Пророцтво щодо Ізраїлевих гір
1 А тепер, сину людський, проголоси пророцтво щодо Ізраїлевих гір і скажи: Гори Ізраїлю, послухайте слово Господнє.
2 Так говорить Владика Господь: Оскільки ворог про вас говорив: Ага! І вічні вершини стали нашою власністю!
3 Тому провісти пророцтво й скажи, що говорить Владика Господь: Оскільки вас спустошували і звідусіль вас нищили, коли ви переходили у власність інших народів, – позаяк ви потрапляли на язики злих людей й ставали глумливою приказкою,
4 тому ви, Ізраїлеві гори, послухайте слово Владики Господа. Владика Господь звертається до гір і до пагорків, до ущелин і долин, до спустошених руїн і до покинутих міст, які стали здобиччю і предметом глузування всіх навколишніх народів.
5 Ось що говорить Владика Господь: У запалі Свого обурення Я проголошую вирок щодо всіх інших народів, як і щодо всього Едому. Всі вони зі зловтіхою в серці й презирством у душі загарбали собі Мій край, аби ним володіти.
6 Тому проголоси пророцтво щодо Ізраїлевого краю, – скажи горам та пагорбам, ущелинам і долинам, що говорить Владика Господь: Нині Я в Своєму обуренні та Моєму гніві говорю, оскільки ви терпите наругу від інших народів.
7 Саме тому Владика Господь говорить: Я підношу Свою руку, присягаючись, що наруга довколишніх народів обернеться на них самих.
8 Що ж до вас, Ізраїлеві гори, то ви пустите свої паростки й будете приносити свої плоди для Мого народу, Ізраїлю, адже він незабаром повернеться.
9 Бо Я схилюсь над вами і потурбуюсь про вас, – вас знову будуть обробляти й будуть засівати.
10 Я намножу на вас (горах ) людей, – увесь Ізраїлів рід, – міста знову будуть заселені, а руїни будуть відбудовані.
11 Я множитиму серед вас (гір ) людей і худобу, – вони будуть численними та плодовитими, – Я заселю вас так, як за давніх часів, та дбатиму про ваш добробут більше, ніж колись, – і ви пізнаєте, що Я – Господь!
12 Я спроваджу на вас людей, – Мій народ Ізраїль, – вони володітимуть вами як своєю спадщиною. Ви більше ніколи не зробите їх бездітними.
13 Так говорить Владика Господь: Оскільки про вас (гори ) кажуть: Це – земля, що пожирає і робить свій народ бездітними, –
14 тому ти, земле, більше не будеш пожирати людей й не позбавлятимеш більше свого народу дітей, – говорить Владика Господь.
15 Ти більше не почуєш наруги з боку інших людей й не зноситимеш ганьби народів, – ти більше не допустиш, аби твій народ спотикався , – говорить Владика Господь.
Господь відновить Ізраїль
16 І було до мене Господнє слово такого змісту:
17 Сину людський! Коли Ізраїлів рід мешкав у своїй землі, він її опоганив своїми звичками та своїми вчинками. Якою буває нечистота жінки в період її місячних, такими були їхні вчинки переді Мною.
18 І Я вилив на них Мій гнів за кров, яку вони проливали в краю, опоганюючи землю своїми ідолами.
19 Тому Я розпорошив їх поміж народами, – вони розпорошені по різних країнах. Я їх судив за їхніми вчинками та їхньою дорогою життя.
20 Але, незалежно від того, куди вони прибули і до якого народу прийшли, скрізь люди безчестили Моє святе Ім’я тим, що про них говорили: І це такий Господній народ, що вийшов з Його країни?!
21 Тож Я заступився за Своє святе Ім’я, яке Ізраїлів рід знеславлював між народами, до яких вони прибували.
22 Тому скажи Ізраїлевим нащадкам: Так говорить Владика Господь: Не заради вас, Ізраїлів роде, Я це роблю, але заради Мого святого Імені, яке ви знеславлювали серед народів, до яких ви прибували!
23 Проте Я відновлю святість Мого величного Імені, знеславленого між народами, яке ви серед них опоганили. Народи пізнають, що Я – Господь, – говорить Владика Господь, – коли на їхніх очах явлю Свою святість у вас.
24 Я візьму вас з-посеред народів, зберу вас з усіх країн і поверну вас у вашу землю.
25 І окроплю вас чистою водою, – ви звільнитесь від усіх ваших нечистот, – від усіх ваших ідолів Я вас очищу.
26 Я дам вам нове серце і нового духа вкладу в вас, – і видалю з вашого тіла кам’яне серце і дам вам серце тілесне.
27 Я дам вам Мого Духа, й зроблю так, що ви будете жити за Моїми Заповідями та дотримуватись Моїх Законів, виконуючи їх.
28 Ви будете мешкати в краю, який Я дав вашим батькам, і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.
29 Я звільню вас від усіх ваших нечистот, – викличу для вас врожаї і намножу їх, не допускаючи, щоб ви голодували.
30 Я примножу на деревах плоди та щедрі врожаї на полі, аби вам більше не доводилось терпіти наругу від народів через голод.
31 Тоді ви самі усвідомите ваші злочини та вашу погану поведінку й будете гидувати собою через усі свої беззаконня та ваші ганебні вчинки.
32 Нехай вам буде відомо, – говорить Владика Господь, – що не заради вас Я усе це робитиму. Тож посоромтесь і хоч почервонійте, Ізраїлів роде, з приводу вашої поведінки.
33 Так говорить Владика Господь: Того часу, коли Я очищу вас від усього вашого беззаконня, Я знову заселю міста й відбудую руїни.
34 Занедбана земля, що лежала спустошеною на очах усіх перехожих, знову буде оброблятись.
35 Люди говоритимуть: Цей край, що донедавна був спустошений, став, наче Едемський сад, а міста, які були колись зруйновані й знищені, тепер укріплені й заселені.
36 Тоді народи, які залишаться довкола вас, зрозуміють, що це Я, Господь, відбудував зруйноване і знову насадив знищене. Я, Господь, сказав це і виконаю!
37 Так говорить Владика Господь: Ось ще у чому Я виконаю прохання Ізраїлевого роду, – Я намножу людей Ізраїлю, як отару овець.
38 Як Єрусалим під час свята наповнювався отарами жертовних овець, так тепер зруйновані міста будуть сповнені громадами людей. І тоді зрозуміють, що Я – Господь.
Restauración futura de Israel
1 »Tú, hijo de hombre, profetiza a los montes de Israel. Diles que oigan la palabra del Señor.»
2 Así ha dicho Dios el Señor:
«El enemigo se burla de ustedes, y dice: “¡Vaya! ¡Hasta las alturas eternas se nos han dado en posesión!”
3 Por eso, profetiza contra ellos.»
Así ha dicho Dios el Señor:
«Ustedes han sido asolados. Por todos lados, gente de otras naciones se los han tragado; ¡los han convertido en su propiedad!; ¡los han hecho caer en boca de habladores, para que sean la burla de todos los pueblos!
4 Por eso, montes de Israel, escuchen la palabra de Dios el Señor.»
Así ha dicho Dios el Señor a los montes y a las colinas, a los arroyos y a los valles, a las ruinas desoladas y a las ciudades desamparadas, que quedaron expuestas a la burla de las naciones vecinas, y a ser su botín de guerra.
5 Sí, así ha dicho Dios el Señor:
«En el ardor de mi enojo ciertamente he hablado en contra de las demás naciones y en contra de todo Edom, porque alegremente y con enconada vehemencia se disputaron mi tierra para quedarse con ella. Quisieron tomar prisioneros a los que fueron expulsados de allí.
6 Por eso, profetiza acerca de la tierra de Israel, y diles a sus montes y colinas, y a sus arroyos y valles, que yo, su Dios y Señor, he dicho: “En mi enojo y furor he hablado, porque ustedes han tenido que soportar los insultos de las naciones.
7 Por eso yo, su Dios y Señor, levanto mi mano y juro que las naciones que están alrededor de ustedes tendrán que soportar su propia afrenta.”
8 Pero ustedes, montes de Israel, extenderán su follaje y darán su fruto para mi pueblo Israel, porque ya pronto van a volver.
9 »Como pueden ver, yo estoy en favor de ustedes, y voy a cuidarlos, y ustedes serán cultivados y sembrados.
10 Yo multiplicaré en ustedes a todos los habitantes de Israel, y las ciudades volverán a ser habitadas, y sus ruinas serán reconstruidas.
11 Multiplicaré en ustedes el número de hombres y del ganado, y estos serán multiplicados y crecerán. Haré que vuelvan a vivir como en el pasado, y los trataré mejor que antes. Así sabrán que yo soy el Señor.
12 »Yo haré que mi pueblo Israel vuelva a ser transitado. Mi pueblo tomará posesión de ti, y tú serás de ellos, y nunca más les quitarás la vida a sus hijos.»
13 Así ha dicho Dios el Señor:
«Se dice que ustedes, como nación, se comen a la gente y matan a sus propios hijos.
14 Pero ya no volverán a devorarse a la gente, ni a matar a sus propios hijos.
—Palabra de Dios el Señor.15 »Nunca más permitiré que oigas los insultos de las naciones, ni que vuelvas a soportar las ofensas de otros pueblos, ni que les quites la vida a tus propios hijos.»
—Palabra de Dios el Señor.16 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
17 «Hijo de hombre, mientras el pueblo de Israel habitaba en su tierra, la contaminó con sus hechos y su modo de proceder. A mis ojos, su manera de actuar fue tan repugnante como si estuvieran menstruando.
18 Por la sangre que derramaron, descargué mi enojo sobre ellos, pues con sus ídolos contaminaron la tierra.
19 Por eso los dispersé por todas las naciones y por todos los países, pues los juzgué como lo merecían sus acciones y su conducta.
20 Cuando llegaron a las naciones a las que fueron llevados, profanaron mi santo nombre, pues de ellos se decía que eran el pueblo del Señor, y que de la tierra del Señor habían salido.
21 Y me ha dolido ver que mi santo nombre ha sido profanado por el pueblo de Israel entre las naciones a las que fueron llevados.
22 »Por eso, dile al pueblo de Israel que yo, su Señor y Dios he dicho: “Pueblo de Israel, no lo hago por ustedes, sino por causa de mi santo nombre, el cual ustedes profanaron entre las naciones a las que fueron llevados.
23 Pero yo santificaré la grandeza de mi nombre, el cual ustedes profanaron entre las naciones. Y cuando delante de sus ojos yo sea santificado en medio de ustedes, las naciones sabrán que yo soy el Señor.
—Palabra de Dios el Señor.24 »”Yo los recogeré de todas las naciones y países, y los traeré de vuelta a su tierra.
25 Esparciré agua limpia sobre ustedes, y ustedes quedarán limpios de todas sus impurezas, pues los limpiaré de todos sus ídolos.
26 Les daré un corazón nuevo, y pondré en ustedes un espíritu nuevo; les quitaré el corazón de piedra que ahora tienen, y les daré un corazón sensible.
27 Pondré en ustedes mi espíritu, y haré que cumplan mis estatutos, y que obedezcan y pongan en práctica mis preceptos.
28 Y ustedes habitarán en la tierra que les di a sus padres, y serán mi pueblo, y yo seré su Dios.
29 Yo los limpiaré de todas sus impurezas, y haré que venga el trigo, y lo multiplicaré para que no pasen hambre.
30 Multiplicaré también el fruto de los árboles, y el fruto de los campos, para que nunca más vuelvan a sufrir el oprobio de pasar hambre entre las naciones.
31 Y ustedes se acordarán de su mal proceder y de sus malas acciones, y se avergonzarán de ustedes mismos y de las iniquidades y de los actos repugnantes que cometieron.
32 Sépanlo bien, pueblo de Israel, que no lo hago por ustedes, así que deben avergonzarse y sentirse mal por las iniquidades que han cometido.”»
—Palabra de Dios el Señor.33 Así ha dicho Dios el Señor:
«El día que yo los limpie de todas sus iniquidades, haré también que las ciudades vuelvan a ser habitadas, y que las ruinas sean reconstruidas.
34 La tierra asolada volverá a ser cultivada, en vez de permanecer asolada a la vista de todos los que pasan.
35 »Entonces se dirá: “Esta tierra, que alguna vez fue asolada, ha llegado a ser como el huerto de Edén. Estas ciudades, que habían quedado desiertas y asoladas y en ruinas, ahora están fortificadas y habitadas.”
36 Entonces las naciones que hayan quedado a su alrededor sabrán que yo reconstruí lo que fue derribado y planté lo que estaba desolado. Yo, el Señor, lo he dicho y lo haré.»
37 Así ha dicho Dios el Señor:
«Todavía el pueblo de Israel habrá de pedirme que los multiplique, de la manera que se multiplican los rebaños.
38 Y las ciudades ahora desiertas se llenarán de gente, como se llena Jerusalén con los rebaños de ovejas consagradas en sus fiestas solemnes. Así sabrán que yo soy el Señor.»