Віра і діла
1 Нагадуй їм, щоб корилися начальникам [і] владі, аби слухалися і були готові на всяке добре діло,
2 щоб нікого не зневажали, не були сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність до всіх людей.
3 Адже колись і ми були нерозумними, непокірними, які заблудили і стали рабами різних пожадань і насолод, живучи в злобі й заздрощах, були ненависні та ненавиділи одне одного.
4 Коли ж з’явилася благодать і любов до людей нашого Спасителя – Бога,
5 Він нас спас не з причини праведних учинків, які ми вчинили, але зі Своєї милості через купіль відродження та оновлення Святим Духом,
6 Якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа – нашого Спасителя,
7 щоб, оправдавшись Його благодаттю, ми надією стали спадкоємцями вічного життя.
8 Вірне слово, і я бажаю, аби на цьому ти наполягав, щоб ті, які повірили в Бога, дбали про добрі діла. Це корисно й добре для людей.
9 А нерозумні дослідження, родоводи, суперечки і сварки про Закон оминай, бо вони некорисні й марні.
10 Людину‑єретика після першого й другого напоумлення оминай,
11 знаючи, що повністю зіпсутий і грішить, засуджуючи самого себе.
Закінчення
12 Коли пошлю до тебе Артема або Тихика, поспіши прийти до мене в Никополь, бо там я вирішив перезимувати.
13 Законника Зину й Аполлоса дбайливо випровадь, аби їм нічого не забракло.
14 Хай і наші вчаться дбати про добрі діла в нагальних потребах, щоб не були безплідні.
15 Вітають тебе всі ті, хто зі мною. Привітай тих, котрі люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами! [Амінь].
Justificados por gracia
1 Recuérdales que se sujeten a los gobernantes y a las autoridades; que obedezcan y que estén dispuestos a toda buena obra.
2 Que no difamen a nadie ni sean pendencieros, sino amables; que muestren toda mansedumbre para con todos los hombres.
3 Porque en otro tiempo nosotros también éramos insensatos, rebeldes, extraviados, esclavos de los malos deseos y de diversos deleites; vivíamos en malicia y envidia, nos aborrecían y nos aborrecíamos unos a otros.
4 Pero cuando se manifestó la bondad de Dios, nuestro Salvador, y su amor para con los hombres,
5 nos salvó, y no por obras de justicia que nosotros hubiéramos hecho, sino por su misericordia, por el lavamiento de la regeneración y por la renovación en el Espíritu Santo,
6 el cual derramó en nosotros abundantemente por Jesucristo, nuestro Salvador,
7 para que al ser justificados por su gracia viniéramos a ser herederos conforme a la esperanza de la vida eterna.
8 Esta es palabra fiel, y en esto quiero que insistas con firmeza, para que los que creen en Dios procuren ocuparse en las buenas obras. Estas cosas son buenas y útiles a los hombres.
9 Pero evita las cuestiones necias, las genealogías, las contenciones y las discusiones acerca de la ley, porque son vanas y no son de provecho.
10 Al que cause divisiones, deséchalo después de una y otra amonestación,
11 pues sabrás que tal persona se ha pervertido, y peca y su propio juicio lo condena.
Instrucciones personales
12 Cuando te envíe a Artemas o a Tíquico, apresúrate a reunirte conmigo en Nicópolis, porque he decidido pasar allí el invierno.
13 Apresúrate también a poner en camino a Zenas, el intérprete de la ley, y a Apolos, y ayúdalos para que nada les falte.
14 Y que aprendan también los nuestros a ocuparse en las buenas obras para los casos de necesidad, para que no se queden sin dar fruto.
Salutaciones y bendición final
15 Todos los que están conmigo te saludan. Saluda a los que nos aman en la fe.
Que la gracia sea con todos ustedes. Amén.