Еліфаз: Бог упокорює гордовитого, а смиренного серцем Він спасає
1 Відповідаючи, знову заговорив Еліфаз із Темана, промовивши:
2 Чи може бути корисною для Бога людина? Адже мудрий корисний насамперед для самого себе.
3 Що за радість Всемогутньому від твоєї праведності? Хіба є якась Йому користь від того, що ти неухильно дотримуєшся вірної дороги?
4 Хіба Він тебе каратиме за твоє благочестя, позиваючись щодо тебе на суд?
5 Хіба не тому, що твої злочини надто великі, й немає кінця твоїм гріхам?
6 Напевно, без необхідності ти брав у твоїх братів заставу, знімаючи одяг з нагих;
7 ти не напоїв спраглих водою, а голодуючим ти відмовляв у хлібі?!
8 А може ти наділяв землею можновладців, і лише привілейовані мешкають на ній?!
9 Можливо вдів ти відсилав з порожніми руками , а сиріт бив по руках?!
10 Через те ти тепер звідусіль оточений засідками, і раптово тебе огорнув жах,
11 оточила темрява, через що ти нічого не бачиш, і великі хвилі води тебе закривають?‥
12 Хіба Бог не перебуває на висоті небес? Подивися вгору на найвищі зорі, – які ж вони недосяжні!‥
13 А ти кажеш: Що Богові відомо? Як Він може судити через таку темряву?!
14 Густі хмари заслоняють Його, коли Він проходжується по колу небесного обрію.
15 Невже ти хочеш триматися відвічної стежки, якою ходили нечестиві мужі,
16 і були знищені передчасно, коли русло вируючого потоку їх підмило?!
17 Вони говорили Богові: Відійди від нас! Що, мовляв, Всемогутній може зробити?
18 Але ж це Він наповнив їхні житла добробутом… Проте, задуми нечестивих далекі від мене!
19 Дивлячись на це, праведники тішаться, – непорочні глузують з них,
20 мовляв: знищені наші противники, – навіть їхній залишок пожер вогонь!
21 Тож, заприязнися з Богом, уклади з Ним мир, – і через це прийде до тебе добробут.
22 Прийми з Його уст Закон, і поклади Його слова в своє серце!
23 Якщо ти в покорі навернешся до Всемогутнього, і віддалиш беззаконня від свого намету, то будеш відбудований.
24 Тоді вважатимеш золото за порох, і офірські скарби, – як каміння потоку.
25 Всемогутній буде твоїм скарбом, – Він стане для тебе добірним сріблом.
26 Тоді Всемогутній стане твоєю радістю, і ти підіймеш до Бога своє обличчя.
27 Коли ти будеш молитися до Нього, Він тебе почує, і ти виконаєш свої обітниці.
28 Що лише ти заплануєш, в усьому матимеш успіх, а на твоїх дорогах сяятиме світло.
29 Адже Бог упокорює гордовитого, а смиренного серцем Він спасає.
30 Він рятує навіть того, хто не без вини, – такий спасається чистотою своїх рук сьогодні .
Tercera reprensión de Elifaz a Job
1 Pero Elifaz el temanita le respondió a Job:
2 «¿En qué se beneficia Dios con el hombre,
aun cuando este sea un hombre inteligente?
3 ¿Se complace el Todopoderoso en tu inocencia,
o gana algo con que vayas por el buen camino?
4 ¿Acaso te castiga por tu piedad,
y por eso te somete a juicio?
5 ¡Demasiado grande es tu maldad!
¡Tu pecado no tiene límites!
6 Sin razón tomaste prenda de tus hermanos,
y a los pobres los despojaste de sus ropas.
7 No le diste de beber al sediento,
y al hambriento no le diste de comer.
8 En cambio, a los poderosos les diste tierras,
y a los magnates les permitiste habitarlas.
9 A las viudas las despediste con las manos vacías,
y a los huérfanos los despojaste de todo.
10 Por eso te ves enredado en esas trampas,
y te asaltan temores repentinos.
11 Las tinieblas no te dejan ver,
y las aguas profundas te abruman.
12 »Pero Dios está en las alturas de los cielos;
¡mira cuán altas se hallan las refulgentes estrellas!
13 ¿Y tú dices que Dios no sabe lo que haces,
y que la densa oscuridad le impide juzgar?
14 ¿Que no te puede ver porque las nubes lo rodean,
y porque va y viene por la bóveda celeste?
15 ¿Acaso quieres seguir por la antigua senda
que han recorrido los malvados?
16 Ellos fueron arrebatados antes de tiempo,
porque sus fundamentos no eran firmes.
17 Le pidieron a Dios que se apartara de ellos,
sin que el Omnipotente les hubiera hecho daño.
18 Más bien, Dios colmó sus casas de bienes.
¡Lejos sea de mí el juntarme con ellos!
19 Al verlos destruidos, los justos se alegrarán,
y los inocentes se burlarán de ellos y dirán:
20 “Nuestros enemigos han sido destruidos;
el fuego ha consumido lo que de ellos quedaba.”
21 »Reconcíliate con Dios, y recupera la paz;
así él te devolverá la prosperidad.
22 Permítele que él mismo te instruya,
y pon sus palabras en tu corazón.
23 Si te vuelves a Dios, él te levantará;
así alejarás de tu casa la aflicción.
24 Si arrojas por el suelo tus riquezas,
tendrás tanto oro de Ofir como piedras en el río.
25 El Todopoderoso será tu defensor,
y en tu casa abundará la plata.
26 Hallarás tu deleite en el Todopoderoso,
y ante Dios podrás levantar la cara.
27 Cuando lo llames, él te escuchará,
y tú podrás cumplirle tus promesas.
28 Llevarás a buen término todos tus planes,
y en tus caminos brillará la luz.
29 A los humildes, Dios los exalta;
a los abatidos, Dios les da su salvación.
30 Dios libera al que es inocente,
y si eres inocente, también serás liberado.»