Повчання матері царя Лемуїла
1 Слова царя Лемуїла, – повчання, яке давала йому його мати.
2 Що, сину мій?… Що, дитино мого лона, сину моїх обітниць!?
3 Не віддавай жінкам своїх сил, ні доріг серця твого згубницям царів.
4 Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям вживати міцні напої!
5 Аби напившись, вони не забували Закону і не викривляли правосуддя щодо пригноблених людей.
6 Дайте міцний напій тому, хто гине, і вино тим, у кого гірко на душі!
7 Він вип’є, і забуде про свої злидні, – нехай більше не згадує про своє страждання.
8 Відкрий свої уста заради оборони німого і захисту приречених на погибель.
9 Не мовчи, коли йдеться про правосуддя, – будь справедливим щодо вбогого та нужденного.
Характеристики добропорядної жінки
10 Хто знайде добропорядну жінку, то вона цінніша за перли!
11 Цілковито впевнене у ній серце її чоловіка, і він не залишиться без прибутку.
12 В усі дні свого життя вона засвідчує йому добром, а не злом.
13 Вона дбає про вовну та льон – і охоче працює власними руками.
14 Вона, наче комерційні кораблі, здалека привозить свій хліб.
15 Встає ще вдосвіта, розподіляє домашнім їжу і відповідну працю служницям.
16 Захоче придбати поле, – купує його; завдяки прибутку з власних рук засаджує виноградник.
17 Надійно підперізує свій стан, і зміцнює свої м’язи.
18 Вона задоволена хорошими результатами своєї праці, тому її світильник не гасне і вночі.
19 Свої руки вона простягає до прядки, і пальці її беруться за веретено.
20 Свою долоню вона відкриває перед убогим, – свої руки простягає нужденному.
21 Не боїться вона холоду в своєму домі, тому що вся її сім’я одягнена в подвійний одяг.
22 Вона робить собі покривала; її одежа – вісон і кармазин.
23 Її чоловік шанований при брамах, і засідає зі старійшинами краю.
24 Вона виготовляє і продає тонку білизну, постачає купцям пояси.
25 Вона одягається у силу та гідність й весело дивиться у майбутнє.
26 Уста свої вона відкриває з мудрістю, і люб’язне повчання в неї на язиці.
27 Уважно наглядає вона за справами свого дому, і дармового хліба вона не їсть.
28 Встають її діти і називають її щасливою, а її чоловік хвалить її, кажучи :
29 Було багато вправних жінок, однак ти перевершила їх усіх!
30 Миловидність – оманлива, краса – швидкоплинна, але жінка, яка боїться Господа, гідна хвали.
31 Віддайте їй належне за надбанням її рук, – і нехай її вчинки вихваляють її при брамах!
Exhortación a un rey
1 Palabras proféticas del rey Lemuel, que su madre le enseñó.
2 ¿Qué puedo decirte, hijo mío?
¿Qué puedo decirte, hijo de mis entrañas?
¿Qué puedo decirte, respuesta a mis oraciones?
3 Que no entregues tu vigor a las mujeres,
ni vayas por caminos que destruyen a los reyes.
4 Lemuel, hijo mío,
no está bien que los reyes beban vino,
ni que los príncipes beban sidra;
5 no sea que por beber se olviden de la ley,
y tuerzan el derecho de todos los afligidos.
6 Sea la sidra para el que desfallece,
y el vino para los de ánimo amargado.
7 ¡Que beban y se olviden de sus carencias!
¡Que no se acuerden más de su miseria!
8 Habla en lugar de los que no pueden hablar;
¡defiende a todos los desvalidos!
9 Habla en su lugar, y hazles justicia;
¡defiende a los pobres y menesterosos!
Elogio a la esposa ejemplar
10 Mujer ejemplar, ¿quién dará con ella?
Su valor excede al de las piedras preciosas.
11 Su esposo confía en ella de todo corazón,
y por ella no carece de ganancias.
12 Siempre lo trata bien, nunca mal,
todos los días de su vida.
13 Sale en busca de lana y de lino,
y afanosa los trabaja con sus manos.
14 Se asemeja a una nave de mercaderes,
que de muy lejos trae sus provisiones.
15 Aun durante la noche se levanta
para dar de comer a su familia
y asignar a las criadas sus deberes.
16 Pondera el valor de un terreno, y lo compra,
y con lo que gana planta un viñedo.
17 Saca fuerzas de flaqueza,
y con ahínco se dispone a trabajar.
18 Está atenta a la buena marcha de su negocio,
y por la noche mantiene su lámpara encendida.
19 Sabe cómo manejar el huso,
y no le es ajeno manejar la rueca.
20 Sabe ayudar a los pobres,
y tender la mano a los menesterosos.
21 Cuando nieva, no teme por su familia,
pues todos ellos visten ropas dobles.
22 Ella misma se hace tapices,
y se viste de lino fino y de púrpura.
23 Su esposo es bien conocido en la ciudad,
y es parte del consejo local de ancianos.
24 Las telas que hace, las vende,
y provee a los comerciantes con cinturones.
25 Se reviste de fuerza y de honra,
y no le preocupa lo que pueda venir.
26 Habla siempre con sabiduría,
y su lengua se rige por la ley del amor.
27 Siempre atenta a la marcha de su hogar,
nunca come un pan que no se haya ganado.
28 Sus hijos se levantan y la llaman dichosa;
también su esposo la congratula:
29 «Muchas mujeres han hecho el bien,
pero tú las sobrepasas a todas.»
30 La belleza es engañosa, y hueca la hermosura,
pero la mujer que teme al Señor será alabada.
31 ¡Reconózcase lo que ha hecho con sus manos!
¡Sea alabada ante todos por sus logros!