Необхідність підтримувати світло у світильнику
1 Господь промовив до Мойсея, говорячи:
2 Звели Ізраїльтянам, аби вони принесли для освітлення чисту, витовчену з оливок олію, щоб постійно підтримувати у світильнику світло
3 в Наметі Свідчення перед завісою. Аарон споряджатиме його постійно від вечора до ранку перед Господом. Це вічна постанова для ваших поколінь.
4 Він завжди розставлятиме лампади на світильнику з чистого золота перед Господом.
Священні хліби
5 Візьми питльованого борошна і спечи з нього дванадцять хлібів. Кожен з хлібів має бути з двох десятих частин ефи .
6 І покладеш їх у дві купки, по шість в одній купці один на одному , на чистому столі перед Господом.
7 На кожну купку покладеш чистий ладан, який буде на хлібі як пам’ятна частка вогняної жертви для Господа.
8 Кожної суботи він постійно кластиме їх перед Господом від Ізраїльтян, як вічний Заповіт.
9 Ці хліби належатимуть Ааронові та його синам. Вони їх будуть їсти на святому місці, оскільки це святе святих, призначене для нього з Господніх вогняних жертв. Це вічна постанова.
Кара за богозневагу
10 Син однієї жінки-ізраїльтянки, який був сином єгиптянина, перебуваючи між ізраїльськими синами посварився в таборі з чоловіком-ізраїльтянином.
11 Син жінки-ізраїльтянки зневажав Господнє Ім’я і проклинав Його. Тому його привели до Мойсея. Ім’я його матері Шеломіт, дочка Дібрі з племені Дана.
12 Його взяли під варту, поки справа не буде вирішена, згідно з Господнім словом.
13 Тоді Господь промовив до Мойсея і сказав:
14 Виведи того, хто проклинав, поза табір, і усі, хто це чув, покладуть свої руки на його голову. Після цього уся громада поб’є його камінням.
15 Звернись до Ізраїльтян і скажи: Кожна людина, яка проклинатиме свого Бога, понесе свій гріх.
16 Хто проклинатиме Господнє Ім’я, буде приречений на смерть. Уся громада неодмінно поб’є його камінням, корінний він житель чи приходець. Коли він проклинає Господнє Ім’я, то повинен померти.
17 Людина, яка вб’є людину, також повинна неодмінно померти.
18 А хто вб’є тварину, повинен відшкодувати її – тварину за тварину.
19 Якщо хтось завдасть своєму ближньому тілесного ушкодження, то йому потрібно вчинити те саме, що вчинив він.
20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб. Яке пошкодження він завдасть людині, таке буде віддано йому.
21 Хто вб’є тварину, той повинен за неї заплатити, а хто причинить смерть людині, нехай понесе смерть сам.
22 Право у вас буде одне як для приходця, так і для місцевого жителя, бо Я – Господь, ваш Бог.
23 Коли Мойсей оголосив про це Ізраїльтянам, вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й побили його камінням. Ізраїльтяни зробили так, як звелів Господь Мойсеєві.
Aceite para las lámparas
(Ex 27.20-21)1 El Señor habló con Moisés, y le dijo:
2 «Manda a los hijos de Israel que te traigan aceite puro de oliva para el alumbrado, para mantener las lámparas encendidas siempre.
3 Aarón pondrá las lámparas delante de mí en el tabernáculo de reunión, fuera del velo del testimonio, desde la tarde hasta el amanecer. Este es un estatuto perpetuo para sus descendientes.
4 Las pondrá siempre en orden delante de mí, sobre el candelero limpio.
El pan de la proposición
5 »Tomarás flor de harina, y con ella harás doce tortas, cada una con cuatro litros de harina.
6 Las pondrás en mi presencia sobre la mesa de oro puro, en dos hileras de seis panes cada una.
7 Sobre cada hilera pondrás también incienso puro, que aromatizará el pan como ofrenda encendida en mi honor.
8 Se trata de un pacto perpetuo. Todos los días de reposo, sin falta, Aarón pondrá el pan en orden delante de mí, de parte de los hijos de Israel.
9 Este pan será para Aarón y sus descendientes, por derecho perpetuo. Deberán comerlo en un lugar santo, porque de las ofrendas encendidas en mi honor esta es una ofrenda muy santa.»
Castigo para la blasfemia
10 Por esos días, un hombre que era hijo de una israelita y de un egipcio, y que vivía entre los hijos de Israel, salió del campamento y se peleó con un israelita.
11 La israelita, madre de ese hombre, se llamaba Selomit, y era hija de un danita llamado Dibri. Y sucedió que ese hombre blasfemó contra el nombre del Señor y lanzó una maldición, así que lo llevaron ante Moisés
12 y lo pusieron en la cárcel, hasta tener una palabra del Señor al respecto.
13 El Señor habló con Moisés, y le dijo:
14 «Saca del campamento a ese blasfemo, para que todos los que lo oyeron maldecir pongan las manos sobre su cabeza, y toda la congregación lo apedree.
15 Habla luego con los hijos de Israel, y diles que todo el que maldiga a su Dios tendrá que cargar con su pecado;
16 que todo el que blasfeme contra mi nombre será condenado a muerte, y que toda la congregación lo apedreará. Esto vale tanto para los extranjeros como para los israelitas por nacimiento: si blasfeman contra mi Nombre, serán condenados a muerte.
17 »El que hiera de muerte a otra persona, será condenado a muerte.
18 »El que hiera a un animal tendrá que restituirlo con otro animal.
19 »Al que hiera a su prójimo se le infligirá el mismo daño:
20 rotura por rotura, ojo por ojo, diente por diente. Según el daño que cause a otro, será el daño que recibirá.
21 »El que hiera a un animal tendrá que restituirlo, pero el que hiera de muerte a un hombre será condenado a muerte.
22 »Un mismo estatuto se aplicará al extranjero y al israelita por nacimiento. Yo soy el Señor su Dios.»
23 Y Moisés habló con los hijos de Israel, y ellos sacaron del campamento al blasfemo y lo apedrearon. Así cumplieron los hijos de Israel con lo que el Señor le había ordenado a Moisés.