Мойсей нагадує про наказ захопити ханаанський край
1 Ці слова Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на рівнині, напроти Суфа, поміж Параном, Тофелом, Лаваном, Гацеротом та Ді-Загавом.
2 Від Хориву до Кадеш Барнеа одинадцять днів ходьби через нагір’я Сеіру.
3 Сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей оповів усім Ізраїльтянам усе, що Господь сказав йому щодо них.
4 Після того як він розгромив Сіхона, царя аморейців, який мешкав у Хешбоні, та Оґа, царя Башану, який жив у Аштароті в Едреї,
5 у землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав викладати цей закон наступними словами.
6 Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві й сказав: Годі вам перебувати біля цієї гори!
7 Збирайтеся, вирушайте і йдіть у напрямку аморейських гір та всіх його сусідів, що мешкають на рівнинах, на узгір’ях і в долинах, на південь і на морське узбережжя, у землі ханаанців та в Ліван, і аж до великої ріки Євфрат.
8 Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть туди і заволодійте краєм, про який присягався Господь вашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову, обіцяючи дати їм та їхнім нащадкам після них.
Призначення суддів
9 Того часу я звернувся до вас і сказав: Я вже не можу носити вас сам.
10 Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що сьогодні вас так багато, як зір на небі!
11 Нехай же Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас у тисячу разів більше, ніж вас є зараз , і нехай поблагословить вас, як Він пообіцяв вам.
12 Але як я сам зможу нести цей тягар – ваші клопоти та ваші суперечки?
13 Тож знайдіть серед себе мудрих, розсудливих та досвідчених мужів у кожному вашому племені, і я призначу їх очільниками над вами.
14 Тоді ви відповіли мені й сказали: Добре діло ти радиш нам зробити.
15 Тож я взяв головних у ваших племенах, мужів мудрих та досвідчених, і поставив їх очільниками над вами – тисячниками, сотниками, півсотниками, десятниками, а також головами ваших племен.
16 Того часу я сказав вашим суддям такі слова: Вислуховуйте ваших братів і справедливо звершуйте судочинство в справах між будь-яким чоловіком і його братом, або з його приходцем.
17 На суді будьте неупередженими, вислуховуйте однаково , як малого, так і великого, не бійтесь жодної людської особи, адже суд – діло Боже. Якщо якась справа буде для вас надто складною, передайте мені, і я її вислухаю.
18 Тоді я також заповів вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
Оглядини обіцяної Богом землі
19 Отже , ми вирушили від Хориву і перейшли усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили дорогою до аморейського узгір’я, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадеш-Барнеа.
20 І я сказав вам: Ви прийшли до аморейського узгір’я, яке Господь, наш Бог, дає нам.
21 Погляньте, Господь, ваш Бог, віддав вам цю землю, що перед вами. Тож ідіть, заволодійте нею , як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не жахайтесь.
22 Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, нехай вони оглянуть для нас ту землю і принесуть для нас інформацію про дорогу, якою маємо рухатись, та про міста, в які маємо ввійти.
23 Сподобалась мені ваша порада, тому я вибрав з-поміж вас дванадцять мужів – по одному чоловікові з кожного племені.
24 Вони негайно вирушили, пройшли узгір’я й дійшли до долини Ешкол і обстежили її.
25 Відтак взяли з собою дещо з плодів тієї землі й принесли до нас. Звітуючи перед нами, вони казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
Опір Божому велінню
26 Але ж ви не захотіли йти і вчинили опір велінню Господа, вашого Бога.
27 Ви нарікали у своїх наметах і казали: Господь вивів нас з єгипетського краю з ненависті до нас , аби видати нас у руки аморейців, на наше знищення.
28 Куди ж ми йдемо? Наші брати ослабили наші серця, кажучи: Народ той численніший, перевершує нас у кількості. Їхні міста великі з фортецями під самі небеса! Навіть нащадків велетнів ми там бачили!
29 Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
30 Господь, ваш Бог, Який іде перед вами, воюватиме за вас так само, як Він учинив із вами на ваших очах в єгипетському краю,
31 а також у пустелі, де ви бачили, як Господь, ваш Бог, носив вас, як батько носить свою дитину, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, аж поки дійшли до цього місця.
32 Незважаючи на все це, ви не повірили Господу, вашому Богові,
33 Який ішов попереду вас під час подорожі, щоб знайти для вас місце для чергового таборування. Він був з вами вночі у вогні, показуючи вам дорогу, якою маєте йти, а також удень – у хмарі.
Покарання за непослух
34 Господь почув ваші слова, розгнівався і заприсягнувся в таких словах:
35 Ніхто з людей цього злого покоління не побачить доброї землі, яку Я поклявся дати вашим батькам,
36 за винятком Халева, сина Єфунея. Він один побачить її. Йому та його нащадкам Я дам землю, по якій він ходив, тому що він постійно тримався Господа.
37 Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
38 Натомість туди ввійде Ісус, син Навина, який з тобою! Підбадьор його, бо саме він передасть землю в спадщину Ізраїлю.
39 Ввійдуть також і ваші діти, про яких ви говорили, що вони стануть здобиччю, – ваші діти, які сьогодні ще не вміють відрізняти добра від зла, – вони туди ввійдуть. Їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
40 Ви ж повертайтесь назад і вирушайте в пустелю у напрямку до Червоного моря.
41 Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом. Ми вирушимо і будемо воювати, як звелів нам Господь, наш Бог. А коли багато з вас зі зброєю в руках наважилися піднятися на гору,
42 Господь звелів мені сказати вам: Не вирушайте і не вступайте в бій, оскільки Мене не буде серед вас, щоб ви не були розгромлені вашими ворогами!
43 І хоч я говорив вам це , та ви мене не послухали. Ви знову пішли всупереч Господньому велінню і посміли підніматись на гору.
44 Та виступили проти вас аморейці, які мешкали на тому нагір’ї. Вони погналися за вами, як роблять бджоли, і громили вас від Сеіру й аж до Горми.
45 Повернувшись, ви плакали перед Господом, але Господь вже не слухав вашого волання і не звернув на вас уваги.
46 Так ви замешкали в Кадеші багато днів. Довго ви там перебували…
Introduction
1 In this book are the words that Moses spoke to the people of Israel when they were in the wilderness east of the Jordan River. They were in the Jordan Valley near Suph, between the town of Paran on one side and the towns of Tophel, Laban, Hazeroth, and Dizahab on the other. ( 2 It takes eleven days to travel from Mount Sinai to Kadesh Barnea by way of the hill country of Edom.) 3 On the first day of the eleventh month of the fortieth year after they had left Egypt, Moses told the people everything the Lord had commanded him to tell them. 4 This was after the Lord had defeated King Sihon of the Amorites, who ruled in the town of Heshbon, and King Og of Bashan, who ruled in the towns of Ashtaroth and Edrei. 5 It was while the people were east of the Jordan in the territory of Moab that Moses began to explain God's laws and teachings.
He said, 6 “When we were at Mount Sinai, the Lord our God said to us, ‘You have stayed long enough at this mountain. 7 Break camp and move on. Go to the hill country of the Amorites and to all the surrounding regions—to the Jordan Valley, to the hill country and the lowlands, to the southern region, and to the Mediterranean coast. Go to the land of Canaan and on beyond the Lebanon Mountains as far as the great Euphrates River. 8 All of this is the land which I, the Lord, promised to give to your ancestors, Abraham, Isaac, and Jacob, and to their descendants. Go and occupy it.’”
Moses Appoints Judges
(Exodus 18.13-27)9 Moses said to the people, “While we were still at Mount Sinai, I told you, ‘The responsibility for leading you is too much for me. I can't do it alone. 10 The Lord your God has made you as numerous as the stars in the sky. 11 May the Lord, the God of your ancestors, make you increase a thousand times more and make you prosperous, as he promised! 12 But how can I alone bear the heavy responsibility for settling your disputes? 13 Choose some wise, understanding, and experienced men from each tribe, and I will put them in charge of you.’ 14 And you agreed that this was a good thing to do. 15 So I took the wise and experienced leaders you chose from your tribes, and I placed them in charge of you. Some were responsible for a thousand people, some for a hundred, some for fifty, and some for ten. I also appointed other officials throughout the tribes.
16 “At that time I instructed them, ‘Listen to the disputes that come up among your people. Judge every dispute fairly, whether it concerns only your own people or involves foreigners who live among you. 17 Show no partiality in your decisions; judge everyone on the same basis, no matter who they are. Do not be afraid of anyone, for the decisions you make come from God. If any case is too difficult for you, bring it to me, and I will decide it.’ 18 At the same time I gave you instructions for everything else you were to do.
The Spies Are Sent Out from Kadesh Barnea
(Numbers 13.1-33)19 “We did what the Lord our God commanded us. We left Mount Sinai and went through that vast and fearful desert on the way to the hill country of the Amorites. When we reached Kadesh Barnea, 20-21 I told you, ‘You have now come to the hill country of the Amorites, which the Lord our God, the God of our ancestors, is giving us. Look, there it is. Go and occupy it as he commanded. Do not hesitate or be afraid.’
22 “But you came to me and said, ‘Let's send men ahead of us to spy out the land, so that they can tell us the best route to take and what kind of cities are there.’
23 “That seemed like a good thing to do, so I selected twelve men, one from each tribe. 24 They went into the hill country as far as Eshcol Valley and explored it. 25 They brought us back some fruit they found there, and reported that the land which the Lord our God was giving us was very fertile.
26 “But you rebelled against the command of the Lord your God, and you would not enter the land. 27 You grumbled to one another: ‘The Lord hates us. He brought us out of Egypt just to hand us over to these Amorites, so that they could kill us. 28 Why should we go there? We are afraid. The men we sent tell us that the people there are stronger and taller than we are, and that they live in cities with walls that reach the sky. They saw giants there!’
29 “But I told you, ‘Don't be afraid of those people. 30 The Lord your God will lead you, and he will fight for you, just as you saw him do in Egypt 31 and in the desert. You saw how he brought you safely all the way to this place, just as a father would carry his son.’ 32 But in spite of what I said, you still would not trust the Lord, 33 even though he always went ahead of you to find a place for you to camp. To show you the way, he went in front of you in a pillar of fire by night and in a pillar of cloud by day.
The Lord Punishes Israel
(Numbers 14.20-45)34 “The Lord heard your complaints and became angry, and so he solemnly declared, 35 ‘Not one of you from this evil generation will enter the fertile land that I promised to give your ancestors. 36 Only Caleb son of Jephunneh will enter it. He has remained faithful to me, and I will give him and his descendants the land that he has explored.’ 37 Because of you the Lord also became angry with me and said, ‘Not even you, Moses, will enter the land. 38 But strengthen the determination of your helper, Joshua son of Nun. He will lead Israel to occupy the land.’
39 “Then the Lord said to all of us, ‘Your children, who are still too young to know right from wrong, will enter the land—the children you said would be seized by your enemies. I will give the land to them, and they will occupy it. 40 But as for you people, turn around and go back into the desert on the road to the Gulf of Aqaba.’
41 “You replied, ‘Moses, we have sinned against the Lord. But now we will attack, just as the Lord our God commanded us.’ Then each one of you got ready to fight, thinking it would be easy to invade the hill country.
42 “But the Lord said to me, ‘Warn them not to attack, for I will not be with them, and their enemies will defeat them.’ 43 I told you what the Lord had said, but you paid no attention. You rebelled against him, and in your pride you marched into the hill country. 44 Then the Amorites who lived in those hills came out against you like a swarm of bees. They chased you as far as Hormah and defeated you there in the hill country of Edom. 45 So you cried out to the Lord for help, but he would not listen to you or pay any attention to you.
The Years in the Desert
46 “So then, after we had stayed at Kadesh for a long time,