Йов: Бог визначив долю нечестивої людини
1 І Йов продовжив свою промову, говорячи:
2 Як живий Господь, Котрий позбавив мене правосуддя, і Вседержитель, Котрий напоїв гіркотою мою душу!
3 Поки ще в мені жевріє дихання, і Божий подих у моїх ніздрях, –
4 мої уста не скажуть неправди, і мій язик не вимовить жодної фальші.
5 Нехай такого не станеться, щоб я, поки живу, назвав вас справедливими. Адже своєї невинуватості не зречуся.
6 Я міцно триматимусь своєї правоти і не відступлю, – моє серце не докорятиме мені за прожиті дні свого життя .
7 А мій ворог нехай вважається злочинцем і мій противник – нечестивцем!
8 Адже яка надія в беззаконника як він загине, коли Бог відбирає у нього життя?
9 Хіба Бог слухатиме його волання, коли надходитиме на нього нещастя?
10 Адже хіба він тішився присутністю Всемогутнього, спілкуючись повсякчасно з Богом?
11 Я навчаю вас про діяльність Божу, і не приховую задумів Вседержителя.
12 Якщо ви все це бачили, то чого говорите нісенітниці?
13 Таку долю визначає Бог нечестивій людині; такий уділ від Вседержителя отримують жорстокі насильники.
14 Нехай навіть багато у них дітей, – проте всі вони приречені на смерть, і його нащадки не наситяться хлібом.
15 Тих, які залишаться після нього, забере в могилу моровиця, і за ними не голоситимуть навіть їхні вдови.
16 Хоча би він нагромадив срібла, як пороху, і наготував купу одеж, як глини, –
17 то всім тим, що він наготує, користуватиметься праведник, і богобійні володітимуть сріблом.
18 Він будує свій дім, наче міль гніздо, і як той сторож, що ставить собі тимчасовий курінь.
19 Багатим ляже, але більше ним не буде, – він відкриє свої очі, але вже нічого немає.
20 Вдень його поглинатимуть жахи, наче повінь, а вночі його вхопить буря.
21 Його підійме східний вихор і понесе, змете його з місця проживання, –
22 налетить на нього безпощадно, як би він не старався втікати.
23 Йому вслід заплескають у свої долоні, й посвищуть над ним з його ж місця.
1 Job continuó con su discurso, y dijo:
2 «¡Vive Dios, el Todopoderoso,
que me amarga la vida al negarme su justicia!
3 Pero mientras me quede vida,
mientras quede en mí el hálito divino,
4 no emitirán mis labios nada reprochable,
ni mi lengua pronunciará engaño alguno.
5 Jamás podré dar a ustedes la razón;
sostendré mi inocencia hasta la muerte.
6 No renunciaré a insistir en mi justicia;
mientras viva, tendré la conciencia tranquila.
7 ¡Que sean mis enemigos como los malvados!
¡Que sean mis adversarios como los inicuos!
8 »¿Qué fin le espera al malvado y ladrón,
cuando Dios le arrebate la vida?
9 ¿Acaso Dios escuchará su clamor
cuando le sobrevenga la angustia?
10 ¿Hallará placer al lado del Todopoderoso?
¿Invocará acaso a Dios en todo momento?
11 ¡Voy a enseñarles algo del poder de Dios!
¡Les voy a revelar lo que sé del Todopoderoso!
12 No hay duda de que todos ustedes lo han visto;
entonces, ¿por qué dicen tantas tonterías?»
Tercera reprensión de Sofar a Job
13 «El Dios Todopoderoso tiene ya preparada
la herencia de los malvados y violentos:
14 Podrán tener muchos hijos, pero morirán por la espada;
los más pequeños siempre carecerán de pan.
15 Si acaso alguno sobrevive, no será sepultado,
ni su viuda llorará su muerte.
16 Podrá vivir entre montones de plata,
y acumular grandes cantidades de ropa,
17 pero al final los hombres justos e inocentes
se pondrán esa ropa y se repartirán la plata.
18 »La casa que edifica está carcomida por dentro;
es tan frágil como una choza de vigilancia.
19 Se va a descansar seguro de sus riquezas,
pero al despertar ya está en la miseria.
20 Entonces el terror lo domina como un río,
y en la noche lo arrastra como un torbellino.
21 Un viento calcinante lo lanza a las alturas;
una fuerte tempestad lo arranca de su lugar.
22 Dios lo castigará sin piedad,
y aunque quiera escapar, no lo conseguirá.
23 Al verlo, la gente aplaudirá
y se alegrará de verlo arruinado.»