Провини відділили народ від Бога
1 Господня рука не стала неспроможною аби спасати, а Його вухо не притупилось, щоб слухати.
2 Ні! Це ваші провини відділили вас від вашого Бога, і ваші гріхи закрили від вас Його обличчя так, що Він не чує.
3 Адже ваші руки заплямовані кров’ю, а ваші пальці – беззаконням; ваші уста говорять неправду, і ваш язик лихословить.
4 Ніхто не закликає до правди, і не дбає про справедливе правосуддя. Кожен надію покладає на порожні слова, і говорить неправду, оскільки вагітні пороком і породжують злочин, –
5 висиджують гадючі яйця й плетуть сіті павука. Хто споживає їхні яйця, вмирає, а коли ж розіб’є, виповзе звідти гадюка.
6 Їхнє павутиння непридатне для одягу, – в їхнє рукоділля неможливо зодягнутися. Адже всі їхні вчинки злочинні, а на їхніх руках сліди насильства;
7 їхні ноги спрямовані до зла і поспішають на пролиття невинної крові; їхні думки – суцільне беззаконня, – спустошенням і знущанням позначені їхні дороги.
8 Шляхи миролюбства їм невідомі, й немає правосуддя на їхніх дорогах. Вони самі обрали собі криві стежки, тому кожен, хто ними ходить, не знатиме спокою.
Усвідомлення власних провин і гріхів
9 Ось чому таке далеке від нас правосуддя і не доходить до нас справедливість. Ми очікуємо на світло, але навкруги лише темрява, – жадаємо сяйва, а ходимо в темряві,
10 йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну, – як незрячі ходимо навпомацки, спотикаємося в полудень, наче в сутінках, – живемо в темряві, як померлі.
11 Всі ревемо, як ведмеді, або туркочемо, як голуби. Ми очікували правосуддя, але його немає, спасіння, – але воно далеко від нас.
12 Адже великі наші провини перед Тобою, і наші гріхи свідчать проти нас. Ми усвідомлюємо наше беззаконня, і знаємо наші злочини, –
13 ми зраджували і були невірними Господу, відвертаючись від нашого Бога; ми розмовляли лише про насильство й відступництво, – вагітніли й народжували з серця фальшиві слова.
14 Тому правосуддя відступило, і справедливість відійшла далеко, – правда спотикнулась на рівній площі, й чесність не може ввійти.
15 Так правди не стало взагалі, а хто уникає зла, того грабують. Господь побачив, що нема правосуддя, і засмутився.
Викупитель Сіону
16 Він також бачив, що немає захисника, – і був вражений, що нема кому заступитись. Тоді Він застосував Свою силу, і Його справедливість підтримала Його:
17 Він одягнув праведність, як панцир, і поклав на Свою голову шолом спасіння; Він зодягнувся в шати помсти і огорнувся запалом ревності, як плащем.
18 Він усім відплатить за їхніми вчинками: Своїм супротивникам жорстокістю, – Своїм ворогам – помстою. Віддасть заслужене й островам.
19 Тремтітимуть перед Господнім Іменем на заході; злякаються Його слави і на сході, адже гнів Господа нагряне на ворогів, як гірський потік, – Господній подув їх прожене.
20 Тоді прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха, – запевняє Господь.
21 Що ж до Мене, то Мій Заповіт з ними такий: – говорить Господь, – Дух Мій, Який є на тобі, та Мої слова, які Я вклав у твої уста, не відійдуть від твоїх уст та від уст твоїх нащадків, як і від уст їхніх нащадків, відтепер і повіки, бо так заповів Господь!
Confesión del pecado de Israel
1 Bien pueden ver que la mano del Señor no está impedida para salvar, ni sus oídos se han agravado para no oír.
2 Son las iniquidades de ustedes las que han creado una división entre ustedes y su Dios. Son sus pecados los que le han llevado a volverles la espalda para no escucharlos.
3 ¡Ustedes tienen las manos manchadas de sangre! ¡Sus dedos están llenos de iniquidad! ¡Mienten con los labios y emiten maldad con la lengua!
4 No hay quien clame por la justicia, ni quien juzgue con la verdad; confían en lo que no es, y profieren mentiras; conciben maldades, y dan a luz iniquidad.
5 Incuban huevos de áspides, y tejen telarañas; el que coma de esos huevos, morirá; y el que los exprima, sacará de allí una víbora.
6 Sus telas no sirven para vestir, así que no podrán cubrirse con lo que hacen; sus obras son obras de iniquidad; lo que hacen es producto de la rapiña.
7 Sus pies corren al mal y se apresuran para derramar sangre inocente; sus pensamientos son pensamientos malvados; en sus caminos solo hay destrucción y quebrantamiento.
8 No conocen el camino de la paz, ni hay justicia en sus caminos; sus veredas son torcidas, y todo el que las siga jamás conocerá la paz.
9 Por eso la justicia se alejó de nosotros, y el derecho no nos alcanzó; esperábamos luz, y lo que tenemos son tinieblas; resplandores, y andamos en la oscuridad.
10 Palpamos la pared y andamos a tientas, como si fuéramos ciegos o no tuviéramos ojos; tropezamos a plena luz del día, como si fuera de noche; nos contamos entre los fuertes, y parecemos muertos.
11 Todos nosotros gruñimos como osos, pero nuestras quejas son gemidos de paloma; esperábamos justicia, y no la hay; ¡la salvación se ha alejado de nosotros!
12 Ciertamente, nuestras rebeliones ante ti se han multiplicado; nuestros pecados nos acusan, nuestras iniquidades nos persiguen, ¡y bien sabemos que hemos pecado!
13 Hemos ofendido al Señor, le hemos mentido, nos hemos alejado de nuestro Dios. Lanzamos calumnias, nos rebelamos, y en el corazón concebimos y hacemos crecer la mentira.
14 Mantenemos lejos de nosotros a la justicia y el derecho; la verdad es obstaculizada en la plaza, y a la equidad no se le permite llegar.
15 En ninguna parte se encuentra la verdad. El que se aparta del mal, ¡es puesto en prisión!
El Señor vio esto, y le fue muy desagradable ver que ya no había derecho.
16 Buscó a alguien, y se asombró al ver que nadie intervenía. Entonces intervino su brazo para salvar, y para establecer su justicia:
17 se revistió de justicia como con una coraza, y se cubrió la cabeza con un yelmo de victoria; por vestiduras tomó ropas de venganza, y el celo por su pueblo lo cubrió como un manto.
18 Y se dispuso a vindicarlos, a retribuir con ira a sus enemigos y darles su merecido a sus adversarios de las costas lejanas.
19 Del oriente al occidente temerán el nombre del Señor y reconocerán su poder. Ciertamente el enemigo vendrá como un río caudaloso, impulsado por el espíritu del Señor,
20 pero el Redentor vendrá a Sión, al encuentro de todos los de Jacob que se arrepientan de su maldad.
—Palabra del Señor.21 El Señor ha dicho:
«Este será el pacto que haré con ellos: Mi espíritu está sobre ti, y desde ahora y para siempre las palabras que puse en tu boca nunca se apartarán de tus labios, ni de los labios de tus hijos, ni de los labios de tus nietos.»