Горе пророка через гріхи народу
1 Горе мені, адже я себе відчуваю так, як дерево після збору врожаю, як виноградник після збору винограду, – жодного грона, щоб поживитись, жодної ранньої фіги, яку можна було би скуштувати.
2 Зникли в краю побожні, й немає серед людей справедливого. Кожен, немов у засаді, чатує задля пролиття крові, – кожний полює за своїм братом, розставляючи для нього пастку.
3 Їхні руки спритні для здійснення зла. Урядник чекає хабаря, – та й суддю можна підкупити, – про свої забаганки натякають знатні особи й усе викривляють.
4 Найкращий з них, як колючка, і найчесніший – як терновий живопліт. Але надходить день твоїх відвідин, передвіщений твоїми вартовими. Неодмінно наступить для тебе страхіття.
5 Тож не звіряйся другові і не покладайся навіть на найближчого, – на ту, котра розділяє з тобою ложе. Стережи двері своїх уст.
6 Адже син безчестить батька, дочка повстає проти своєї матері, невістка – проти своєї свекрухи, – так що вороги людини – її домашні.
Надія Міхея на Божу справедливість та відновлення Ізраїлю
7 Я ж спрямую свій погляд на Господа, очікуватиму Бога мого спасіння. Мій Бог мене вислухає!
8 Не радій з мого горя, мій вороже! Хоч я і падаю, проте я встаю, – хоча іноді трапляється темрява, Господь – моє світло!
9 Я витерплю Господній гнів, оскільки я згрішив проти Нього, – аж поки Він не розгляне мою судову справу, і не поновить мене в правах. Він виведе мене на світло, і я побачу Його справедливість.
10 Мій ворог це побачить, і йому стане соромно через те, що він говорив мені: Де Той Господь, твій Бог? Своїми очима я дивитимусь, як його топтатимуть, наче болото на дорозі.
11 Настане такий день, коли твої мури будуть відбудовані, – хоча той день віддалений.
12 Тоді до тебе приходитимуть від Ассирії, від міст Єгипту, – від самого Єгипту і до Євфрату, від моря й до моря, і від однієї гори до іншої гори.
13 Але земля залишатиметься спустошеною разом зі своїми мешканцями через їхні вчинки.
Молитва Міхея
14 Паси Свій народ, – молиться пророк, – Своїм посохом, провадь отару Своєї спадщини, яка перебуває, наче в лісі посеред Кармелю . Вони пастимуться на Башані та в Гілеаді, як і в давні часи.
15 Господь відповів : Як було за днів твого виходу з єгипетського краю, Я знову покажу Ізраїлю чудеса, гідні здивування.
16 Побачать це інші народи й засоромляться, – незважаючи на всю свою силу, покладуть руки свої на уста, а їхні вуха оглухнуть.
17 Вони лизатимуть порох, наче змії, плазуючи по землі. Сповнені жаху перед Господом, нашим Богом, вони з тремтінням виповзатимуть зі своїх криївок, адже Тебе вони злякаються.
18 Хіба є ще такий Бог, як Ти, Котрий прощає гріхи, відпускаючи (забуваючи ) провини залишка Своєї спадщини? Бог не постійно гнівається, позаяк Він – Той, Хто любить виявляти милосердя.
19 Він знову змилується над нами, і змиє наші провини, – Ти кинеш у глибини моря всі наші гріхи.
20 Тож вияви свою вірність Якову, і Твоє милосердя – Авраамові, як Ти й присягнув нашим батькам у ті давні часи.
Corrupción moral de Israel
1 ¡Ay de mí! Estoy como el que, en su apetito, desea comerse los primeros frutos y se encuentra con que ya se han recogido los frutos del verano, con que ya se han rebuscado las últimas uvas de la vendimia.
2 Ya no hay en el país gente misericordiosa. Ya no hay una sola persona honrada. Todos están a la espera de matar a otros; todos le tienden trampas a su prójimo.
3 Para colmo de su maldad, los gobernantes extorsionan y los jueces dictan sentencia a cambio de sobornos; los poderosos no disimulan sus malos deseos, sino que los confirman.
4 El mejor de ellos es peor que un espino; el más recto es más torcido que una zarza. ¡Pero ya viene el día de su castigo, el día que anunciaron sus vigilantes, y entonces se verán confundidos!
5 No creas, pues, en tus amigos ni confíes en tus gobernantes. Ten cuidado de la que duerme a tu lado, y no abras la boca.
6 Porque el hijo deshonra al padre, la hija se rebela contra la madre, y la nuera contra la suegra, y todo el mundo tiene al enemigo dentro de su propia casa.
7 Yo, por mi parte, pondré la mirada en el Señor, y esperaré en el Dios de mi salvación. ¡Mi Dios habrá de escucharme!
El Señor trae luz y libertad
8 Tú, enemiga mía, no te alegres de mí. Aunque he caído, habré de levantarme; aunque ahora viva yo en tinieblas, el Señor es mi luz.
9 He pecado contra el Señor, y soportaré su ira hasta que él juzgue mi causa y me haga justicia. Y él me sacará a la luz, y veré su justicia.
10 Tú, enemiga mía, lo verás, y quedarás cubierta de vergüenza. Tú solías decirme: «¿Dónde está el Señor, tu Dios?» ¡Pues con mis propios ojos he de ver cuando seas pisoteada como el lodo de las calles!
11 Jerusalén, viene el día en que tus murallas serán reconstruidas, y en ese día se extenderán tus límites.
12 En ese día vendrán a ti desde Asiria y las ciudades fortificadas, desde las ciudades fortificadas hasta el río, y de mar a mar, y de monte a monte.
13 Y el país será destruido por causa de sus habitantes y por el fruto de sus obras.
Compasión del Señor por Israel
14 Señor, guía con tu cayado a tu pueblo, al rebaño de tu propiedad, que vaga solo en la montaña, y llévalo a un campo fértil. Permítele buscar pastos en Basán y en Galaad, como en los días de antaño.
15 ¡Muéstrale tus maravillas, como el día que lo sacaste de Egipto!
16 Cuando las naciones vean tu poderío, quedarán en vergüenza. Se llevarán la mano a la boca, y se taparán los oídos.
17 Lamerán el polvo como las culebras, como las serpientes de la tierra, y temblarán de miedo en sus escondites. Amedrentados ante tu presencia, Señor y Dios nuestro, se volverán a ti.
18 ¿Qué otro Dios hay como tú, que perdona la maldad y olvida el pecado del remanente de su pueblo? Tú no guardas el enojo todo el tiempo, porque te deleitas en la misericordia.
19 Tú volverás a tener misericordia de nosotros, sepultarás nuestras iniquidades, y arrojarás al mar profundo todos nuestros pecados.
20 Les cumplirás a nuestros padres Jacob y Abrahán la fidelidad y la misericordia que les prometiste desde los tiempos antiguos.