Псалом 49
1 Диригентові. Синів Корея. Псалом.
2 Слухайте це, всі народи; вважайте всі мешканці Землі, –
3 однаково, як прості люди, так і знатні, як багаті так і вбогі.
4 Мої уста висловлюватимуть мудрі слова, – роздуми мого серця будуть розумними.
5 Своє вухо я нахилю до приповісті, й відкрию мою загадку в супроводі гуслів:
6 Чому маю боятися в лиху годину, коли мене по п’ятах переслідує несправедливість моїх нападників – тих,
7 що надіються на свою силу і хваляться великим своїм багатством?
8 Адже жодна людина не викупить брата свого і не дасть Богові викупу за нього,
9 бо викуп за їхню душу надто дорогий і не задовольнить Його ніколи,
10 щоб жив він (брат ) вічно й не побачив могили…
11 Він бачить, що мудрі вмирають так само як гинуть нерозумні, залишаючи своє багатство іншим.
12 Могили стають їхніми домівками навіки. Таке їхнє існування з роду в рід, хоч своїми іменами називали країни.
13 Тож людина, хоча за життя буває в пошані, уподібнюється до тварин, що зникають.
14 Така дорога і тих, котрі нерозумно на себе покладаються , хоча їхні послідовники хвалитимуться усім, що ті говорили.
Музична пауза .15 Їх женуть, наче овець, до шеолу, смерть їх пасе, але на світанку запанують над ними праведні. Їхня постать зникне, а шеол стане для них домівкою.
16 Але Бог визволить мою душу з влади шеолу. Він прийме мене.
Музична пауза .17 Не тривожся, коли людина багатіє, й коли зростає слава її дому.
18 Адже, помираючи, не забере вона нічого, і не піде за нею слава її,
19 хоч за свого життя вона вважала себе щасливою, – її хвалили, що дбала про себе й була успішною.
20 Вона приєднається до роду своїх батьків, які вже ніколи не побачать світла.
21 Але людина, що живе в розкоші, не розуміє, що вона також подібна до тварин, які гинуть.
Es inútil confiar en las riquezas
Al músico principal. Salmo de los hijos de Coré.
1 Escuchen esto, pueblos todos;
escuchen esto, habitantes del mundo entero;
2 lo mismo los nobles que los plebeyos,
lo mismo los pobres que los ricos.
3 De mis labios brotará sabiduría;
de mi corazón, sagaces reflexiones.
4 Inclinaré mi oído a los proverbios
y al son del arpa explicaré su sentido.
5 ¿Por qué habré de temer en los días aciagos,
cuando la maldad de mis opresores me rodea,
6 cuando los que confían en sus riquezas
se jactan de sus muchas posesiones?
7 ¡Ninguno de ellos puede salvar a su hermano,
ni dar nada a Dios a cambio de su vida!
8 El rescate de una vida tiene un alto precio,
y ningún dinero será jamás suficiente
9 para que siga con vida para siempre
y nunca llegue a experimentar la muerte.
10 Es evidente que hasta los sabios mueren;
que los necios e insensatos perecen por igual,
y que a otros les dejan sus riquezas.
11 Algunos piensan que sus casas serán eternas,
y que las habitarán por todas las generaciones,
y hasta dan su nombre a las tierras que poseen.
12 Aunque ricos, los mortales no permanecen;
lo mismo que las bestias, un día perecen.
13 Este camino suyo es una locura,
pero sus hijos se complacen en sus dichos,
14 mientras la muerte los lleva al sepulcro
como un pastor que guía a sus rebaños;
será el sepulcro su última morada.
Allí desaparecerá su buen semblante,
y un día los hombres justos serán sus amos.
15 Pero a mí, Dios me rescatará;
¡Dios me librará del poder del sepulcro!
16 Tú, no te preocupes cuando veas
que otros se hacen ricos y agrandan sus casas,
17 pues nada se llevarán cuando mueran;
sus riquezas no se las llevarán al sepulcro.
18 Aunque se sientan felices mientras vivan,
y la gente los alabe cuando prosperen,
19 un día irán a reunirse con sus antepasados
y nunca más volverán a ver la luz.
20 Aunque ricos, los mortales no entienden;
lo mismo que las bestias, un día perecen.