Еліфаз: Картання Вседержителя не цурайся!
1 Волай, Йове, але чи є той, хто би тобі відповів? До кого зі святих ти звернешся?
2 Адже власний гнів вбиває нерозумного, а простодушного призводить до смерті заздрість.
3 Я сам бачив, як нерозумний пускає коріння, але раптом на його житло падає прокляття.
4 Його діти позбавлені порятунку, – їх топчуть на суді біля брами, і вони не мають захисника.
5 Голодні будуть їсти його врожай, визбируючи його навіть з-посеред тернини, – спрагнені проковтнуть його маєток.
6 Адже не із землі виходить лихо, і нещастя не виростає з пороху.
7 Але людина народжується для страждання, як іскра, щоб летіти вгору.
8 Однак я звернувся б до Бога, і виклав свою справу перед Богом,
9 Котрий чинить велике й незбагненне, – дивовижне, що не піддається усвідомленню.
10 Він Той, Хто дощ посилає на землю, – Котрий водою зрошує поля.
11 Хто принижених угору підіймає, а засмучених підносить на вершини щастя.
12 Бог руйнує наміри підступних, так що їхні руки не звершують власних задумів.
13 Він ловить мудреців на їхньому ж лукавстві, а плани хитрих Він перетворює в ніщо.
14 Серед світлого дня їх спіткає темрява; вони опівдні ходитимуть навпомацки, немов уночі.
15 Він бідного рятує від меча їхніх уст, – убогого – від рук сильного.
16 Отже, і в нещасного є надія, а беззаконня закриває свої уста.
17 Щаслива людина, якій докоряє Бог, тому картання Вседержителя не цурайся!
18 Адже якщо Він завдасть рану, то Він і перев’яже її, і якщо Він вдарить, то Його руки й лікуватимуть.
19 Він тебе визволить із шести нещасть, і сьоме не торкнеться тебе.
20 У час голоду врятує тебе від смерті, а на війні захистить від леза меча.
21 Ти сховаєшся від жала лихого язика, й не злякаєшся, коли прийде нещастя.
22 Над спустошенням і голоднечею ти будеш посміюватись, і дикі звірі тебе не злякають.
23 Ти будеш в союзі з камінням на полі, й дикі звірі житимуть з тобою в мирі.
24 Ти будеш знати, що мир у твоєму наметі, тому, оглядаючи свої володіння, ти не виявиш жодного браку.
25 Ти побачиш, як намножується твоє потомство, і твої діти-пагінці будуть, наче зелень на землі.
26 У зрілому віці ти зійдеш у могилу, наче вчасно пожатий сніп.
27 Оце все ми дослідили, й так воно є. Вислухавши це, постарайся зрозуміти.
1 »Grita cuanto puedas; a ver quién te responde.
¿A qué dioses puedes apelar?
2 Es un hecho que al necio lo mata la ira,
y a los que todo codician los mata la envidia.
3 He visto cómo prospera el malvado,
pero al mismo tiempo he deseado su desgracia;
4 he deseado que sus hijos vivan inseguros,
y que en el tribunal no se les haga justicia,
que no haya quién los defienda;
5 que los hambrientos se coman su cosecha,
y que ellos la rebusquen entre los espinos;
que los sedientos los dejen en la ruina.
6 Ni la aflicción ni los sufrimientos
brotan de la tierra sin razón alguna;
7 en cambio nosotros somos como las chispas:
saltamos por el aire tan solo para morir.
8 »Yo, en tu lugar, recurriría a Dios
y me pondría en sus manos.
9 Dios hace cosas grandes e incomprensibles;
¡imposible contar las maravillas que realiza!
10 Con su lluvia cubre toda la tierra;
con el agua empapa los campos.
11 A los humildes los enaltece,
y a los afligidos los consuela.
12 Desbarata los planes de los astutos,
y hace que sus proyectos fracasen;
13 atrapa a los malvados con sus propias artimañas
y desbarata sus planes perversos.
14 En pleno día caminan como ciegos;
a pleno sol andan a tientas, como de noche.
15 Dios libra a los pobres del poder de los impíos;
los libra del poder de los violentos
y de sus lacerantes ofensas.
16 Dios es la esperanza de los débiles;
Dios les tapa la boca a los malvados.
17 »¡Dichoso aquel a quien Dios corrige!
Así que agradece la corrección del Todopoderoso.
18 Dios abre heridas, pero también las sana;
hiere tu cuerpo, pero te devuelve la salud.
19 Cuando te vengan seis desgracias,
en la séptima te librará del mal.
20 Aunque haya hambre, él te dará vida;
aunque haya guerra, te librará de la espada.
21 Te librará de la gente de lengua mordaz,
y ante un desastre no tendrás nada que temer.
22 Podrás reírte de la destrucción y del hambre;
no temerás que te ataquen las fieras salvajes.
23 Estarás en paz con las piedras del campo,
y los animales salvajes serán tus amigos.
24 Sabrás lo que es vivir en paz,
tendrás tu propio ganado, y nada te faltará.
25 Disfrutarás de una vasta descendencia,
que crecerá como la hierba del campo.
26 Morirás tras haber vivido una larga vida;
en plena madurez, como las espigas de trigo.
27 Esto lo hemos indagado, y sabemos que es verdad;
óyelo bien, pues tú mismo puedes comprobarlo.»