Народ вимагає собі царя
1 Так сталося, що в похилому віці Самуїл призначив суддями Ізраїлю своїх синів.
2 Ім’я найстаршого сина було Йоель, а молодшого звали Авієм. Вони були суддями у Вірсавії.
3 Але його сини не пішли його дорогою, а потягнулись за наживою, – брали хабарі, а тому викривляли правосуддя.
4 Тому зібрались усі Ізраїльські старійшини, прийшли до Самуїла в Раму, і
5 сказали йому: Ось ти вже в похилому віці, а твої сини не йдуть твоїми слідами, тому постав над нами царя, аби він нами правив, як це є в усіх народів!
6 Проте Самуїлові не сподобалось те, що вони просили, мовляв: Постав нам царя, аби він нами правив! Тож Самуїл звернувся в молитві до Господа.
7 А Господь так відповів Самуїлові: Прислухайся до голосу народу та до всього, що вони тобі кажуть, адже не тебе вони відкинули, але вони знехтували Мною, аби Я не був їхнім царем.
8 Адже як вони поводились завжди, – з тих пір, коли Я їх вивів з Єгипту, й дотепер, – вони залишали Мене, аби служити іншим богам; так вони чинять і з тобою.
9 Однак, зараз послухайся їхнього прохання, але обов’язково застережи їх, пояснивши їм права царя, який царюватиме над ними!
10 Тож Самуїл переказав усі Господні слова народові, який домагався від нього царя.
11 Він сказав: Ось такі будуть права царя, який царюватиме над вами: Він буде забирати ваших синів і приставить до своїх колісниць та до своїх коней, й вони (сини ) бігатимуть перед його колісницею.
12 Він призначить над ними своїх тисячників та сотників; накаже їм орати його поле, жати його хлібні ниви, виготовляти його військову зброю та знаряддя до його колісниць.
13 Він забиратиме ваших дочок, аби виготовляли парфуми, працювали кухарками та пекарями.
14 Він забере ваші кращі поля, ваші виноградники й ваші оливкові сади, та віддасть своїм слугам.
15 З вашого врожаю зерна і ваших виноградників він братиме десятину (податок ), аби було з чого платити своїм царедворцям та своїм слугам.
16 Ваших найкращих слуг та ваших слугинь, ваших найсильніших молодих людей і ваших ослів він забиратиме і залучатиме до праці в своєму господарстві.
17 Він також оподаткує ваші отари десятиною, а ви самі будете йому служити.
18 І якщо в той час ви будете нарікати з приводу діянь вашого царя, котрого ви собі обрали, Господь вам не відповідатиме…
19 Але люди не захотіли далі слухати застережень Самуїла, й сказали: Ні, нехай-таки над нами буде цар!
20 Ми хочемо бути такими, як усі народи, – нехай наш цар нас судить, править нами й провадить наші війни!
21 Самуїл вислухав усі слова народу, і переказав їх Господу.
22 А Господь сказав Самуїлові: Виконай їхнє бажання, і постав їм царя! Тоді Самуїл сказав Ізраїльським мужам: Повертайтесь кожен у своє місто!
The People Ask for a King
1 When Samuel grew old, he made his sons judges in Israel. 2 The older son was named Joel and the younger one Abijah; they were judges in Beersheba. 3 But they did not follow their father's example; they were interested only in making money, so they accepted bribes and did not decide cases honestly.
4 Then all the leaders of Israel met together, went to Samuel in Ramah, 5 and said to him, “Look, you are getting old and your sons don't follow your example. So then, appoint a king to rule over us, so that we will have a king, as other countries have.” 6 Samuel was displeased with their request for a king; so he prayed to the Lord, 7 and the Lord said, “Listen to everything the people say to you. You are not the one they have rejected; I am the one they have rejected as their king. 8 Ever since I brought them out of Egypt, they have turned away from me and worshiped other gods; and now they are doing to you what they have always done to me. 9 So then, listen to them, but give them strict warnings and explain how their kings will treat them.”
10 Samuel told the people who were asking him for a king everything that the Lord had said to him. 11 “This is how your king will treat you,” Samuel explained. “He will make soldiers of your sons; some of them will serve in his war chariots, others in his cavalry, and others will run before his chariots. 12 He will make some of them officers in charge of a thousand men, and others in charge of fifty men. Your sons will have to plow his fields, harvest his crops, and make his weapons and the equipment for his chariots. 13 Your daughters will have to make perfumes for him and work as his cooks and his bakers. 14 He will take your best fields, vineyards, and olive groves, and give them to his officials. 15 He will take a tenth of your grain and of your grapes for his court officers and other officials. 16 He will take your servants and your best cattle and donkeys, and make them work for him. 17 He will take a tenth of your flocks. And you yourselves will become his slaves. 18 When that time comes, you will complain bitterly because of your king, whom you yourselves chose, but the Lord will not listen to your complaints.”
19 The people paid no attention to Samuel, but said, “No! We want a king, 20 so that we will be like other nations, with our own king to rule us and to lead us out to war and to fight our battles.” 21 Samuel listened to everything they said and then went and told it to the Lord. 22 The Lord answered, “Do what they want and give them a king.” Then Samuel told all the men of Israel to go back home.