will rule them. 6 War will sweep through their cities and break down the city gates. It will destroy my people because they do what they themselves think best. 7 They insist on turning away from me. They will cry out because of the yoke that is on them, but no one will lift it from them.
8 “How can I give you up, Israel?
How can I abandon you?
Could I ever destroy you as I did Admah,
or treat you as I did Zeboiim?
My heart will not let me do it!
My love for you is too strong.
9 I will not punish you in my anger;
I will not destroy Israel again.
For I am God and not a mere human being.
I, the Holy One, am with you.
I will not come to you in anger.
10 “My people will follow me when I roar like a lion at their enemies. They will hurry to me from the west. 11 They will come from Egypt, as swiftly as birds, and from Assyria, like doves. I will bring them to their homes again. I, the Lord, have spoken.”
Israel and Judah Are Condemned
12 The Lord says, “The people of Israel have surrounded me with lies and deceit, and the people of Judah are still rebelling against me, the faithful and holy God.