Псалом 10
1 Господи, чому Ти стоїш здалека, чому ховаєшся в час недолі?
2 У своїй зарозумілості нечестивий переслідує бідного, – вони заплутаються в інтригах, які придумали.
3 Нечестивий пишається пожаданнями свого серця, і жадібний, догоджаючи собі, зневажає Господа.
4 Нечестивий у своїй самовпевненості не шукає Бога . В усіх його помислах Бог відсутній.
5 Йому постійно стелиться дорога. Твої закони усунені з-перед його обличчя, він вихваляється перед усіма своїми противниками.
6 Говорить він у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не зазнаю лиха.
7 Уста його сповнені прокляттям, підступом і обманом; під його язиком – образа і злочин.
8 Він сидить у засідці біля осель й потайки вбиває невинного, – очі його підстерігають нещасного.
9 Він чатує в потаємних місцях, наче лев у гущавині, – вистежує, щоб упіймати вбогого. Він схоплює бідолаху, затягуючи його у свої сіті.
10 Він причаївся, припавши до землі, й нещасні стають жертвою його сили.
11 Він каже у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, – Він нічого не побачить.
12 Тож устань, Господи! Боже, підійми Свою руку, не забудь про убогих!
13 Чому нечестивий має зневажати Бога, вважаючи у своєму серці, що Ти не вимагатимеш звіту?
14 Адже Ти Господи все бачиш, оскільки Ти зауважуєш страждання і біль, аби кожну справу взяти в Свої руки. На Тебе покладається бідний, – Ти помічник сироті.
15 Зламай рамено нечестивого і злочинця! Ти дослідиш і покараєш його злочин, так що його більше не буде.
16 Господь – Цар навіки-віків, а язичники щезнуть з Його землі!
17 Господи, Ти прислухався до зітхання бідних. Ти зміцнюєш їхні серця, уважно прислухаєшся до них,
18 щоб захистити сироту й пригнобленого і щоб земна людина більше не наводила страху.
Plegaria que pide la destrucción de los malvados
1 Señor, ¿por qué estás tan lejos?
¿Por qué te escondes en momentos de angustia?
2 Arrogante, el malvado persigue al pobre;
¡pero sus propias trampas lo atraparán!
3 El injusto se jacta de sus malos deseos;
alaba al ambicioso y desprecia al Señor.
4 Tan soberbio es el impío que no busca a Dios,
ni le da lugar en sus pensamientos.
5 Todo el tiempo sus caminos son torcidos,
desprecia a todos sus adversarios,
y tus leyes están muy lejos de su vista.
6 Y se dice: «Jamás voy a tropezar.
¡Jamás me alcanzará la desgracia!»
7 Abundan en su boca maldiciones, engaños y mentiras.
Bajo su lengua esconde ofensas y maldad.
8 Se acerca a las aldeas, y las acecha;
tiende emboscadas para matar al inocente;
pone los ojos en el desvalido.
9 Se agazapa, como el león en su cueva;
luego se acerca para caer sobre el pobre
y atraparlo en su red y arrebatarle sus bienes.
10 Se encoge, se agazapa,
y muchos desdichados caen en sus garras.
11 Piensa para sí que Dios se ha olvidado,
que esconde la cara y nunca ve nada.
12 ¡Vamos, Señor y Dios, levanta la mano!
¡No te olvides de los pobres!
13 ¿Por qué tendría que menospreciarte el malvado?
¿Por qué habría de pensar que no intervendrás?
14 Pero tú sí ves los trabajos y la humillación,
y a cada uno le das su recompensa.
En ti busca amparo el desvalido;
¡eres el refugio de los huérfanos!
15 ¡Rómpeles los brazos a los malvados!
¡Persigue su maldad, hasta acabar con ella!
16 Tú, Señor, reinas eternamente y para siempre;
¡borra de su tierra a las naciones!
17 Tú, Señor, escuchas las plegarias de los pobres;
tú les das ánimo y les prestas atención.
18 Tú reivindicas al huérfano y al oprimido,
para que los simples mortales
no sigan violentando la tierra.