Небезпека перелюбу
1 Сину мій! Будь уважний до моєї мудрості, нахили своє вухо до мого мислення,
2 аби зберегти здоровий глузд, – і твої уста перебуватимуть під контролем розуму.
3 Бо з губ чужої жінки капає мед, її уста масніші за оливу,
4 але наслідки від неї гіркі, як полин, – гострі, як той двосічний меч.
5 Ноги її прямують до смерті, а кроки її спускаються до шеолу.
6 Вона не ходить дорогою життя, – її стежки непостійні, і вона тим не переймається.
7 Тому-то, сини мої , слухайте мене й не відступайте від слів моїх уст.
8 Нехай твоя дорога, сину , проходить подалі від такої, не наближайся до дверей її дому,
9 аби потім не довелось свою славу віддати іншим, а свої літа – жорстокій людині ;
10 щоби не годувати своїм добром чужих, і набуте твоєю працею не потрапило в чужий дім.
11 Бо під кінець стогнатимеш, – коли твій організм і все твоє тіло будуть виснажені,
12 і ти скажеш: Чому ж я знехтував повчанням і моє серце злегковажило застереженням?
13 Я не прислухався до слів моїх учителів, і не прихиляв свого вуха до повчань моїх наставників.
14 Ледве я не потрапив у справжнє лихо посеред збору й громади!
15 Пий воду з власної криниці, – ту, яка взята з твого колодязя.
16 Чому твої джерела мали би виливатись на вулицю, а потоки твоєї води – на майдани?
17 Вони мають належати лише тобі, а не чужим, що з тобою!
18 Нехай твій струмок буде благословенним, насолоджуйся дружиною своєї молодості, –
19 коханою ланню, і милою серною. Нехай її груди зачаровують тебе повсякчасно, – постійно насолоджуйся її коханням.
20 Навіщо тобі, сину мій, захоплюватись іншою, – горнутися до грудей чужої?
21 Адже перед Господніми очима всі дороги людини, – Він бачить усі її стежки.
22 Нечестивого ловлять його власні беззаконня, – він зв’язаний путами свого гріха.
23 Він помирає через брак повчання, – внаслідок надмірного безумства гине.
Advertencia contra la impureza
1 Hijo mío, atiende a mi sabiduría;
inclina tu oído a mi inteligencia.
2 Así pondrás en práctica mis consejos
y tus labios resguardarán el conocimiento.
3 Los labios de la mujer ajena destilan miel;
su paladar es más suave que el aceite,
4 pero termina siendo amargo como el ajenjo,
y tajante como una espada de dos filos.
5 Sus pies descienden a la muerte;
sus pasos se dirigen al sepulcro.
6 No tomes en cuenta sus caminos inestables,
porque no conocerás el camino de la vida.
7 Hijos, escúchenme bien ahora:
No se aparten de las razones de mi boca.
8 Aleja a esa mujer de tu camino.
No te acerques a la puerta de su casa.
9 Así no entregarás tu vida y tu honor
a gente extraña y cruel.
10 Así gente extraña no se saciará con tu fuerza,
ni se quedarán tus trabajos en casa ajena.
11 Así no tendrás que llorar al final,
cuando tu carne y tu cuerpo se consuman,
12 ni dirás: «¡Cómo pude rechazar los consejos!
¡Cómo pudo mi corazón despreciar la reprensión!
13 ¡No oí la voz de los que me instruían,
ni presté oído a los que me enseñaban!
14 ¡Poco me faltó para estar del todo mal
entre la comunidad y la congregación!»
15 Bebe el agua de tu propio pozo,
el raudal que mana de tu propia cisterna.
16 ¿Por qué derramar tus fuentes por las calles,
y tus corrientes de aguas por las plazas?
17 Esas aguas son para ti solo,
no para compartirlas con gente extraña.
18 ¡Bendito sea tu manantial!
¡Alégrate con la mujer de tu juventud,
19 con esa cervatilla amada y graciosa!
¡Sáciate de sus caricias en todo tiempo!
¡Recréate siempre con su amor!
20 Hijo mío,
¿por qué perder la cabeza por la mujer ajena?
¿Por qué arrojarte a los brazos de una extraña?
21 Los caminos del hombre están ante el Señor,
y él pone a consideración todas sus veredas.
22 Al impío lo atrapa su propia maldad,
lo atan las cuerdas de su pecado.
23 El malvado muere por falta de corrección,
y pierde el rumbo por su inmensa locura.