Єгипет виступив проти Юдеї
1 Так сталося, що коли зміцніло царство Ровоама, й він відчув себе потужним, то він знехтував Господнім Законом. У результаті весь Ізраїль пішов услід за ним.
2 Оскільки ж вони віроломно відступили від Господа, то в п’ятому році царювання Ровоама проти Єрусалима виступив єгипетський цар Шішак,
3 з військом , яке налічувало тисячу двісті колісниць та шістдесят тисяч кіннотників, а також безліч озброєних людей, що прийшли з ним із Єгипту: лівійців, суккійців та кушійців.
4 Захопивши укріплені міста, які належали Юдеям, вони підступили до Єрусалима.
5 Тоді пророк Шемая прийшов до Ровоама та Юдейських можновладців, котрі рятуючись від Шішака, зібрались у Єрусалимі, і передав їм слова, які сказав Господь: Ви залишили Мене, тому і Я залишу вас, віддавши в руки Шішака!
6 Тож можновладці Ізраїлю, як і сам цар, упокорились і сказали: Господь справедливий!
7 Коли Господь побачив їхнє щире впокорення, то знову було Господнє слово до Шемаї такого змісту: Оскільки вони впокорились, Я не знищу їх, але незабаром Я дам їм порятунок; Мій гнів не зіллється на Єрусалим через вторгнення Шішака.
8 Проте вони стануть підданими Шішака, аби зрозуміли, що значить служити Мені, й служити земним царствам.
9 Отже, єгипетський цар Шішак вторгся в Єрусалим, і забрав скарби Господнього Храму, а також скарби царського палацу, – загарбав усе, навіть золоті щити, які виготовив Соломон.
10 Тому замість них цар Ровоам виготовив мідні щити. Він передав їх під охорону начальників варти, що охороняли брами царського палацу.
11 Щоразу, коли цар йшов до Господнього Храму, то його охоронці брали ті щити, після чого повертали їх знову в будинок варти палацу.
12 Коли ж Ровоам цілковито упокорився, то Господній гнів відвернувся від нього, так що він не був остаточно знищений, адже і в Юдеї було щось хороше.
13 З часом цар Ровоам закріпився в Єрусалимі й владарював далі. Ровоам мав сорок один рік, коли зійшов на царський престол, і сімнадцять років владарював у Єрусалимі, – у місті, яке Господь обрав з усіх племен Ізраїлю, аби там перебувало Його Ім’я. А ім’я його матері – аммонійка Наама.
Смерть і поховання Ровоама
14 Ровоам чинив багато зла через те, що не скеровував свого серця, щоб постійно шукати Господа.
15 Всі інші діяння Ровоама, від перших й до останніх, описані у Спогадах Пророка Шемаї та в Літописі Ясновидця Іддо. Протягом усього часу між Ровоамом та Єровоамом точилась війна.
16 Ровоам спочив зі своїми батьками й був похований у Місті Давида. Після нього зійшов на престол його син Авія.
Sisac invade Judá
(1 R 14.21-31)1 Una vez que Roboán consolidó su reinado, él y todos los israelitas se apartaron de la ley del Señor.
2 Pero por haberse rebelado contra el Señor, en el quinto año del reinado de Roboán, el rey Sisac de Egipto atacó a Jerusalén.
3 Llegó con mil doscientos carros de guerra y con sesenta mil soldados de caballería, y un ejército muy numeroso de libios, suquienos y etíopes, que venía con él desde Egipto,
4 así que Sisac conquistó las ciudades fortificadas de Judá, y llegó hasta Jerusalén.
5 Entonces el profeta Semaías fue a ver a Roboán y a los príncipes de Judá que, por causa de Sisac, estaban reunidos en Jerusalén, y les dijo:
«Así ha dicho el Señor: “Puesto que ustedes me han abandonado, yo también los he abandonado en las manos de Sisac.”»
6 Pero los príncipes de Israel y el rey se humillaron y dijeron:
«El Señor ha actuado con justicia.»
7 Cuando el Señor vio que ellos se habían humillado, la palabra del Señor vino a Semaías, y le dijo:
«Puesto que se han humillado, no voy a destruirlos, ni voy a descargar mi enojo contra Jerusalén por medio de Sisac; más bien, pronto voy a salvarlos.
8 Pero van a servir a Sisac, para que vean cuán diferente es servirme a mí y servir a los reyes de otras naciones.»
9 Fue así como el rey Sisac de Egipto atacó a Jerusalén, y se adueñó de los tesoros que había en el templo del Señor y en el palacio real, así como de los escudos de oro que Salomón había hecho. Todo se lo llevó,
10 y en su lugar el rey Roboán mandó hacer escudos de bronce y se los entregó a los jefes de la guardia, los cuales cuidaban la entrada al palacio del rey.
11 Cuando el rey iba al templo del Señor, los de la guardia venían por los escudos y los llevaban, y después los devolvían a la sala de la guardia.
12 Cuando Roboán se humilló, la ira del Señor se apartó de él y no lo destruyó del todo, y hasta en Judá se compusieron las cosas.
13 Una vez fortalecido, Roboán reinó en Jerusalén. Tenía cuarenta y un años cuando comenzó a reinar, y reinó diecisiete años en Jerusalén, la ciudad que el Señor escogió entre todas las tribus de Israel para establecer allí su nombre. La madre de Roboán era amonita, y se llamaba Noamá.
14 Pero Roboán hizo lo malo y no se dispuso a buscar de corazón al Señor.
15 Los primeros hechos de Roboán, y los últimos se hallan escritos en los libros del profeta Semaías y del vidente Iddo, y en el registro de familias. Entre Roboán y Jeroboán hubo constantes guerras.
16 Y cuando finalmente Roboán descansó entre sus padres, fue sepultado en la ciudad de David, y en su lugar reinó su hijo Abías.