Псалом 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Господи, Ти був для нас притулком з роду в рід.
2 Перш ніж постали гори, і Ти поклав початок Землі та Всесвіту, – від віку й до віку Ти – Бог.
3 Ти перетворюєш людину в порох, сказавши: Поверніться, людські діти!
4 Адже для Тебе тисяча років, як день учорашній, що минув, як нічна сторожа .
5 Швидко зникають вони (люди ), наче ранішній сон, що забувається, – як трава,
6 що на світанку зеленіє і розцвітає, а ввечері скошеною засихає.
7 Так і ми в’янемо від Твого гніву, тривожимося Твоїм обуренням.
8 Ти поклав перед Собою наші провини, – навіть наші таємні гріхи – у світлі Твого обличчя.
9 Отже, всі наші дні промайнули в Твоєму гніві, – наші літа щезають, як подих.
10 Тривалість нашого життя – сімдесят років; якщо ж вистачить сили, то вісімдесят років; і переважно вони складаються з важкої праці й метушні, оскільки роки швидко минають, і ми відлітаємо …
11 Хто пізнав силу Твого гніву і відчув страх від Твого обурення?
12 Навчи нас так рахувати наші дні, аби ми набули мудре серце!
13 Повернися ж до нас , Господи! До яких пір чекатимеш ? Вияви милосердя до Своїх рабів.
14 Насити нас уранці Своїм милосердям, аби ми раділи й веселилися в усі наші дні.
15 Звесели нас замість тих днів, коли Ти нас упокорював, – замість років, у які ми терпіли горе.
16 Нехай Твої діяння стануть зрозумілими Твоїм слугам і величність Твоя – їхнім дітям.
17 Нехай благодать Господа, нашого Бога, буде над нами, і Ти утверди діло наших рук. Зміцни діло наших рук!
LIBRO IV
Eternidad de Dios y transitoriedad del hombre
Oración de Moisés, varón de Dios.
1 Señor, tú has sido nuestro refugio
de una generación a otra generación.
2 Antes de que nacieran los montes
y de que formaras la tierra y el mundo;
desde los tiempos primeros
y hasta los tiempos postreros,
¡tú eres Dios!
3 Nos devuelves al polvo cuando dices:
«¡De vuelta al polvo, seres mortales!»
4 Para ti, mil años son, en realidad,
como el día de ayer, que ya pasó;
¡son como una de las vigilias de la noche!
5 ¡Nos arrebatas como una violenta corriente!
¡Somos etéreos como un sueño!
¡Somos como la hierba que crece en la mañana!
6 Por la mañana crecemos y florecemos,
y por la tarde se nos corta, y nos secamos.
7 Con tu furor somos consumidos;
con tu ira quedamos desconcertados.
8 Tienes ante ti nuestras maldades;
¡pones al descubierto nuestros pecados!
9 Nuestra vida declina por causa de tu ira;
nuestros años se esfuman como un suspiro.
10 Setenta años son los días de nuestra vida;
ochenta años llegan a vivir los más robustos.
Pero esa fuerza no es más que trabajos y molestias,
pues los años pronto pasan, lo mismo que nosotros.
11 ¿Quién conoce la fuerza de tu ira,
y hasta qué punto tu enojo debe ser temido?
12 ¡Enséñanos a contar bien nuestros días,
para que en el corazón acumulemos sabiduría!
13 Señor, ¿hasta cuándo te volverás a nosotros?
¡Calma ya tu enojo con tus siervos!
14 ¡Sácianos de tu misericordia al empezar el día,
y todos nuestros días cantaremos y estaremos felices!
15 ¡Danos la alegría que no tuvimos
todo el tiempo que nos afligiste,
todos los años en que experimentamos el mal!
16 ¡Haz que tus obras se manifiesten en tus siervos,
y que tu gloria repose sobre sus hijos!
17 Señor y Dios nuestro, ¡muéstranos tu bondad
y confirma la obra de nuestras manos!
¡Sí, confirma la obra de nuestras manos!