Давид у священника Ахімелеха
1 Після цього Давид піднявся і пішов, а Йонатан повернувся в місто.
2 Давид же прибув у Нов , до священика Ахімелеха. Переляканий Ахімелех вийшов назустріч Давиду, й запитав його: Чому це ти один, і нікого з тобою немає?
3 А Давид відповів священикові Ахімелехові: Цар доручив мені важливу справу, звелівши мені: Нехай ніхто не знає про цю справу, задля якої я тебе посилаю, і яку я тобі доручив! Тому своїх людей я залишив в умовленому місці.
4 Отже, якщо маєш під рукою п’ять хлібів, дай мені, або, що знайдеться.
5 Відповідаючи, священик сказав Давидові: У мене немає під рукою звичайних хлібів, а є лише священні хліби, якщо тільки твої люди утримувались від спілкування з жінками.
6 На те Давид сказав священику: Звичайно, від жінок ми утримувались як вчора, так і позавчора. Завжди, коли ми вирушаємо навіть у звичайний похід, тіла воїнів чисті. І хоч подорож була брудною, тіла наші залишаються чистими для священного хліба.
7 Тож священик дав йому посвячені хліби, тому що не було там іншого хліба, а лише Виставні хліби, які приймають з-перед Господньої присутності, аби покласти свіжий хліб того самого дня, коли приймають попередній.
8 Якраз у той день там був один із слуг Саула, який затримався перед Господом, на ім’я Доік, едомець, розпорядник над пастухами Саула.
9 Давид запитав Ахімелеха: Чи немає у тебе під рукою якогось списа або меча? Адже свого меча та іншої зброї я не взяв, оскільки наказ царя був надто поспішний.
10 І священик відповів: Хіба що є меч филистимця Голіафа, якого ти вбив у долині Ела (Дубів ), – ось він за ефодом, загорнутий в одежу. Якщо хочеш, можеш його собі взяти, тому що іншого тут немає. Давид же сказав: Немає рівного йому, дай мені його!
Давид у ґатського царя Ахіша
11 Того ж дня, втікаючи від Саула, Давид прийшов до царя Ахіша в Ґат .
12 Ахішові слуги сказали йому: Часом це не Давид, цар того краю? Хіба то не про нього приспівували, танцюючи в хороводах: Саул побив тисячі, а Давид – десятки тисяч?
13 Ці слова занепокоїли Давида, й він дуже злякався ґатського царя Ахіша.
14 Прикинувшись перед ними божевільним, він на їхніх очах шаленів, як біснуватий, щось вишкрябував на одвірках брами, пускаючи з рота слину, що текла по його бороді.
15 І Ахіш промовив до своїх слуг: Ви що, не бачите, що перед вами божевільна людина? Для чого ви привели його до мене?
16 Хіба в мене бракує своїх божевільних, що ви привели до мене ще одного, аби біснувався тут переді мною? Невже такий може ввійти в мій дім!?
David huye de Saúl
1 David fue a Nob en busca del sacerdote Ajimélec. Al ver a David, Ajimélec se sorprendió mucho y le preguntó:
«¿Cómo es que vienes tú solo, sin ninguna compañía?»
2 David le respondió:
«El rey me encomendó un asunto importante. Me recomendó: “Que nadie sepa a qué te envío, ni cuál es tu misión.” Pero voy a encontrarme en cierto lugar con los hombres a mi cargo.
3 Ahora, dime si tienes algo a la mano para comer. Dame unos cinco panes, o lo que tengas.»
4 El sacerdote le respondió:
«No tengo a la mano pan común; solo tengo pan consagrado. Te lo puedo dar, si es que tus hombres no han tenido relaciones sexuales con ninguna mujer.»
5 Y David le respondió:
«No te preocupes por eso, pues desde hace tres días hemos estado alejados de ellas. Aunque esta misión no es muy importante, cuando yo salí mis hombres ya se habían purificado.»
6 El sacerdote le dio entonces los panes consagrados, que ya habían sido retirados de la presencia del Señor, y cambiados por panes calientes de ese mismo día.
7 Ese día se encontraba allí, ante el Señor, un edomita llamado Doeg, que era el jefe de los pastores de Saúl.
8 David le preguntó a Ajimélec:
«¿Tienes a la mano una espada o una lanza? No traje mi espada ni mis otras armas porque las órdenes del rey eran urgentes.»
9 El sacerdote le respondió:
«Tengo la espada del filisteo Goliat, al que tú venciste en el valle de Elá. Está aquí, detrás del efod, envuelta en un velo. Si te sirve, tómala. Es la única que tengo.»
Y David le dijo:
«Ninguna otra sería mejor. Dámela.»
10 Ese día David huyó de los dominios de Saúl y llegó al pueblo de Gat, donde Aquis era rey.
11 Los siervos de Aquis le dijeron:
«¡Aquí está David, el rey de esta tierra! Este es de quien, entre danzas y cantos, la gente decía:
“Saúl mató a miles de guerreros,
pero David mató a más de diez mil.”»
12 Cuando David oyó esto, presintió que había peligro y tuvo miedo de Aquis, el rey de Gat.
13 Entonces cambió su comportamiento y fingió estar loco, y se puso a escribir en las puertas, y dejaba que la saliva le corriera por la barba.
14 Al verlo, Aquis dijo a sus siervos:
«¿No se dan cuenta que este hombre está loco? ¿Para qué me lo traen?
15 ¿Acaso faltan locos en mi casa, para que me traigan a este a hacer sus locuras delante de mí? ¿Creen que voy a dejar que entre aquí?»