Серце Соломона відвертається від Господа
1 Цар Соломон, крім дочки фараона, покохав багато інших чужоземних жінок: моавійок, аммонійок, едомок, сидонянок і хеттейок, –
2 тих народів, щодо яких Господь Ізраїльтянам сказав: Не рідніться з ними, як і вони не повинні ріднитися з вами, бо, напевно, вони схилять ваші серця до своїх богів! Саме з ними єднався Соломон обдаровуючи своїм коханням.
3 Отже, в нього було сімсот дружин і триста наложниць. Ці дружини розбещували його серце.
4 Так сталося, що в похилому віці жінки настільки відвернули Соломона до чужих богів, що його серце втратило цілковиту відданість Господу, його Богові, як було серце його батька Давида.
5 Внаслідок цього Соломон став послідовником сидонської богині Астарти та Мілкома, аммонійської гидоти.
6 Те, що Соломон робив, було злочином у Господніх очах, адже він перестав бути щирим щодо Господа, як його батько Давид.
7 У той час Соломон збудував на горі, навпроти Єрусалима, капище з жертовником моавській гидоті, Кемошу та Молоху, – мерзенному ідолу аммонійців.
8 Щось подібне він чинив і для всіх інших своїх чужоземних дружин, котрі там звершували кадіння і приносили жертви своїм богам.
9 І Господь розгнівався на Соломона через те що він відвернув своє серце від Господа, Бога Ізраїлю, Який йому з’являвся двічі
10 і особливо наголошував йому, щоб він не пішов услід інших богів. Проте він не дотримався того, що йому заповів Господь.
11 Тому Господь промовив до Соломона: Через те, що ти так чиниш і не дотримуєшся Мого Заповіту та Моїх Заповідей, що Я тобі наказав, Я неодмінно відберу твоє царство від тебе і дам його твоєму слузі!
12 Однак Я цього не зроблю за твого життя, заради твого батька Давида, але відберу його з рук твого сина!
13 Проте, не відберу всього царства, – одне племено Я залишу твоєму синові задля Мого слуги Давида, та заради Єрусалима, якого Я обрав.
Противники Соломона
14 І Господь підняв на Соломона противника, едомця Гадада, котрий походив з царського роду в Едомі.
15 Колись відбулось так, що коли Давид розгромив Едома, й командувач Давидового війська, Йоав, пішов, аби поховати полеглих у бою, то він тоді знищив в Едомі всіх чоловіків.
16 У той час Йоав з усім військом Ізраїлю перебував там шість місяців, поки не знищив усіх едомських чоловіків.
17 Гадад же разом з кількома едомськими чоловіками, що були урядниками палацу його батька, втік у Єгипет. Гадад у той час був ще малою дитиною.
18 Вирушивши тоді з Мідіяна, вони прибули в пустелю Паран. Взявши з собою інших чоловіків, що були в Парані, вони прийшли в Єгипет до єгипетського царя, фараона. Той дав Гададу дім, забезпечив його утримання, і навіть виділив йому ділянку землі.
19 Гадад здобув у фараона особливу прихильність, так що той дав йому за дружину сестру своєї дружини, цариці Тахпенеси.
20 Отже, сестра Тахпенеси народила йому сина Ґенувата, якого виховувала Тахпенеса в палаці фараона, так що Ґенуват зростав у палаці фараона разом з дітьми фараона.
21 Коли Гадад у Єгипті довідався, що Давид спочив зі своїми прабатьками, і його командувач війська, Йоав, помер також, то Гадад сказав фараону: Дозволь мені повернутись до свого краю!
22 Відповідаючи фараон запитав його: Чого тобі бракує в мене, що ти забажав направитись у свій край? А той відповів: Нічого не бракує, однак все ж дозволь мені піти.
23 Бог збудив проти Соломона ще одного противника, – Еліядового сина Резона, який утік від свого володаря Гададезера, царя Цови.
24 Він зібрав тоді навколо себе чоловіків, і став ватажком банди злочинців. Коли ж Давид їх розгромив, вони подались до Дамаска, там осіли й фактично, владарювали в Дамаску.
25 Він був ворогом Ізраїлю протягом усього життя Соломона. Як і Гадад, що творив лихо, Резон ненавидів Ізраїль; до того ж він на той час уже правив Сирією (Арамом ).
Бунт Єровоама, сина Навата
26 Збунтувався проти Соломона і його слуга, єфремовець із Цереди, Наватів син Єровоам. Його матір, яка залишилась вдовою, звали Церуя.
27 Приводом для бунту проти царя Соломона послужили певні обставини. Коли Соломон відбудовував фортецю Мілло, замуровуючи пролом у стіні Міста Давида, свого батька, він зауважив
28 молодого чоловіка на ім’я Єровоам, який був потужний силою, і добре справлявся зі своєю роботою. Він призначив його наглядачем над людьми з покоління Йосифа, котрі виконували примусові роботи .
29 Так сталося, що коли Єровоам вийшов з Єрусалима, то по дорозі його зустрів пророк Ахія з Шіло, який мав на собі новий плащ. Вони виявились у полі наодинці.
30 Ахія взяв новий плащ, що був на ньому, і порвав його на дванадцять шматків, після чого
31 промовив до Єровоама: Візьми собі десять шматків, адже так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Оце Я вирву царство з рук Соломона і віддам тобі десять племен!
32 Йому ж залишиться одне плем’я заради Мого слуги Давида та задля Єрусалима, – міста, яке Я обрав з-поміж усіх Ізраїлевих племен,
33 тому що вони Мене залишили і стали поклонятись Астарті, богині сидонців, моавському богові, Кемошеві, та Мілкомові, богові аммонійців. Вони перестали ходити Моїми дорогами, дотримуючись того, що було би правильним в Моїх очах, – Моїх постанов і Моїх Заповідей, як його батько Давид!
34 Я не відберу з його (Соломонових ) рук єдиного царства, як нині є , і залишатиму його царем поки віку його, заради Давида, Мого слуги, якого Я обрав, і котрий дотримувався Моїх Заповідей і Моїх постанов.
35 Натомість Я заберу царство з рук його сина. Десять племен віддам тобі,
36 а його синові залишу одне племено, щоб світильник Мого слуги Давида завжди залишався переді Мною в Єрусалимі, – місті, яке Я Собі обрав, аби там перебувало Моє Ім’я.
37 А тебе Я візьму, щоб ти царював, й підкорював собі все, що ти забажаєш, – ти будеш царем над Ізраїлем.
38 Отже, якщо будеш слухняним у всьому, що Я буду тобі заповідати, ходитимеш Моїми дорогами й чинитимеш те, що Мені до вподоби, дотримуючись Моїх Заповідей та Моїх настанов, як чинив Мій слуга Давид, тоді Я буду з тобою, і збудую тобі довговічний дім, як Я збудував Давидові, і віддам тобі Ізраїль.
39 Таким чином Я впокорю нащадків Давида, але не назавжди…
40 Соломон хотів позбавити Єровоама життя, але, дізнавшись про це , Єровоам утік у Єгипет, – до єгипетського царя Шішака. Він залишався в Єгипті аж до смерті Соломона.
Смерть і поховання Соломона
41 Усе інше про Соломона, – про всю його діяльність, та про його мудрість, – записано в Книзі Діянь Соломона.
42 Період, протягом якого Соломон був царем у Єрусалимі над усім Ізраїлем, складав сорок років.
43 І спочив Соломон вічним сном разом зі своїми прабатьками; його поховали в Місті Давида, його батька. Царем замість нього став його син Ровоам.
Apostasía de Salomón
1 Pero el rey Salomón, además de amar a la hija del faraón, se enamoró de muchas mujeres extranjeras; algunas eran de Moab, otras eran de Edom, de Sidón y de los hititas,
2 y de todas ellas el Señor ya había advertido a los israelitas: «Ustedes no deben tener relaciones sexuales con mujeres extranjeras, ni ellas con ustedes, pues por ellas corren ustedes el riesgo de llegar a adorar a sus dioses.» Sin embargo, Salomón se enamoró de mujeres así.
3 Tuvo setecientas mujeres a las que hizo reinas, y trescientas concubinas, y todas ellas lo hicieron extraviarse.
4 Cuando Salomón envejeció, sus mujeres lo hicieron adorar a dioses ajenos, y a diferencia de David, su padre, su corazón dejó de ser perfecto ante el Señor su Dios.
5 Salomón adoró a Astoret, la diosa de los sidonios; y adoró también a Milcón, el repugnante ídolo de los amonitas.
6 Se apartó del Señor y cometió muchas maldades porque, a diferencia de David, su padre, dejó de seguir fielmente al Señor.
7 Hasta construyó en el monte que está frente a Jerusalén un altar a Quemos, el repugnante ídolo de Moab, y a Moloc, el ídolo repugnante de los amonitas.
8 Esos altares los construyó para que sus mujeres pudieran quemar incienso y ofrecer sacrificios a sus dioses.
9 El Señor se enojó mucho contra Salomón porque su corazón se apartó de él, a pesar de que el Señor se le había aparecido dos veces
10 y le había insistido que no adorara ni sirviera a dioses ajenos, pero Salomón no le hizo caso al Señor.
11 Entonces el Señor le dijo a Salomón:
«Como te has portado tan mal, y no has cumplido con tu pacto conmigo, ni has obedecido los estatutos que te di, voy a dividir tu reino, para entregárselo a uno de tus servidores.
12 Pero, por amor a tu padre David, no lo haré mientras vivas. Esto lo haré cuando tu hijo llegue a ser rey.
13 Pero no desharé totalmente el reino, sino que, por amor a tu padre David y a la ciudad de Jerusalén que yo elegí, a tu hijo le daré una tribu.»
Hadad busca vengarse de Salomón
14 El Señor permitió que Hadad el edomita, que era hijo de reyes, se levantara en contra de Salomón.
15 Cuando David estaba en Edom, Joab, general del ejército, llegó para enterrar a los israelitas caídos en combate, y mató a todos los hombres de Edom.
16 Joab y todos los israelitas estuvieron seis meses en Edom, hasta que exterminaron a todos los edomitas.
17 En aquel tiempo Hadad era un niño, pero logró huir hacia Egipto junto con algunos edomitas que servían a su padre.
18 Salieron de Madián y llegaron a Parán, donde reunieron a más hombres; luego fueron a ver al faraón, rey de Egipto, y él les dio casa, alimentos y tierras.
19 Hadad se ganó la buena voluntad del faraón, pues le dio por mujer a la hermana de su esposa, la reina Tapenés.
20 Hadad tuvo un hijo, al que le puso por nombre Genubat, y la reina Tapenés lo destetó y lo llevó a vivir junto con sus hijos, en el palacio del faraón.
21 Cuando Hadad supo que David y Joab, general del ejército, habían muerto, fue a ver al faraón y le dijo:
«Dame permiso de volver a mi país.»
22 Y el faraón le preguntó:
«¿Por qué quieres volver a tu país? ¿Te falta algo aquí conmigo?»
Y Hadad le respondió:
«No me falta nada, pero aun así te ruego que me dejes volver.»
Rezón se rebela contra Salomón
23 Dios también permitió que Rezón hijo de Eliada se levantara contra Salomón. Rezón había huido de su amo, Hadad Ezer, que era rey de Soba.
24 Logró reunir gente y formó una banda de bandoleros. Cuando David venció al ejército de Soba, Rezón se fue a vivir a Damasco, y allí lo coronaron rey.
25 Desde entonces, y mientras Salomón vivió, Rezón se convirtió en enemigo de los israelitas, lo mismo que Hadad, y llegó a ser rey de Siria.
Jeroboán se rebela contra Salomón
26 Otro que se rebeló contra Salomón fue Jeroboán hijo de Nabat, un efrateo de la ciudad de Seredá que estaba a su servicio. Su madre se llamaba Serúa y era viuda.
27 La razón por la que Jeroboán se rebeló contra Salomón fue que, cuando este estaba construyendo Milo, cerró la brecha de la Ciudad de David, su padre.
28 Jeroboán era un hombre muy aguerrido y, cuando Salomón lo vio, lo llamó y lo puso a cargo de todo lo relacionado con los descendientes de José.
29 Pero un día Jeroboán salió de Jerusalén y, en el camino, se encontró con el profeta Ajías de Silo, que llevaba un manto nuevo. Los dos estaban solos en el campo.
30 Ajías tomó el manto y lo dividió en doce pedazos,
31 y le dijo a Jeroboán:
«Estos diez pedazos son para ti, porque así ha dicho el Señor, el Dios de Israel: “Voy a dividir el reino de Salomón, y a ti voy a darte diez tribus.
32 A Salomón voy a dejarle una sola tribu, por causa de mi siervo David, su padre, y de Jerusalén, la ciudad que yo elegí de entre todas las tribus de Israel.
33 Y es que me han abandonado y se han entregado al culto de Astoret, la diosa de los sidonios; de Quemos, el dios de Moab; y de Moloc, el dios de los amonitas. Han abandonado mis caminos, han dejado de hacer lo recto delante de mis ojos, y no han cumplido con mis estatutos y mis decretos, cosa que nunca hizo David, su padre.
34 Pero por amor a David su padre, a quien yo elegí y quien obedeció mis mandamientos y estatutos, mientras Salomón viva no le quitaré el reino.
35 Se lo quitaré a su hijo, y tú reinarás sobre diez tribus.
36 Al hijo de Salomón le dejaré una tribu, para que mi siervo David tenga un descendiente en el trono de Jerusalén, la ciudad que yo escogí para poner en ella mi nombre.
37 Yo te he elegido para que reines sobre Israel y hagas lo que te parezca bien.
38 Si pones atención a todo lo que yo te ordene y no te desvías de mis caminos, y si haces lo recto delante de mis ojos y cumples mis estatutos y mandamientos, como lo hizo mi siervo David, yo te acompañaré siempre y estableceré tu dinastía, como lo hice con David, y te entregaré el pueblo de Israel.
39 En cuanto a los descendientes de David, voy a hacerlos sufrir por esto, pero no será para siempre.”»
40 Entonces Salomón procuró matar a Jeroboán, pero este huyó a Egipto, donde Sisac era rey, y allí se quedó hasta la muerte de Salomón.
Muerte de Salomón
(2 Cr 9.29-31)41 Los otros hechos de Salomón, y todo lo que hizo y toda su sabiduría están escritos en el libro de los hechos de Salomón.
42 Fueron cuarenta años los que reinó en Jerusalén y en todo el pueblo de Israel.
43 Y cuando Salomón durmió el sueño de la muerte, como sus antepasados, fue sepultado en la ciudad de su padre David. En su lugar reinó Roboán, su hijo.