Сон Навуходоносора
1 Другого року царювання Навуходоносора приснилися йому сни. Вони дуже збентежили Навуходоносора, так що сон відійшов від нього.
2 І звелів цар скликати заклиначів і ворожбитів, чарівників і халдеїв (астрологів ), аби вони розтлумачили цареві його сни. Коли вони прийшли й стали перед царем,
3 він сказав їм: Мені приснився сон, який мене дуже занепокоїв, і я бажаю зрозуміти цей сон!
4 Тоді відповіли халдеї цареві арамійською мовою: Царю, живи навіки! Ти розповіси твоїм слугам сон, а ми розтлумачимо його значення.
5 Відповідаючи, цар сказав халдеям: Я не пам’ятаю сну, томуось моя постанова : Якщо ви мені не розповісте сну і не розтлумачите його значення, то ви будете почетвертовані, а ваші будинки будуть перетворені на руїни!
6 Якщо ж ви розповісте сон і поясните мені його значення, то отримаєте від мене нагороди та подарунки і будете вшановані. Тому сповістіть мені мій сон і що він означає!
7 Відповідаючи, вони вдруге сказали: Якби цар розповів сон своїм слугам, то ми розтлумачили б його значення.
8 У відповідь цар вигукнув: Тепер я точно знаю, що ви хочете виграти час, оскільки бачите, що я не пам’ятаю сну.
9 Якщо я від вас не почую, який сон мені приснився , то у вас один задум, – ви змовились сказати неправду й викручуєтесь переді мною, аж поки не мине час. Тому розкажіть мені сон, і тоді я переконаюсь, що ви зможете витлумачити мені і його значення!
10 Халдеї ж заперечували цареві, переконуючи: Немає на землі людини, яка змогла би розповісти цареві те, що він хоче; та й жоден великий і потужний володар не вимагав чогось подібного від будь-якого заклинача, ворожбита чи халдея-астролога .
11 Адже справа, якої цар жадає, настільки складна, що немає нікого, хто міг би йому таке сповістити, – хіба що боги, які не живуть серед смертних.
12 Така відповідь дуже розгнівала царя, і він так розлютився, що наказав знищити всіх вавилонських мудреців.
13 Коли вийшов наказ вбивати мудреців, то шукали й Даниїла та його друзів, щоб стратити і їх.
Даниїл з товаришами просять Бога розтлумачити сон цареві
14 Тоді Даниїл мудро й розважливо звернувся до Аріоха, начальника царської охорони, якому було доручено вбивати вавилонських мудреців.
15 Він заговорив до царського повіреного Аріоха й запитав його, чим викликаний такий суворий наказ царя? Коли Аріох пояснив суть справи Даниїлові,
16 то Даниїл пішов до царя і попросив дати йому час, аби розтлумачити цареві значення сну .
17 Повернувшись до свого дому, Даниїл розповів про цю справу своїм товаришам: Ананії, Мисаїлу та Азарії,
18 щоб і вони в молитві просили милості в Небесного Бога, аби Він відкрив цю таємницю, і щоб Даниїлу та його товаришам не загинути разом з іншими вавилонськими мудрецями.
19 І от в нічному видінні Даниїлові таємниця була відкрита, й Даниїл прославив Небесного Бога.
20 Даниїл промовив такі слова: Нехай буде благословенне Боже Ім’я від віку й до віку, бо лише в Нього – мудрість і сила!
21 Він змінює час і пору, скидає царів і ставить царів, – Він наділяє мудрістю мудрих й розумних – знанням.
22 Він відкриває глибоке й приховане, – Він знає, що є в темряві, бо в Ньому пробуває світло.
23 Тобі, Боже моїх батьків, дякую і прославляю Тебе , адже Ти мені дав мудрість і силу, і нині Ти мені відкрив те, про що ми Тебе просили, – Ти нас ознайомив зі справою царя.
Даниїл розповідає Навуходоносору сон і його значення
24 Після цього Даниїл пішов до Аріоха, якому цар доручив знищити вавилонських мудреців. Увійшовши, він сказав йому: Не вбивай мудреців Вавилону, а веди мене до царя, і я розтлумачу цареві значення сну!
25 Аріох негайно привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов серед Юдейських полонених чоловіка, який пояснить цареві значення сну !
26 Відізвавшись, цар сказав Даниїлові, якого звали Валтасаром: Чи ти й справді можеш мені розповісти сон, який я бачив, і пояснити його?
27 Відповідаючи, Даниїл сказав цареві: Таємницю, про яку цар питає, не можуть відкрити цареві ні мудреці, ні чародії, ні заклиначі, ні ворожбити.
28 Один лише Бог, Котрий перебуває на небі, – Він відкриває таємниці, – Він і сповістив цареві Навуходоносорові те, що має статись у майбутньому часі. Твій сон і видіння, показані тобі на твоєму ложі, були такими.
29 Ти, царю, на своєму ліжку роздумував над тим, що має статись в майбутньому, і Той, Котрий відкриває таємниці, сповістив тобі те, що буде відбуватись.
30 Мені ж ця таємниця відкрита не тому, що я мудріший від усіх живих, а для того, щоб пояснити цареві значення побаченого , аби ти розібрався у своїх роздумах.
31 Ти, царю, бачив уві сні якусь велику статую. Величезною була ця статуя, і сяяла перед тобою, так що страшно було на неї дивитись.
32 Голова цієї статуї була з чистого золота, її груди й руки – зі срібла, її живіт і стегна – мідні.
33 Її гомілки були залізними, а стопи – частково з заліза, а частково з глини.
34 Ти дивився, аж доки, бездопомоги рук, не відколовся від гори великий камінь. Він ударив у стопи статуї, що були з заліза та глини, і розбив їх на шматки.
35 Тоді все вмить розтрощилось, – залізо, глина, мідь, срібло і золото стали, як полова на току літом. Їх підхопив вітер, так що не залишилось від них і сліду, а камінь, що розбив статую, став великою горою і заповнив усю землю.
36 Таким був сон. Скажемо цареві і його значення.
37 Ти, царю, є володарем над царями, котрому Небесний Бог дав царство, владу, силу і славу.
38 Він віддав у твої руки всіх людей, де б вони не жили, а також польових звірів і птахів небесних, призначивши тебе володарем над усіма ними. Ти – золота голова!
39 Після тебе повстане інше царство, менше за твоє, – а потім третє царство, мідне, яке володітиме всією землею.
40 А царство четверте буде міцне, як залізо, бо, як залізо все розбиває, ламає і розтрощує, так і воно трощитиме і розбиватиме.
41 А те, що ти бачив стопи і пальці на них частково з гончарської глини, а частково з заліза, то царство буде неоднорідне, хоч у ньому залишиться дещо з міцності заліза, як ти і бачив, що залізо було змішане зі звичайною глиною.
42 Оскільки ж пальці ніг частково залізні, а частково глиняні, то й те царство буде частково міцне, а частково крихке.
43 А те, що ти бачив залізо, змішане з гончарською глиною, означає, що вони змішаються через поріднення (родичання ) людей , але не зіллються одне з одним, як і залізо не змішується з глиною.
44 І за днів тих царів Небесний Бог створить царство, яке не зруйнується повіки. Це царство жодному іншому народові не дістанеться. Воно розтрощить і знищить усі інші царства, а саме стоятиме вічно,
45 як ти й бачив, що від гори відколовся камінь, сам , без допомоги рук, і розбив у порох залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві те, що має статися в майбутньому. Сон цей правдивий, і його тлумачення вірне.
Підвищення Даниїла, Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо
46 Тоді цар Навуходоносор упав долілиць, поклонившись Даниїлові, і наказав принести йому хлібну жертву і запашний ладан.
47 Після цього цар сказав Даниїлові: Насправді ваш Бог є Богом над богами, Владикою над царями, Котрий відкриває таємниці, оскільки ти зміг відкрити і цю таємницю.
48 Після цього цар підвищив Даниїла, нагородивши його великими та численними дарами, і призначив його намісником над усім вавилонським краєм, а також провідником (керівником ) усіх вавилонських мудреців.
49 Але Даниїл попросив царя, щоб керівництво справами вавилонського краю він довірив Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо. Даниїл же залишився при царському дворі.
Daniel interpreta el sueño de Nabucodonosor
1 En el año segundo del reinado de Nabucodonosor, este tuvo algunos sueños que lo perturbaron, a tal grado que se le fue el sueño.
2 Entonces mandó llamar a los magos, astrólogos, adivinos y hechiceros, para que le explicaran sus sueños. Estos acudieron a presentarse ante el rey,
3 y el rey les dijo:
«He tenido un sueño, y me encuentro muy perturbado, pues quiero saber lo que el sueño significa.»
4 Los hechiceros hablaron con el rey en lengua aramea:
«¡Que viva para siempre Su Majestad! ¡Cuente su sueño a estos sus siervos, y nosotros le daremos a conocer lo que significa!»
5 El rey les respondió:
«Ya me he olvidado de qué trataba el sueño. Pero si ustedes no me dicen lo que soñé, y qué significa, van a ser hechos pedazos, y sus casas serán convertidas en basureros.
6 Pero si me dicen lo que soñé, y lo que significa el sueño, yo les daré regalos, les concederé favores y les otorgaré muchos honores. Díganme, entonces, qué soñé y qué significa.»
7 Los magos volvieron a decir:
«Si Su Majestad les cuenta su sueño a estos siervos suyos, ellos le dirán lo que significa.»
8 Pero el rey les respondió:
«Yo sé muy bien que ustedes tratan de ganar tiempo, porque se dan cuenta de que esto ya está decidido.
9 Si ustedes no me dicen lo que soñé, la sentencia para ustedes es una sola. Ustedes me están preparando una respuesta falsa y perversa, y mientras tanto habrán ganado tiempo. Así que díganme lo que soñé, y entonces sabré que ustedes son capaces de decirme lo que significa.»
10 Los hechiceros le respondieron al rey:
«No hay nadie en toda la tierra que pueda decir a Su Majestad lo que soñó; además, nunca ningún rey, ni príncipe ni soberano ha preguntado semejante cosa a ningún mago, astrólogo o hechicero.
11 Esto que Su Majestad nos pide es algo muy difícil, y no hay nadie que se lo pueda revelar, a no ser los dioses. ¡Pero los dioses no viven entre los hombres!»
12 Esta respuesta despertó la ira del rey, quien muy enojado mandó matar a todos los sabios de Babilonia.
13 Cuando se publicó el edicto de que los sabios fueran ejecutados, buscaron a Daniel y a sus compañeros para matarlos también.
14 Pero Daniel habló con mucha prudencia y sensatez a Arioc, el capitán de la guardia del rey, que había salido para matar a los sabios de Babilonia.
15 Daniel habló con Arioc, y le dijo:
«¿Por qué este edicto de parte del rey se ha publicado tan apresuradamente?»
Y Arioc hizo saber a Daniel lo que sabía.
16 Daniel se presentó ante el rey y le pidió un poco de tiempo, después del cual le daría a conocer la interpretación del sueño.
17 Después, Daniel se fue a su casa e informó a sus compañeros Jananías, Misael y Azarías lo que pasaba,
18 a fin de que ellos le pidieran al Dios del cielo que se mostrara misericordioso en relación con este misterio, para que Daniel y sus compañeros no murieran junto con los otros sabios de Babilonia.
19 Fue así como, durante una visión nocturna, el secreto le fue revelado a Daniel, por lo cual Daniel bendijo al Dios del cielo.
20 Y dijo Daniel:
«¡Bendito sea por siempre tu nombre, oh Dios,
porque tuyos son el poder y la sabiduría!
21 Tú cambias los tiempos y las edades,
y a unos reyes los pones y a otros los quitas.
A los sabios y entendidos les das gran sabiduría,
22 y les revelas lo profundo y lo escondido;
tú conoces lo que está en tinieblas, pues en ti habita la luz.
23 A ti, Dios de mis padres, te doy gracias y te alabo,
porque me has dado fuerza y sabiduría,
y ahora me has revelado lo que te pedimos:
¡nos has dado a conocer el asunto del rey!»
24 Después de esto, Daniel fue a hablar con Arioc, a quien el rey había ordenado matar a los sabios de Babilonia, y le dijo:
«No mates a los sabios. Más bien, llévame a la presencia del rey, y yo le haré saber la interpretación de su sueño.»
25 Enseguida Arioc llevó a Daniel ante el rey, y le dijo:
«Entre los deportados de Judá he encontrado un hombre que dirá a Su Majestad lo que su sueño significa.»
26 Entonces el rey se dirigió a Daniel, al cual llamaban Beltsasar, y le dijo:
«¿Tú puedes decirme qué fue lo que soñé, y lo que el sueño significa?»
27 Y Daniel le respondió al rey:
«El misterio que Su Majestad pide conocer, ni sabios ni astrólogos, ni magos ni adivinos podrían revelárselo.
28 Pero hay un Dios en los cielos, el cual revela los misterios, y es él quien hace saber a Su Majestad, el rey Nabucodonosor, lo que sucederá en los últimos días. Esto es lo que Su Majestad soñó, y estas son las visiones que tuvo en su lecho:
29 Mientras Su Majestad estaba acostado, se puso a pensar en lo que sucederá, y el que revela los misterios le mostró lo que está por acontecer.
30 Este misterio me ha sido revelado, no porque en mí haya más sabiduría que en todos los seres vivientes, sino para que yo haga saber a Su Majestad lo que el sueño significa, y para que Su Majestad entienda los pensamientos que tenía.
31 »Su Majestad veía una gran imagen. Esta imagen era muy grande, y su esplendor era impresionante. Estaba de pie ante Su Majestad, y tenía un aspecto terrible.
32 La cabeza de esta imagen era de oro fino, su pecho y sus brazos eran de plata, y su vientre y muslos, de bronce;
33 sus piernas eran de hierro, y sus pies eran en parte de hierro, y en parte de barro cocido.
34 Mientras Su Majestad miraba, una enorme piedra que nadie cortó se desprendió de un monte y golpeó los pies de hierro y de barro cocido de la imagen, y los hizo pedazos.
35 Entonces se hicieron también pedazos el hierro, el barro cocido, el bronce, y la plata y el oro, hasta hacerse como el polvo del trigo que se muele en el verano, y el viento se los llevó sin dejar el menor rastro. En cambio, la piedra que golpeó a la imagen se convirtió en un gran monte que llenó toda la tierra.
36 »Este es el sueño. Pero también haremos saber a Su Majestad la interpretación del mismo.
37 Su Majestad es rey de reyes porque el Dios del cielo le ha dado el reino, el poder, la fuerza y la majestad.
38 Dios ha puesto en manos de Su Majestad a la humanidad entera, lo mismo que a las bestias del campo y a las aves del cielo, con lo que ha dado a Su Majestad el dominio sobre todas las cosas, en todo lugar habitado. Su Majestad es la cabeza de oro.
39 Pero después de Su Majestad surgirá otro reino, inferior al de Su Majestad, y luego un tercer reino de bronce, el cual dominará sobre toda la tierra.
40 El cuarto reino será fuerte como el hierro, y como tal desmenuzará y romperá todas las cosas.
41 Los pies y los dedos que Su Majestad vio, y que eran en parte de barro cocido y en parte de hierro, serán un reino dividido, que tendrá algo de la fuerza del hierro, tal y como Su Majestad vio el hierro mezclado con el barro cocido.
42 Y como los dedos de los pies eran en parte de hierro y en parte de barro cocido, ese reino será en parte fuerte, y en parte frágil.
43 Y así como Su Majestad vio el hierro mezclado con barro, esos reinos se mezclarán por medio de alianzas humanas, pero no se fundirán el uno con el otro, así como el hierro no puede mezclarse con el barro.
44 Y en los días de estos reinos el Dios del cielo hará que surja un reino que jamás será destruido ni entregado a otro pueblo, sino que desmenuzará y consumirá a todos estos reinos, aunque él permanecerá para siempre,
45 tal y como Su Majestad vio que del monte se desprendió una piedra sin que nadie la cortara, la cual desmenuzó el hierro, el bronce, el barro, la plata y el oro. El gran Dios ha mostrado a Su Majestad lo que sucederá en el futuro. Este sueño es verdadero, y su interpretación es fiel.»
46 Acto seguido, el rey Nabucodonosor se postró sobre su rostro y se humilló ante Daniel, y mandó que le ofrecieran presentes e incienso.
47 Luego el rey habló con Daniel, y le dijo:
«Ciertamente el Dios de ustedes es el Dios de los dioses, y el Señor de los reyes. Es él quien revela los misterios, pues tú pudiste desentrañarlo.»
48 Y así, el rey exaltó a Daniel y le otorgó muchos honores y grandes regalos, y lo nombró gobernador de toda la provincia de Babilonia y jefe supremo de todos sus sabios.
49 Además, Daniel solicitó al rey poner a Sadrac, Mesac y Abednego sobre los negocios de la provincia de Babilonia, y su petición le fue concedida. Por su parte, Daniel se quedó en la corte del rey.