Зцілення паралізованого
1 А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома.
2 І зібралося багато людей , так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово.
3 І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.
4 Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем , де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.
5 Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи!
6 Були там деякі книжники , які сиділи й міркували у своїх серцях:
7 Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?
8 І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?
9 Що легше: сказати паралізованому «прощаються тобі гріхи», чи сказати «встань, візьми свою постіль і йди»?
10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:
11 Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!
12 І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили!
Покликання Левія (Матвія). Не здорові потребують лікаря, а хворі
13 Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх.
14 І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним.
15 І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним.
16 І книжники з фарисеїв , побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками?
17 Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведників, а грішників.
Чому учні Ісуса не постять?
18 Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?
19 Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.
20 А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, в ті дні, й будуть постити.
Притча про бурдюки та латки
21 Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.
22 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки – і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!
Субота для людини, а не навпаки
23 Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.
24 А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?
25 А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
26 Коли увійшов до Божого дому – за первосвященика Авіятара – і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?
27 І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,
28 тому Син Людський є Володарем і суботи.
Jesús sana a un paralítico
(Mt 9.1-8Lc 5.17-26)1 Algunos días después, Jesús volvió a Cafarnaún. En cuanto se supo que estaba en la casa,
2 se juntó mucha gente, de manera que ya no cabían ni aun a la puerta, mientras él les predicaba la palabra.
3 Llegaron entonces cuatro hombres que cargaban a un paralítico.
4 Como no podían acercarse a Jesús por causa de la multitud, quitaron parte del techo donde estaba Jesús, hicieron una abertura, y por ahí bajaron la camilla en la que estaba acostado el paralítico.
5 Cuando Jesús vio la fe de ellos, le dijo al paralítico: «Hijo, los pecados te son perdonados.»
6 Algunos de los escribas que estaban allí sentados, se decían a sí mismos:
7 «¿Qué es lo que dice este? ¡Está blasfemando! ¿Quién puede perdonar pecados? ¡Nadie sino Dios!»
8 Enseguida Jesús se dio cuenta de lo que estaban pensando, así que les preguntó: «¿Qué es lo que cavilan en su corazón?
9 ¿Qué es más fácil? ¿Que le diga al paralítico: “Tus pecados te son perdonados”, o que le diga: “Levántate, toma tu camilla y anda”?
10 Pues para que ustedes sepan que el Hijo del Hombre tiene autoridad en la tierra para perdonar pecados, este le dice al paralítico:
11 “Levántate, toma tu camilla, y vete a tu casa.”»
12 Enseguida el paralítico se levantó, tomó su camilla y salió delante de todos, que se quedaron asombrados y glorificando a Dios, al tiempo que decían: «¡Nunca hemos visto nada parecido!»
Llamamiento de Leví
(Mt 9.9-13Lc 5.27-32)13 Después Jesús volvió a la orilla del lago. Y toda la gente se le acercaba, y él les enseñaba.
14 De paso vio a Leví hijo de Alfeo, que estaba sentado donde se cobraban los impuestos, y le dijo: «Sígueme». Y Leví se levantó y lo siguió.
15 Y sucedió que mientras Jesús estaba sentado a la mesa, en la casa de Leví, también muchos cobradores de impuestos y pecadores se sentaron a la mesa con Jesús y sus discípulos, pues ya eran muchos los que lo seguían.
16 Cuando los escribas y los fariseos lo vieron comer con cobradores de impuestos y con pecadores, les preguntaron a los discípulos: «¿Cómo? ¿Este come y bebe con cobradores de impuestos y con pecadores?»
17 Jesús los oyó, y les dijo: «No son los sanos los que necesitan de un médico, sino los enfermos. Y yo no he venido a llamar a los justos, sino a los pecadores.»
La pregunta sobre el ayuno
(Mt 9.14-17Lc 5.33-39)18 Los discípulos de Juan y los fariseos estaban ayunando, así que algunos fueron a preguntarle: «¿Por qué los discípulos de Juan y de los fariseos ayunan, y tus discípulos no?»
19 Jesús les dijo: «¿Acaso pueden ayunar los invitados a una boda, mientras el novio está con ellos? ¡Claro que no, mientras el novio esté presente!
20 Pero vendrá el día en que el novio les será quitado, y entonces sí, ese día ayunarán.
21 Nadie remienda un vestido viejo con un paño de tela nueva, porque la tela nueva estira la tela vieja y la rotura se hace peor.
22 Ni tampoco se echa vino nuevo en odres viejos, porque el vino nuevo revienta los odres, y entonces el vino se derrama y los odres se echan a perder. Más bien, el vino nuevo debe echarse en odres nuevos.»
Los discípulos espigan en el día de reposo
(Mt 12.1-8Lc 6.1-5)23 Un día de reposo, mientras Jesús pasaba por los sembrados, sus discípulos comenzaron a arrancar espigas a su paso.
24 Entonces los fariseos le dijeron: «¡Fíjate! ¿Por qué hacen estos en el día de reposo lo que no está permitido hacer?»
25 Jesús les respondió: «¿Nunca leyeron lo que hizo David con sus acompañantes, en aquella ocasión en que tuvieron hambre?
26 Pues entró en la casa de Dios y comió los panes de la proposición, que solo a los sacerdotes les es permitido comer, ¡y hasta los compartió con sus acompañantes! En aquel tiempo Abiatar era el sumo sacerdote.»
27 También les dijo: «El día de reposo se hizo por causa del género humano, y no el género humano por causa del día de reposo.
28 De modo que el Hijo del Hombre es también Señor del día de reposo.»