Праведний Паросток
1 Горе пастухам, котрі нищать і розпорошують овець Моєї отари! – це слова Господа.
2 Тому так говорить Господь, Бог Ізраїлю, про пастирів, котрі пасуть Його народ: Це ви розпорошили Моїх овець і розігнали їх (отари ). Ви не турбувались про них! Через те Я покараю вас за ваші злочини, – говорить Господь.
3 Я Сам зберу залишок Моєї отари з усіх країв, до яких Я їх (овець ) раніше вигнав, і спроваджу їх на їхнє пасовисько, – вони будуть плідними і намножаться.
4 Я поставлю над ними пастирів, які пастимуть їх, – вони вже більше не житимуть у страху, не жахатимуться і не загубляться, – говорить Господь.
5 Надходить такий час, – говорить Господь, – коли Я виведу від Давида праведний Паросток. Він, як Цар, правитиме мудро та запровадить на землі правосуддя і справедливість.
6 За його днів Юда спасеться, і житиме в безпеці Ізраїль. А ось Його Ім’я, яким Його називатимуть: Господь – наша Праведність.
7 Тому наближається час, – говорить Господь, – коли більше не говоритимуть: Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з єгипетського краю,
8 а скоріше: Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з північної землі, та з інших країв, куди Я їх вигнав, і привів, щоб жили на власній землі.
Осуд фальшивих пророків
9 Стосовно ж пророків, то моє серце в мені розбите, тремтять усі мої кості; я заточуюсь, як п’яна людина, як той чоловік, що сп’янів від вина заради Господа і задля Його святих слів.
10 Адже край сповнений перелюбниками; через Боже прокляття земля перебуває в жалобі, позаяк повисихали в степах пасовиська, – проте й надалі їх спрямованість – злочин, а їхня сила – безправ’я…
11 Як пророк, так і священик однаково оскверняють себе, – навіть у Моєму Храмі Я бачу їхні беззаконня, – говорить Господь.
12 Тому їхня дорога стане для них, немов ожеледиця в темряві, – їх штовхнуть і вони впадуть на ній, – тому що в рік їх відплати Я скерую на них лихоліття, – говорить Господь.
13 Серед самарійських пророків Я бачив страшне беззаконня, – вони пророкували в ім’я Ваала і зводили з дороги розуму Мій народ, Ізраїль.
14 Так само Я бачу огидні речі і у пророків Єрусалиму: вони чинять перелюб і живуть неправдою, чим підтримують дії нечестивих, аби ніхто з них від свого злочину не відвертався. Всі вони стали для Мене, як Содом, а мешканці Єрусалиму – як Гоморра!
15 Тому так говорить Господь Саваот відносно пророків: Ось Я нагодую їх полином і напою їх отруйною водою, адже від єрусалимських пророків беззаконня розповсюдилось по всій землі.
16 Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів пророків, які вам провіщають, – вони вас обманюють, сповіщаючи видумане власним серцем, а не Господні слова.
17 Переважно вони звертаються до тих, котрі нехтують Моїм застереженням, говорячи : Господь сказав: У вас буде мир! – як і тим, котрі діють за впертістю свого серця, вони кажуть: Вас не спіткає лихо!
18 Але хто з них був у Господній раді та міг бачити й чути Його слова? Хто прислухався до Його слова і був уважний у виконанні ?
19 Ось зривається завірюха Господнього гніву, – грізний вихор впаде на голови нечестивих.
20 Господній гнів не відвернеться, доки не завершиться усе, й доки Він не виконає Своїх задумів. При кінці днів ви це зрозумієте достеменно.
21 Я не посилав пророків, а вони побігли самі. Я не звертався до них, а це означає , що вони від себе пророкували.
22 І якби вони були на Моїй раді, то сповіщали б Моєму народові Мої слова, які їх відвернули б від їхньої гріховної дороги та від їхніх підступних учинків.
23 Хіба Я є Богом лише зблизька, – питає Господь, – а здалека Я вже не є Всемогутнім Богом?
24 Невже хтось може сховатися в якійсь криївці, так що Я його не побачу? – говорить Господь. Хіба то не Я наповнюю небо і землю? – питає Господь.
25 Я чув усе те, що говорили пророки, фальшиво провіщаючи від Мого Імені, й промовляючи: Я бачив сон, я сон побачив!
26 Як довго ще перебуватиме омана в серцях пророків, котрі провіщають неправду власних задумів?
27 Невже вони сподіваються, що, розповідаючи один одному свої сни, вони зможуть стерти з пам’яті Мого народу Моє Ім’я, як уже траплялось з їхніми батьками, котрі забули Моє Ім’я заради Ваала?!
28 Пророк, який бачив сон, нехай і розповідає його як власний сон, але хто від Мене має слово, нехай правдиво сповіщає Моє слово. Що спільного між половою і зерном? – питає Господь.
29 Хіба Моє слово не подібне до вогню, – говорить Господь, – або до молота, що розбиває скелі?
30 Тому Я виступаю проти пророків, – говорить Господь, – котрі викрадають один в одного Мої слова.
31 Я також проти пророків, – говорить Господь, – котрі видають плід свого язика за Господнє провіщення.
32 Я виступаю проти всіх тих, котрі свої фальшиві сни подають як пророцтво, – говорить Господь, – і, розповідаючи їх, вони зваблюють Мій народ своєю неправдою і власним обманом, тоді як Я їх не посилав і Я їм не наказував, – від них немає жодної користі для цього народу, – говорить Господь.
33 Якщо ж цей народ, або пророк, чи священик запитають тебе, кажучи: Який у тебе від Господа тягар пророцтва ? Тоді скажи їм: Ви є цим тягарем, – і Я вас скину з себе , – говорить Господь.
34 Коли ж пророк або священик, чи хтось із народу від себе скаже: Маю Господній тягар (пророцтво ), – то Я покараю таку людину разом з його родиною.
35 Ви можете питати один одного і брат брата: Що про це говорить Господь, або: Що сказав Господь?
36 Але у жодному разі не згадуйте Господнього тягаря (справжнього пророцтва ), адже нестерпним тягарем для людини стане його власне слово, оскільки ви перекручуєте слова Живого Бога, тобто Господа Саваота, нашого Бога.
37 Ви можете питати пророка: Що тобі на те чи інше відповів Господь? або: Що сказав Господь?
38 Якщо ж ви будете стверджувати, що це Господнє пророцтво -тягар, то Господь попереджає: За те, що ви і далі стверджуєте, що у вас є Господнє пророцтво -тягар, хоч Я посилав до вас з наказом більше не говорити, що це Господнє пророцтво -тягар, –
39 то за це Я зовсім вас забуду і відкину від Себе, як непотрібний тягар, – і вас, і місто, яке Я дав вам і вашим батькам;
40 Я приречу вас нести тягар вічної ганьби й вічної наруги, яка не забувається.
Retorno del remanente
1 «¡Ay de los pastores que destruyen y dispersan a las ovejas de mi rebaño!»
—Palabra del Señor.2 Por tanto, así ha dicho el Señor y Dios de Israel a los pastores que apacientan a su pueblo:
«Ustedes dispersaron a mis ovejas. No se hicieron cargo de ellas, sino que las espantaron. Por eso ahora voy a hacerme cargo de ustedes y de sus malas obras.
—Palabra del Señor.3 »Yo mismo reuniré al resto de mis ovejas. Las haré venir de todos los países por los que las esparcí, para devolverlas a sus apriscos. Allí se reproducirán y se multiplicarán.
4 A cargo de ellas pondré pastores que las cuiden y alimenten, y nunca más volverán a tener miedo ni a asustarse, y ninguna de ellas se perderá.
—Palabra del Señor.5 »Vienen días en que haré que un descendiente de David surja como rey. Y será un rey justo, que practicará la justicia y el derecho en la tierra.
—Palabra del Señor.6 »Durante su reinado, Judá estará a salvo, e Israel podrá vivir confiado. Y ese rey será conocido por este nombre: “El Señor es nuestra justicia.”
7 »Por lo tanto, vienen días en que no volverá a decirse: “Viva el Señor, que sacó de la tierra de Egipto a los hijos de Israel”
—Palabra del Señor8 »sino que se dirá: “Viva el Señor, que sacó de la tierra del norte a los descendientes de la casa de Israel, y los trajo de todos los países por donde los había dispersado, para que habiten en su propia tierra.”»
Denuncia contra los falsos profetas
9 Por causa de los profetas siento que el corazón se me hace pedazos. ¡Todos los huesos me tiemblan! Hasta parece que estoy ebrio y bajo los efectos del vino, por causa del Señor y de sus santas palabras.
10 En realidad, la tierra está llena de gente adúltera. Por causa de la maldición la tierra está desierta, los pastizales del desierto se han secado; la vida que llevan es depravada, y usan mal su valentía.
11 Tanto los profetas como los sacerdotes son unos malvados. ¡Hasta en el templo se les halla cometiendo su maldad!
—Palabra del Señor.12 «Por eso su vida será semejante a un oscuro resbaladero: alguien los empujará, y ellos caerán en él. Cuando les llegue la hora de ser castigados, yo dejaré caer sobre ellos la calamidad.
—Palabra del Señor.13 »He visto a los profetas de Samaria cometer desatinos. Profetizaban en nombre de Baal, e hicieron que mi pueblo Israel perdiera el rumbo.
14 Pero a los profetas de Jerusalén los he visto incurrir en grandes torpezas. Cometen adulterio, van en pos de la mentira, fortalecen las manos de los malvados, para que ninguno se aparte de su maldad. Para mí, todos ellos son como los habitantes de Sodoma y de Gomorra.»
15 Por lo tanto, así ha dicho el Señor de los ejércitos acerca de esos profetas:
«Voy a hacerlos comer ajenjo; voy a hacerlos beber agua amarga. Porque la hipocresía que hay en toda la tierra tiene su origen en los profetas de Jerusalén.»
16 Así ha dicho el Señor de los ejércitos:
«No hagan caso de las palabras que los profetas les anuncian. Solo alimentan en ustedes vanas esperanzas. Sus visiones nacen de su propio corazón, y no de mis labios.
17 Se atreven a decir a los que me desprecian, que yo he dicho que tendrán paz; y a todos los que siguen a su obstinado corazón, les dicen que no les sobrevendrá ningún mal.»
18 A decir verdad, ¿quién conoce los secretos del Señor? ¿Quién vio y oyó su palabra? ¿Quién ha estado atento a su palabra, y la ha escuchado?
19 ¡De parte del Señor viene una furiosa tempestad! ¡Esa tempestad está a punto de caer sobre la cabeza de los malvados!
20 El furor del Señor no cesará hasta haberlo hecho, hasta que haya cumplido los designios de su corazón. Pero esto lo entenderán ustedes claramente cuando ya sea demasiado tarde.
21 «Yo no envié a esos profetas, y sin embargo ellos se dieron prisa; yo jamás les hablé, pero ellos profetizaron.
22 Si ellos realmente se hubieran reunido conmigo, habrían hecho que mi pueblo atendiera mis palabras y se apartara de su mal camino y de sus malas obras.
23 »¿Acaso soy Dios solo de cerca? ¡No! ¡También a la distancia soy Dios!
—Palabra del Señor.24 »¿Podrá alguien esconderse donde yo no pueda verlo? ¿Acaso no soy yo el Señor, que llena el cielo y la tierra?
—Palabra del Señor.25 »Yo sé bien que esos profetas mienten cuando profetizan en mi nombre y aseguran que han tenido un sueño.
26 ¿Hasta cuándo albergarán esos profetas tales mentiras en su corazón? ¡Lo que anuncian solo existe en su mente!
27 ¿Acaso creen que esos sueños que se cuentan harán que mi pueblo se olvide de mí? ¿Acaso creen que los harán olvidarme, como antes sus padres me olvidaron por seguir a Baal?
28 Si algún profeta tiene un sueño, que cuente su sueño. Pero si yo envío mi palabra a alguno de ellos, tiene que anunciar mi palabra verdadera. Una cosa es la paja, y otra cosa es el trigo.
—Palabra del Señor.29 »Mi palabra es como el fuego; ¡es como un mazo que parte las piedras!
—Palabra del Señor.30 »Por eso estoy en contra de los profetas que se roban entre sí sus palabras, y luego dicen que son mías.
—Palabra del Señor.31 »Yo estoy en contra de los profetas que hablan con dulzura, y luego afirman que yo he hablado.
—Palabra del Señor.32 »Yo estoy en contra de los que profetizan sueños mentirosos, pues con sus profecías mentirosas y lisonjeras hacen que mi pueblo pierda el camino. Yo no los envié a profetizar. ¡Ningún bien le hacen a mi pueblo!
—Palabra del Señor.33 »Y cuando este pueblo, o el profeta o el sacerdote, te pregunte y te diga “¿Cuál es, entonces, la profecía del Señor?”, tú les contestarás: “Esta es la profecía: ¡Voy a deshacerme de ustedes!”
—Palabra del Señor.34 »Y si algún profeta, o sacerdote, o alguien del pueblo afirma profetizar en mi nombre, yo castigaré a ese hombre y a su casa.
35 Ustedes deben responder así a sus hermanos y amigos: “¿Qué ha dicho el Señor? ¿Qué ha respondido?”
36 Y nunca más se acordarán de decir: “Profecía del Señor”, pues lo que cada uno de ustedes diga le servirá de profecía, ya que ustedes pervirtieron las palabras del Dios vivo, nuestro Dios, el Señor de los ejércitos.
37 »Al profeta le dirás: “¿Qué te respondió el Señor? ¿Qué te dijo?”
38 Pero si le dices: “Profecía del Señor”, entonces el Señor declara: “Por haber pronunciado la frase ‘Profecía del Señor’, siendo que yo les ordené que no la pronunciaran,
39 yo los echaré al olvido; a ustedes y a la ciudad que les di, a ustedes y a sus padres, los borraré de mi presencia.
40 Los haré sufrir una afrenta perpetua y una confusión sin fin, que el olvido jamás podrá borrar.”»