1 Не отримавши відповіді , знову промовив Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з твоїм посохом на ріки, канали та на стави й наведи жаб на єгипетську землю.
2 Аарон простягнув свою руку на води Єгипту і навів жаб. Повилазили жаби і покрили єгипетську землю.
3 Те ж саме своїми чарами зробили єгипетські чаклуни, навівши жаб на єгипетський край.
4 Тому фараон закликав Мойсея та Аарона і сказав: Помоліться до Господа і нехай Він забере жаб від мене та від мого народу. Я відпущу той народ, щоб вони принесли жертву Господу.
5 Мойсей відповів фараонові: Признач для мене час, коли маю помолитися за тебе, за твоїх слуг і за твій народ, щоби щезли жаби в тебе і в твоїх оселях. Вони залишаться лише в річці.
6 Фараон сказав: Завтра. Тоді Мойсей відповів: Буде так, як ти сказав, аби ти зрозумів, що немає такого, як Господь, Бог наш!
7 Щезнуть жаби в тебе і в твоїх домах, в оселях твоїх рабів і в усього твого народу. Вони залишаться тільки в річці Ніл .
8 Мойсей та Аарон вийшли від фараона. Мойсей помолився до Господа стосовно жаб, як і пообіцяв фараонові.
9 І Господь учинив за словом Мойсея. Жаби загинули в домах, в кімнатах і на полях.
10 Їх згрібали у великі купи, так що засмерділася земля.
11 Щойно фараон відчув, що стало легше, як знову затверділо його серце. Він не послухався їх, як і передвіщав Господь.
Третя кара: комарі
12 Тому Господь знову заговорив до Мойсея: Скажи Ааронові: Підійми свій посох і вдар по пороху землі, і він перетвориться на комарів в усьому єгипетському краю!
13 Вони так і зробили: Аарон простягнув руку зі своїм посохом і вдарив по земному пороху. Він перетворився на комарів, які дошкуляли людям і тваринам. Увесь порох землі перетворився на комарів у всій єгипетській землі.
14 Те саме хотіли вчинити своїми магічними діями й чаклуни, намагаючись вивестиз пороху комарів, але не змогли. І обсіли комарі людей і худобу.
15 Тепер чаклуни зізнались фараону: Це – перст Божий! Та фараонове серце залишалось запеклим. Він не послухав слів Мойсея та Аарона , як і передбачив Господь.
Четверта кара: рої мошкари
16 І Господь знову промовив до Мойсея: Підіймися рано-вранці й стань – перед фараоном тоді, коли він вийде до води. Ти скажеш йому, що говорить Господь: Відпусти Мій народ, щоб Мені послужив!
17 Якщо не захочеш відпустити Мій народ, то Я нашлю на тебе, на твоїх слуг, на весь твій народ і на ваші оселі рої мошкари. Будинки єгиптян, і навіть земля, на якій вони живуть, наповняться роями мошкари.
18 Але для землі Ґошен, на якій живе Мій народ, того дня Я зроблю виняток. Там не буде роїв мошкари, аби ти зрозумів, що Я – Господь посеред землі.
19 Я встановлю різницю між Моїм народом і народом твоїм. Завтра буде ця ознака!
20 Так і зробив Господь: налетіли величезні рої мошкари на палаци фараона, на помешкання його слуг і на весь єгипетський край. Ці рої мошкари нищили землю.
21 Тож фараон закликав Мойсея та Аарона і запропонував: Йдіть і принесіть жертву вашому Богові в цьому краю.
22 Але Мойсей заперечив: Не годиться так робити. Адже ми будемо приносити в жертву Господу, Богові нашому, те, що огидне єгиптянам. Як же ми могли б на їхніх очах приносити в жертву те, що огидне для єгиптян. Чи не побили би вони нас камінням?
23 Ми підемо на три дні ходи в пустелю і принесемо там жертву Господу, нашому Богові, як Він нам велить.
24 Тоді фараон сказав: Гаразд, я відпущу вас. Принесіть жертву Господу, вашому Богові, в пустелі, але, коли підете, не відходьте надто далеко. Помоліться також і за мене.
25 Мойсей відповів: Ось я виходжу від тебе і помолюся до Господа. Завтра відступить мошкара від фараона, від його слуг і від усіх його людей. Але нехай фараон більше не обманює, не відпускаючи народ принести жертву Господу.
26 Мойсей вийшов від фараона і помолився до Господа.
27 Господь учинив за словом Мойсея. Він прогнав мошкару від фараона, від його слуг і від його народу. Тож не залишилося жодної.
28 Та фараон і цим разом не дотримав слова . Він зробив запеклим своє серце і не відпустив народу.
Frogs
1 Then the Lord said to Moses, “Go to the king and tell him that the Lord says, ‘Let my people go, so that they can worship me. 2 If you refuse, I will punish your country by covering it with frogs. 3 The Nile will be so full of frogs that they will leave it and go into your palace, your bedroom, your bed, the houses of your officials and your people, and even into your ovens and baking pans. 4 They will jump up on you, your people, and all your officials.’”
5 The Lord said to Moses, “Tell Aaron to hold out his walking stick over the rivers, the canals, and the pools, and make frogs come up and cover the land of Egypt.” 6 So Aaron held it out over all the water, and the frogs came out and covered the land. 7 But the magicians used magic, and they also made frogs come up on the land.
8 The king called for Moses and Aaron and said, “Pray to the Lord to take away these frogs, and I will let your people go, so that they can offer sacrifices to the Lord.”
9 Moses replied, “I will be glad to pray for you. Just set the time when I am to pray for you, your officers, and your people. Then you will be rid of the frogs, and there will be none left except in the Nile.”
10 The king answered, “Pray for me tomorrow.”
Moses said, “I will do as you ask, and then you will know that there is no other god like the Lord, our God. 11 You, your officials, and your people will be rid of the frogs, and there will be none left except in the Nile.” 12 Then Moses and Aaron left the king, and Moses prayed to the Lord to take away the frogs which he had brought on the king. 13 The Lord did as Moses asked, and the frogs in the houses, the courtyards, and the fields died. 14 The Egyptians piled them up in great heaps, until the land stank with them. 15 When the king saw that the frogs were dead, he became stubborn again and, just as the Lord had said, the king would not listen to Moses and Aaron.
Gnats
16 The Lord said to Moses, “Tell Aaron to strike the ground with his stick, and all over the land of Egypt the dust will change into gnats.” 17 So Aaron struck the ground with his stick, and all the dust in Egypt was turned into gnats, which covered the people and the animals. 18 The magicians tried to use their magic to make gnats appear, but they failed. There were gnats everywhere, 19 and the magicians said to the king, “God has done this!” But the king was stubborn and, just as the Lord had said, the king would not listen to Moses and Aaron.
Flies
20 The Lord said to Moses, “Early tomorrow morning go and meet the king as he goes to the river, and tell him that the Lord says, ‘Let my people go, so that they can worship me. 21 I warn you that if you refuse, I will punish you by sending flies on you, your officials, and your people. The houses of the Egyptians will be full of flies, and the ground will be covered with them. 22 But I will spare the region of Goshen, where my people live, so that there will be no flies there. I will do this so that you will know that I, the Lord, am at work in this land. 23 I will make a distinction between my people and your people. This miracle will take place tomorrow.’” 24 The Lord sent great swarms of flies into the king's palace and the houses of his officials. The whole land of Egypt was brought to ruin by the flies.
25 Then the king called for Moses and Aaron and said, “Go and offer sacrifices to your God here in this country.”
26 “It would not be right to do that,” Moses answered, “because the Egyptians would be offended by our sacrificing the animals that we offer to the Lord our God. If we use these animals and offend the Egyptians by sacrificing them where they can see us, they will stone us to death. 27 We must travel three days into the desert to offer sacrifices to the Lord our God, just as he commanded us.”
28 The king said, “I will let you go to sacrifice to the Lord, your God, in the desert, if you do not go very far. Pray for me.”
29 Moses answered, “As soon as I leave, I will pray to the Lord that tomorrow the flies will leave you, your officials, and your people. But you must not deceive us again and prevent the people from going to sacrifice to the Lord.”
30 Moses left the king and prayed to the Lord, 31 and the Lord did as Moses asked. The flies left the king, his officials, and his people; not one fly remained. 32 But even this time the king became stubborn, and again he would not let the people go.