Агар та Ізмаїл
1 Сара, Аврамова дружина, так і не народжувала йому. Але була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар.
2 Тому Сара сказала Аврамові: Господь не дав мені можливості народити. Тому увійди до моєї рабині, щоб я могла мати дітей від неї. Аврам послухався поради Сари.
3 Після десяти років проживання Аврама в землі ханаанській його дружина Сара взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, і віддала її своєму чоловікові, Аврамові, за дружину.
4 Аврам увійшов до Агари, – і вона зачала. Відчувши, що вагітна, вона почала ставитися зі зневагою до своєї господині.
5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я дійсно віддала свою рабиню у твої обійми, але вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою.
6 Аврам же відповів Сарі: Таж твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею все , що тобі до вподоби. Сара почала поводитися з нею суворо, – і та втекла від неї.
7 Ангел Господній знайшов її біля джерела води в пустелі, – біля джерела по дорозі до Шура.
8 Агаро, рабине Сарина, – сказав ангел, – звідки ти прийшла і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю від моєї господині Сари.
9 Тоді Господній ангел сказав: Вернися до своєї господині й будь їй покірною.
10 Вельми розмножу твоїх нащадків, – продовжив Господній ангел, – так що й не порахувати їх, – такими численними вони будуть .
11 Далі Господній ангел сказав: Ось ти завагітніла й народиш сина, дай йому ім’я Ізмаїл, тому що почув Господь про твоє приниження.
12 Він буде кочовою людиною, наче дикий осел. Рука його буде проти всіх, і руки всіх проти нього. Він оселиться серед усіх своїх братів.
13 І назвала вона Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти – Бог, що бачиш! Бо вона говорила: Невже я побачила Того, Хто бачить мене?
14 Ось чому й назвала криницю – Колодязь Живого, Який бачить мене. Це криниця між Кадешем і Баредом.
15 Народила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам свого сина, якого народила Агар: Ізмаїл.
16 Аврамові було вісімдесят шість років, коли Агар народила йому Ізмаїла.
Hagar and Ishmael
1 Abram's wife Sarai had not borne him any children. But she had an Egyptian slave woman named Hagar, 2 and so she said to Abram, “The Lord has kept me from having children. Why don't you sleep with my slave? Perhaps she can have a child for me.” Abram agreed with what Sarai said. 3 So she gave Hagar to him to be his concubine. (This happened after Abram had lived in Canaan for ten years.) 4 Abram had intercourse with Hagar, and she became pregnant. When she found out that she was pregnant, she became proud and despised Sarai.
5 Then Sarai said to Abram, “It's your fault that Hagar despises me. I myself gave her to you, and ever since she found out that she was pregnant, she has despised me. May the Lord judge which of us is right, you or me!”
6 Abram answered, “Very well, she is your slave and under your control; do whatever you want with her.” Then Sarai treated Hagar so cruelly that she ran away.
7 The angel of the Lord met Hagar at a spring in the desert on the road to Shur 8 and said, “Hagar, slave of Sarai, where have you come from and where are you going?”
She answered, “I am running away from my mistress.”
9 He said, “Go back to her and be her slave.” 10 Then he said, “I will give you so many descendants that no one will be able to count them. 11 You are going to have a son, and you will name him Ishmael, because the Lord has heard your cry of distress. 12 But your son will live like a wild donkey; he will be against everyone, and everyone will be against him. He will live apart from all his relatives.”
13 Hagar asked herself, “Have I really seen God and lived to tell about it?” So she called the Lord, who had spoken to her, “A God Who Sees.” 14 That is why people call the well between Kadesh and Bered “The Well of the Living One Who Sees Me.”
15 Hagar bore Abram a son, and he named him Ishmael. 16 Abram was eighty-six years old at the time.