Спасіння для всіх народів через Господнього Слугу
1 Слухайте Мене, острови, і вважайте, далекі народи! Господь покликав Мене від народження, – ще в лоні Моєї матері Він назвав Моє ім’я.
2 Він учинив Мої уста, наче гострий меч, і заховав Мене у тіні Своєї руки; зробив Мене гострою стрілою, поклавши Мене у Свій сагайдак.
3 Він сказав Мені: Ізраїлю, – Ти Мій слуга, і в Тобі Я прославлюся!
4 А Я говорив: Даремно Я трудився, намарно витрачаючи свої сили. Насправді ж, Моя справа перед Господом, і Бог винагородить Мене.
5 А тепер говорить Господь, Котрий Мене сформував від материнського лона Своїм Слугою, аби навернути до Нього Якова, й знову зібрати до Нього Ізраїль. Я шанований в очах Господа, і Мій Бог є Моєю силою!
6 Він сказав: Мало того, що Ти будеш Моїм Слугою, аби відродити племена Якова і навернути залишок Ізраїлю. Ось Я Тебе ставлю Світочем інших народів, і щоб через Тебе Моє спасіння поширилось аж до країв землі!
Господь відродить Ізраїль
7 Так говорить Господь, Викупитель Ізраїлю, Святий його, до Того, Котрий зневажений людьми і до Якого ставляться з презирством народи, як до слуги можновладців: Побачивши Тебе, вставатимуть царі, й можновладці будуть кланятись тобі задля Господа, Котрий залишається вірним, заради Святого Ізраїлевого, Котрий Тебе обрав.
8 Так говорить Господь: У сприятливий час Я Тебе вислухаю і в день спасіння допоможу Тобі, – Я Тебе збережу, і поставлю Тебе Заповітом народів, щоб відновити край і розділити в ньому спустошену спадщину, –
9 аби сказати тим, котрі в кайданах: Виходьте! – а тим, хто перебуває в темряві: З’явіться! Вони будуть пастися при дорогах, – на всіх узгір’ях будуть їхні пасовища.
10 Вони не будуть голодувати, і не зазнають спраги, – їх не вразить сонячна спека, бо Той, Хто милостивий до них, водитиме їх і попровадить до водних джерел.
11 Усі Мої гори перетворю в дороги; Мої стежки пролягатимуть високо.
12 Сюди прийдуть здалеку (зі сходу ), інші – з півночі, ще інші – від моря (зі заходу ), а також від Сінімського краю.
13 Радійте, небеса! Нехай веселиться земля, і радісно вигукують гори, бо Сам Господь потішив Свій народ і змилосердився над Своїми страждальцями!
14 А Сіон говорив: Господь залишив мене, – мій Владика забув про мене!
15 Хіба ж забуде матір своє немовля? Хіба вона не пожаліє дитини свого лона? Та як би й вона забула, то Я тебе не забуду!
16 Подивись, Я записав тебе на долонях, – твої мури постійно переді Мною.
17 Твої діти поспішають до тебе, а ті, котрі тебе нищили і спустошували, залишають тебе .
18 Підійми свої очі та подивись довкола, – всі вони (діти ) зібралися і йдуть до тебе. Як живий Я, – говорить Господь, – усіма ними ти прикрасиш себе, як убранням, і вони стануть твоїм оздобленням, як у нареченої.
19 Адже коли твої поневолювачі тебе залишать, то твої руїни, пустирі і весь твій знищений край, стануть тісними для своїх мешканців.
20 І ти почуєш, як твої діти, яких ти вважав втраченими, говоритимуть між собою: Тісно мені, посунься трохи, аби мені оселитись!
21 І тоді ти здивовано скажеш: Хто мені їх породив? Я втратила дітей, була неплідною і жила вигнанницею на чужині. Звідкіля вони взялись? Адже я залишалась одна, – хто їх вигодував?
22 Так говорить мій Владика Господь: Ось Я підношу Свою руку (подаю знак ) до народів і підіймаю Свій стяг над племенами, – і вони нестимуть твоїх синів на руках, а твоїх дочок – на плечах.
23 Царі будуть у тебе вихователями, а їхні дружини-цариці – твоїми няньками. Долілиць вклонятимуться тобі й злизуватимуть порох з твоїх ніг. І тоді зрозумієш, що Я – Господь, і хто надіється на Мене, не засоромиться!
24 Хіба можна відібрати здобич у сильного, або полоненому втекти від переможця?
25 Так говорить Господь: Полонені будуть відібрані у могутнього, й здобич насильника буде врятована! Я виступлю проти твоїх супротивників, і дітей твоїх Я визволю!
26 А гнобителів твоїх змушу їсти власне тіло, – вони впиватимуться своєю кров’ю і сп’яніють, як від молодого вина. Тоді кожна людина визнає, що Я – Господь, твій Спаситель і Викупитель, Всемогутній Яковів!
Israel, siervo del Señor
1 ¡Escúchenme, costas y pueblos lejanos! El Señor me llamó desde el vientre de mi madre; tuvo en cuenta mi nombre desde antes de que yo naciera.
2 Hizo de mi boca una espada aguda, y me cubrió con la sombra de su mano; hizo de mí una flecha bruñida, y me guardó en su aljaba.
3 Y me dijo: «Israel, tú eres mi siervo. Tú serás para mí motivo de orgullo.»
4 Pero yo dije: «De balde he trabajado. He gastado mis fuerzas sin ningún provecho. Pero el Señor me hará justicia; mi Dios me dará mi recompensa.»
5 Pero ahora ha hablado el Señor, el que me formó desde el vientre para que fuera yo su siervo; para que reuniera a Jacob, para que hiciera a Israel volverse a él (así yo seré muy estimado a los ojos del Señor, y mi Dios será mi fuerza),
6 y ha dicho:
«Muy poca cosa es para mí que tú seas mi siervo, y que levantes las tribus de Jacob y restaures al remanente de Israel. Te he puesto también como luz de las naciones, para que seas mi salvación hasta los confines de la tierra.»
7 Así ha dicho el Señor, el Santo Redentor de Israel, al que es menospreciado, al que es odiado por las naciones, al siervo de los gobernantes:
«Los reyes y los príncipes te verán y se levantarán, y se inclinarán ante el Señor, porque el Santo de Israel, que te ha escogido, es fiel.»
Dios promete restaurar a Sión
8 Así ha dicho el Señor:
«En el momento favorable te responderé; en el día de salvación te ayudaré. Yo te protegeré, y tú representarás mi pacto con el pueblo, para que restaures la tierra y heredes las propiedades asoladas;
9 para que digas a los presos, a los que están en tinieblas: “Salgan de ahí; déjense ver.” En los caminos y en todas las alturas tendrán pastos y allí serán alimentados.
10 No tendrán hambre ni sed, ni los agobiará el sol ni el calor, porque quien les tiene misericordia los guiará y los llevará a manantiales de aguas.
11 Yo convertiré todos mis montes en caminos, y mis calzadas serán levantadas.
12 Estos que ven aquí vendrán de lejos; estos otros vendrán del norte y del occidente, y aquellos otros vendrán de la tierra de Sinim.»
13 Ustedes, los cielos, ¡canten alabanzas! Y tú, tierra, ¡canta de alegría! ¡Que prorrumpan los montes en alabanzas! ¡El Señor ha consolado a su pueblo, y se ha compadecido de sus pobres!
14 Sión dice: «El Señor me ha abandonado. El Señor se olvidó de mí.»
15 ¿Pero acaso se olvida la mujer del hijo que dio a luz? ¿Acaso deja de compadecerse del hijo de su vientre? Tal vez ella lo olvide, pero yo nunca me olvidaré de ti.
16 Yo te llevo grabada en las palmas de mis manos; siempre tengo presentes tus murallas.
17 Tus edificadores vendrán apresurados, y saldrán de ti los que te han destruido y asolado.
18 Alza los ojos y mira a tu alrededor: Todos estos se han reunido; han venido a ti. Yo te juro que todos ellos serán para ti como un fino vestido, y que te adornarán como a una novia.
—Palabra del Señor.19 Ciertamente tu tierra devastada, arruinada y desierta, será demasiado estrecha para la multitud de tus habitantes, y los que te destruyeron serán apartados y alejados.
20 Aun los hijos de tu orfandad te dirán al oído: «Este lugar es demasiado estrecho para mí; hazme un espacio habitable.»
21 Y tú te pondrás a pensar: «¿Y quién me engendró estos hijos? Yo me había quedado sin hijos; estaba sola, peregrina y desterrada. ¿Quién crio a estos? Me había quedado sola; ¿dónde estaban estos?»
22 Así ha dicho Dios el Señor:
«¡Miren! Yo levantaré mi mano a las naciones; levantaré a los pueblos mi bandera; y ellos traerán en brazos a tus hijos, y a tus hijas las traerán en hombros.
23 Sus reyes serán tus ayos, y sus reinas tus nodrizas; ante ti se inclinarán, sin levantar la vista del suelo, y lamerán el polvo de tus pies. Sabrás entonces que yo soy el Señor, y que no quedan avergonzados los que esperan en mí.»
24 ¿Puede arrebatársele el botín al guerrero? ¿Puede rescatarse al cautivo del poder del tirano?
25 Pues así dice el Señor:
«Ciertamente el cautivo será rescatado del poder del guerrero, y el botín se le arrebatará al tirano; yo defenderé tu causa, y salvaré a tus hijos.
26 También haré que los que te despojaron se coman su propia carne, y que se embriaguen con su propia sangre, como si tomaran vino. Así todo el mundo sabrá que yo soy el Señor, el Fuerte de Jacob, tu salvador y redentor.»