Псалом 116
1 Я сповнений любові до Господа, бо Він почув мій голос під час мого благання.
2 Адже Він нахилив до мене Своє вухо, – і я кликатиму до Нього поки буду жити.
3 Оповили мене тенета смерті, жахи шеолу спіткали мене, журба і горе впали на мене.
4 Тоді я прикликав Господнє Ім’я: О Господи! Рятуй мене!
5 Господь милосердний та праведний; наш Бог сповнений співчуттям.
6 Господь охороняє простодушних. Я був безпомічним, та Він мене врятував.
7 Повернися, моя душе, до свого відпочинку, бо Господь робить тобі добре.
8 Адже Ти визволив мою душу від смерті, звільнив очі мої від сліз, а ноги мої від спотикання.
9 Ходитиму перед Господом у країні живих.
10 Я вірив і тоді, коли казав: Я дуже нещасний!
11 Я говорив у своєму занепокоєнні: Всі люди неправдомовці!
12 Чим я віддячу Господеві за все добро, яке мені дає?
13 Я підійму чашу спасіння та прикличу Господнє Ім’я!
14 Обітниці, дані мною в молитві Господеві, я виконаю перед усім Його народом.
15 Дорогоцінна в очах Господніх смерть вірних Йому!
16 О Господи, я Твій слуга! Я Твій слуга і син Твоєї слугині. Ти розірвав мої кайдани.
17 Тобі принесу жертву подяки і прикличу Господнє Ім’я.
18 Обітниці, дані мною в молитві Господеві, я виконаю перед усім Його народом,
19 у дворах Господнього Дому, посеред тебе, Єрусалиме!
Алілуя!
Acción de gracias por la salud
1 Yo amo al Señor porque él me escucha,
porque oye mi voz cargada de súplicas.
2 El Señor se digna escucharme;
por eso lo invocaré mientras viva.
3 Los lazos de la muerte me envolvieron,
y me angustié al verme tan cerca del sepulcro;
mi vida era de angustia y de aflicción constante.
4 Pero en el nombre del Señor clamé:
«Señor, ¡te ruego que me salves la vida!»
5 El Señor es justo y compasivo;
nuestro Dios es todo bondad.
6 El Señor protege a la gente sencilla.
Yo estuve muy enfermo, y él me levantó.
7 ¡Alma mía, ya puedes estar tranquila,
porque el Señor me ha tratado con bondad.
8 Tú, Señor, me libraste de la muerte,
enjugaste mis lágrimas y no me dejaste caer.
9 Por eso, Señor, mientras tenga vida,
viviré según tu voluntad.
10 Yo tenía fe, aun cuando dije:
«¡Es muy grande mi aflicción!»
11 Era tal mi desesperación, que exclamé:
«¡No hay nadie digno de confianza!»
12 ¿Con qué voy a pagarle al Señor
tantas bendiciones que de él he recibido?
13 ¡Solo ofreciendo libaciones por su salvación,
e invocando el nombre del Señor!
14 ¡Solo cumpliendo al Señor mis promesas
en presencia de todo su pueblo!
15 A los ojos del Señor es muy valiosa
la muerte de quienes lo aman.
16 Señor, yo soy tu siervo;
mi madre fue tu sierva, y yo también lo soy,
pues me libraste de mis cadenas.
17 El sacrificio que te ofrezco es mi alabanza;
voy, Señor, a proclamar tu nombre.
18 Voy a cumplirte mis promesas
en presencia de todo tu pueblo,
19 en los atrios de tu templo, Señor;
¡en medio de ti, ciudad de Jerusalén!
¡Aleluya!