Гріх нащадків Юди
1 Гріх Юди (його нащадків) записаний залізним різцем, вирізьблений діамантовим вістрям на таблицях їхніх сердець та на рогах їхніх жертовників.
2 Наче про власних дітей, – так він турбується про свої жертовники, та про Ашери під кожним крислатим деревом й на високих пагорбах,
3 як і на Моїй горі в полі . Всі твої багатства й усі твої скарби віддам, як здобич ворогам . Віддам і твої священні пагорби – за гріхи в усіх межах твоїх кордонів.
4 З власної ж провини ти віддаси свою спадщину, яку Я тобі дав, – заставлю тебе служити своїм ворогам у країні, якої ти не знаєш, оскільки ти розпалив вогонь Мого гніву, який палатиме вічно!
Благословенна людина, яка покладається на Господа
5 Так говорить Господь: Проклята людина, яка покладається на іншу людину та вважає тіло своєю опорою, а серцем відвертається від Господа!
6 Він буде, як ялівець у пустелі, – не відчує, коли приходить щось добре, а живе собі в засушливій місцевості, – десь у пустелі, в солончаках безлюдних.
7 Проте благословенна людина, яка цілковито покладається на Господа, і надією якої є Господь.
8 Він уподібниться до дерева, посадженого над водою, яке сягає своїм корінням потоку, – йому не страшна спека, яка може надійти, і листя його завжди зеленіє, – навіть у рік посухи воно не перестає плодоносити.
9 Серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте, – хто його може осягнути?
10 Я Господь, досліджую серце, і випробовую нутро (думки людини ), аби кожному відплатити згідно з його дорогою життя та за плодами його вчинків.
11 Як куріпка, що висиджує чужі яйця, яких не знесла, так само той, хто здобуває багатство несправедливо, – у половині своїх днів він його втратить, а наприкінці виявиться безумцем.
12 Престолом слави, вивищеним споконвіку, є місце нашої Святині (освячення ).
13 Господь – надія Ізраїлю! Усі, котрі Тебе залишають, осоромляться. Ті, котрі від Тебе відступають, будуть записані на піску, оскільки вони залишили Господа – Джерело живої води.
14 Вилікуй мене, Господи, і я буду здоровим, – спаси мене, і я буду спасенним. Адже лише Тобою я хвалюся.
15 Ось вони мені говорять: Де Господнє слово? Нехай воно здійсниться!
16 Проте я не ухилився від того, щоб бути в Тебе пастирем. Ти також знаєш, що я не прагнув лихої години, – що виходило з моїх уст, все було явним перед Тобою.
17 Не будь для мене страхіттям, адже Ти мій захист у час недолі.
18 Нехай осоромляться мої переслідувачі, але не допусти моєї ганьби. Нехай сповняться страхом вони, але не допусти лиха на мене. Спровадь на них годину лихоліття і розтрощи їх подвійним погромом.
Слова Єремії у Брамі Синів Народу про суботній день
19 Тоді сказав мені Господь: Іди й стань у Брамі Синів Народу , якою входять і якою виходять Юдейські царі, а також ставай в усіх інших брамах Єрусалима,
20 і проголошуй їм: Слухайте Господнє слово, Юдейські царі, всі юдеї та всі мешканці Єрусалима, що входять цими воротами!
21 Так говорить Господь: Бережіть ваше життя й не носіть жодних тягарів у суботній день, – не вносьте нічого в цей день брамами Єрусалима,
22 і не виносьте тягарів із ваших осель у суботній день, – і не виконуйте жодної праці, але святкуйте суботній день, як Я і заповів вашим батькам!
23 Вони ж не послухались і не брали цього до уваги, а виявились тугошиїми, не слухаючись і не приймаючи повчань.
24 Отже, якщо ви насправді послухаєтесь Мене, – говорить Господь, – й перестанете в суботній день носити тягарі через брами цього міста, і день суботній стане для вас святим, так що ви відмовитесь від будь-якої праці в цей день,
25 то і надалі входитимуть (в’їжджатимуть ) через брами цього міста царі та можновладці, котрі сидять на Давидовому престолі, а також їздять на колісницях і конях, – вони і їхні можновладці, громадяни Юдеї та мешканці Єрусалима. Це місто буде заселене повіки.
26 І приходитимуть з інших міст Юдеї та з околиць Єрусалима, – з Веніямінового краю і з рівнин, з гір і південного (Неґев ) краю, приносячи всепалення і жертви, хлібні дари й ладан, – а найголовніше вони приноситимуть до Господнього Храму хвалу та вдячність .
27 Якщо ж ви Мене не послухаєтесь, щоб святкувати суботній день так, щоб не носити тягарів, коли проходите через брами Єрусалима в суботній день, то Я запалю в його брамах вогонь. Він пожере палаци Єрусалима вогнем невгасимим.
El pecado en el corazón de Judá
1 «El pecado de Judá está grabado con cincel de hierro y con punta de diamante. ¡Está esculpido en la tabla de su corazón y en los cuernos de sus altares!
2 Sus hijos, por su parte, evocan sus altares y sus imágenes de Asera, que están junto a los árboles frondosos, en las altas colinas,
3 en las montañas y en los campos. Por causa del pecado que han cometido en los lugares altos de todo tu territorio, yo entregaré al pillaje todos tus tesoros.
4 Ustedes perderán la heredad que les entregué, y los haré esclavos de sus enemigos en un país que no conocían, porque han encendido el fuego de mi enojo, y en ascuas se mantendrá siempre.»
5 Así ha dicho el Señor:
«Maldito el hombre que confía en otro hombre; que finca su fuerza en un ser humano, y aparta de mí su corazón.
6 Ese hombre será como la retama en el desierto: Cuando el bien llegue, no lo verá; al contrario, vivirá en los sequedales del desierto, en lugares completamente despoblados.
7 »Pero bendito el hombre que confía en mí, que soy el Señor, y que en mí pone su confianza.
8 Ese hombre es como un árbol plantado junto a los arroyos; echa sus raíces junto a las corrientes, y no se da cuenta de cuándo llega el calor; sus hojas siempre están verdes, y en los años de sequía no se marchita ni deja de dar fruto.»
9 El corazón es engañoso y perverso, más que todas las cosas. ¿Quién puede decir que lo conoce?
10 «Lo conozco yo, el Señor, que escudriño la mente y pongo a prueba el corazón; que pago a cada uno según su conducta y según el resultado de sus obras.»
11 El que amontona riquezas mal habidas se parece a la perdiz, que cubre los huevos que no puso. A la mitad de su vida pierde esas riquezas, y al final se queda como un tonto.
12 Desde el principio, nuestro santuario es un lugar excelso; ¡es el trono de la gloria!
13 Señor, esperanza de Israel, todos los que te abandonan serán avergonzados; los que se apartan de ti serán como nombres escritos en la arena, por haberte abandonado a ti, Señor, que eres manantial de aguas vivas.
14 ¡Sáname, Señor, y recobraré la salud! ¡Sálvame, y quedaré a salvo! ¡Tú eres la razón de mi alabanza!
15 No falta quien me diga: «¿Dónde están las amenazas del Señor? ¡Que se cumplan ya!»
16 Pero yo no te he seguido para incitarte a que los castigues, ni les he deseado tiempos de calamidad. Tú bien sabes lo que he dicho, pues lo dije en tu presencia.
17 No me llenes de terror, pues tú eres mi refugio en momentos difíciles.
18 No me pongas en vergüenza; más bien, pon en vergüenza a los que me persiguen. No me aterrorices; más bien, aterrorízalos a ellos. ¡Descarga sobre ellos la calamidad, y despedázalos por completo!
Observancia del día de reposo
19 Así me ha dicho el Señor:
«Ve y párate en la puerta principal de la ciudad, por donde entran y salen los reyes de Judá. Luego ve y párate en todas las puertas de Jerusalén,
20 y diles: “Ustedes, los reyes de Judá, y todos ustedes, habitantes de Judá y de Jerusalén, que entran por estas puertas: ¡Oigan la palabra del Señor!
21 El Señor ha dicho: ‘Si en algo aprecian su vida, absténganse de llevar cargas en el día de reposo y de meterlas por las puertas de Jerusalén.
22 En el día de reposo no deben sacar ninguna carga de sus casas, ni hacer ningún trabajo. Más bien, deben santificar el día de reposo, tal y como se lo ordené a sus padres.’
23 Pero ellos no me hicieron caso. No inclinaron su oído. Al contrario, se encapricharon y no quisieron oír ni recibir ninguna corrección.
24 »”Sin embargo, si ustedes me obedecen, y en el día de reposo no meten ninguna carga por las puertas de esta ciudad, sino que el día de reposo lo santifican y no hacen ningún trabajo en él,
—Palabra del Señor—25 »”los reyes y los príncipes que ocupan el trono de David entrarán por las puertas de esta ciudad en carros y en caballos, lo mismo que sus príncipes, los varones de Judá y los habitantes de Jerusalén. Y esta ciudad será habitada para siempre.
26 Muchos vendrán de las ciudades de Judá y de los alrededores de Jerusalén, así como de la tierra de Benjamín y de la Sefela, de los montes y del Néguev, y traerán a la casa del Señor holocaustos, sacrificios, ofrendas, incienso y sacrificios de alabanza.
27 Pero si no me obedecen ni santifican el día de reposo, y siguen trayendo y metiendo cargas por las puertas de Jerusalén en día de reposo, yo les pondré fuego a sus puertas, y ese fuego no se apagará, sino que consumirá los palacios de Jerusalén.”»