Перші воїни приєднуються до Давида
1 А далі ті воїни, котрі приєднались до Давида в Ціклазі, – ще тоді, коли він переховувався від переслідувань Саула, Кішового сина. Вони також хоробрі воїни, що воювали з Давидом.
2 Озброєні луками, вони вміли також з пращі пускати каміння й влучно стріляти як правою, так і лівою рукою. Всі вони були одноплемінниками Саула з Веніямінового племені.
3 Їх очолював Ахієзер, а потім Йоас, сини Шемеї, з Гіви. Далі Єзіїл та Пелет, сини Азмавета; Берах і Єгу з Анатота;
4 Ішмайя, ґівеонієць, – найсильніший з тридцяти, а тому ватажок над тридцятьма;
5 Єремія, Яхазіел, Йоханан та Йозавад із Ґедери;
6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія і харуфієць Шефатія;
7 Елкана, Їшшія, Азареїл, Йоезер та Яховам, з роду Корея;
8 Йоіл і Зевадія, сини Єрохама, з Ґедори.
Прибічники Давида із племені Ґада
9 Із племені Ґада прийшли до Давида в його сховище в пустелі хоробрі лицарі, вправні у битві воїни, озброєні щитами та списами. З вигляду вони були подібні до левів, і швидкі, наче сарни на горах.
10 На чолі їх був Езер, другим – Овадія, третім – Еліяв;
11 четвертим – Мішманна, п’ятим – Єремія;
12 Аттай був шостим, Еліїл – сьомим;
13 Йоханан був восьмим, Елзавад – дев’ятим;
14 Єремія – десятим, Махбаннай – одинадцятим.
15 Отже, всі вони були з Ґадових нащадків, воєначальники в своєму племені . Рангом нижчий командував сотнею, а вищий – тисячею.
16 Вони були тими, що перейшли Йордан у першому місяці, коли ріка виступає з берегів і затоплює береги, порозганяли всіх мешканців долини на східному і на західному берегах.
Прибічники Давида із племені Веніяміна
17 До Давида, у його сховище, прийшли й деякі нащадки Веніяміна та Юди.
18 Давид вийшов до них, і звернувся до них з такими словами: Якщо ви прийшли до мене з мирними намірами, аби мені допомагати, то я всім своїм серцем буду з вами, але якщо для того, щоб мене підступно зрадити і видати моїм ворогам, хоча мої руки чисті від усякого обману і підступу, то нехай Бог наших батьків це бачить і розсудить!
19 Тоді Дух огорнув Амасая, який стояв на чолі тридцятьох, і він промовив : Твої ми, Давиде! Ми з тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тобі, і мир нехай буде з твоїми побратимами, адже тобі допомагає Сам твій Бог! І Давид прийняв їх, призначивши командирами загонів.
Прибічники Давида із племені Манассії
20 До Давида приєднались і декотрі з племені Манассії, ще тоді, коли він погодився йти на війну з филистимцями проти Саула. Але Давид тоді не став їм у пригоді, оскільки филистимські князі, порадившись між собою, відіслали його, сказавши: Ціною наших голів він повернеться до свого володаря Саула.
21 Отже, коли він повертався назад у Ціклаґ, до нього від Манассії приєднались Адна, Йозавад, Єдіяїл, Михаїл, другий Йозавад, Елігу та Ціллетай, – вони були командирами над тисячами Манассії.
22 Вони допомогли Давидові в боротьбі з загонами злочинців, оскільки всі були хоробрими воїнами, а потім стали командирами військових підрозділів.
23 Адже щодня все більше людей приєднувались до Давида, щоб йому допомагати, доки його військо не стало великим, як Божий табір.
Військо Давида в Хевроні
24 А ось число воєначальників, які прибули до Давида в Хеврон, аби перекласти на нього царське достоїнство Саула у відповідності з Господнім словом.
25 Від нащадків племені Юди, озброєних щитами і списами, прибуло шість тисяч вісімсот воїнів, спроможних воювати.
26 Від нащадків племені Симеона хоробрих воїнів, здатних провадити битви, було сім тисяч сто.
27 Від нащадків Левія – чотири тисячі шістсот.
28 Навіть сам Єгояда, глава нащадків Аарона, очолив три тисячі сімсот воїнів.
29 Так само й хоробрий юнак Садок зі своєю родиною, що налічувала двадцять два воєначальника.
30 Із синів Веніяміна, – одноплемінників Саула, – три тисячі, з яких до цього більша частина залишалась вірною родині Саула.
31 Із синів Єфрема – двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних мужів у своїх батьківських родинах.
32 З половини племені Манассії – вісімнадцять тисяч, з яких кожен був названий по імені, аби бути присутніми на сходженні Давида на царський престол.
33 Від синів Іссахара, котрі мали розуміння часу і знали, що і коли слід чинити Ізраїлю, було двісті воєначальників, зі своїми одноплемінниками, які беззаперечно виконували їхні накази.
34 Із Завулонових синів, здатних до бою, які вміли володіти всякою зброєю п’ятдесят тисяч одностайно вишикувались у бойові лави.
35 Від Нефталима – тисяча воєначальників, а з ними воїнів, озброєних щитами та списами, – тридцять сім тисяч.
36 Від Данових нащадків – двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, готових воювати.
37 Від Асира – сорок тисяч воїнів, вишикуваних у бойові лави, готових поповнити військо.
38 А з іншого (східного) боку Йордану, – від племен Рувима, Ґада та від половини племені Манассії в повному бойовому спорядженні, прибуло сто двадцять тисяч чоловіків.
39 Усі ці військові мужі стройовими колонами прибули в Хеврон з повною рішучістю й щирими намірами серця оголосити Давида царем над усім Ізраїлем. З ними була одностайна, в твердому намірі настановити Давида царем, і решта всього Ізраїлю.
40 Вони перебували там з Давидом три дні, їли і пили, оскільки їхні брати достатньо усього наготували.
41 Так само і сусідні мешканці з племен Іссахара, Завулона і Нефталима постачали їм велику кількість поживи на ослах, верблюдах, мулах та волах, зокрема: борошно, плитки пресованих фіг, родзинок, а також вино, олію, телят і овець, адже це була велика радість в усьому Ізраїлі.
El ejército de David
1 Estos son los valientes que ayudaron a David en la guerra, y que se le unieron en Siclag, mientras él se encontraba en prisión por culpa de Saúl hijo de Cis.
2 Eran certeros arqueros, capaces de usar las dos manos para lanzar piedras con honda y disparar flechas.
De los hermanos de Saúl de Benjamín:
3 En primer lugar, Ajiezer; y en segundo, Joás. Estos dos eran hijos de Semagá el gabaatita.
Jeziel y Pelet, hijos de Azmavet; Beraca, Jehú el anatotita,
4 Ismaías el gabaonita, uno de los treinta valientes, y el más valiente de los treinta; Jeremías, Jahaziel, Johanán, Jozabad el gederatita;
5 Eluzai, Jerimot, Bealías, Semarías, Sefatías el harufita,
6 Elcana, Isías, Azareel, Joezer y Yasobeán, todos ellos coreítas,
7 y Joela y Zebadías, hijos de Jeroán de Gedor.
8 También algunos gaditas se unieron a David mientras este estaba en la fortaleza del desierto. Eran hombres muy valientes y aguerridos, que sabían manejar el escudo; su rostro reflejaba la fiereza de los leones, y eran ligeros de pies, como las gacelas en los montes.
9 El primero era Ezer, y le seguían, en ese orden, Abdías, Eliab,
10 Mismana, Jeremías,
11 Atay, Eliel,
12 Johanán, Elzabad,
13 Jeremías y Macbanay.
14 Estos fueron capitanes del ejército gadita. El menor de ellos valía por cien soldados, y el mayor de ellos valía por mil.
15 Todos ellos cruzaron el Jordán en el mes primero, cuando el río se había desbordado por completo, y pusieron en fuga a todos los que vivían en los valles al oriente y al poniente.
16 También algunos de los benjaminitas y de la tribu de Judá se unieron a David en la fortaleza.
17 David habló con ellos, y les dijo: «Si ustedes han venido a verme en son de paz, y quieren ayudarme, yo me uniré a ustedes de todo corazón; pero si lo que quieren es entregarme a mis enemigos, que el Dios de nuestros padres lo vea y lo juzgue, pues yo no he cometido ninguna maldad.»
18 Entonces el espíritu se apoderó de Amasay, jefe de los treinta, y dijo:
«¡Por ti, David hijo de Yesé, y contigo! ¡Paz, paz contigo! ¡Y paz también con quienes te ayudan, pues también tu Dios te ayuda!»
Así David los recibió y los nombró capitanes de la tropa.
19 También algunos de Manasés se pusieron de parte de David cuando este acompañó a los filisteos a la batalla contra Saúl. (En realidad no los ayudó, pues los jefes de los filisteos acordaron despedirlo porque dijeron: «Nuestra cabeza peligra si David se pasa al bando de su señor Saúl.»)
20 Cuando David llegó a Siclag, se le unieron algunos de Manasés, que fueron Adnas, Jozabad, Jediaiel, Micael, Jozabad, Eliú y Siletay, que en su tribu eran jefes de legiones.
21 Estos ayudaron a David contra las bandas de malhechores, pues todos ellos eran aguerridos y capitaneaban el ejército.
22 A decir verdad, todos los días le llegaba ayuda a David, hasta que logró hacerse de un ejército muy numeroso.
23 Este es el número de los jefes que estaban en pie de guerra y que, conforme a la palabra del Señor, llegaron a Hebrón para entregarle a David el trono de Saúl:
24 De los hijos de Judá que portaban escudo y lanza, seis mil ochocientos hombres listos para la guerra.
25 De los hijos de Simeón, siete mil cien hombres valientes y esforzados para la guerra.
26 De los hijos de Leví, cuatro mil seiscientos hombres.
27 Joyadá, que era jefe de los aaronitas, y sus tres mil setecientos hombres.
28 Sadoc, joven valiente y esforzado, con veintidós jefes de la familia de su padre.
29 De los benjaminitas parientes de Saúl, tres mil hombres. Hasta entonces, muchos de ellos se habían mantenido fieles a la familia de Saúl.
30 De los hijos de Efraín, veinte mil ochocientos hombres aguerridos, muy valientes y famosos en las familias de sus antepasados.
31 De la media tribu de Manasés, dieciocho mil hombres, designados de manera especial para ir y proclamar a David como rey.
32 De los hijos de Isacar, doscientos jefes, cuyas palabras eran respetadas por todos sus parientes, pues sabían cuándo actuar y qué debía hacer Israel.
33 De Zabulón, cincuenta mil hombres listos para entrar en batalla y que sabían manejar toda clase de armas. Siempre estaban dispuestos a pelear sin dar ni pedir cuartel.
34 De Neftalí, mil capitanes, más treinta y siete mil hombres con escudo y lanza.
35 De los danitas, veintiocho mil seiscientos hombres dispuestos a entrar en combate.
36 De Aser, cuarenta mil hombres dispuestos y preparados para entrar en combate.
37 De los rubenitas y gaditas y de la media tribu de Manasés, al otro lado del Jordán, ciento veinte mil hombres armados hasta los dientes.
38 Todos estos guerreros estaban dispuestos a entrar en combate, así que fueron a Hebrón con el corazón en la mano, para proclamar a David como rey de todo Israel. En realidad todos en Israel compartían el mismo deseo de proclamar como rey a David.
39 Y estuvieron allí tres días comiendo y bebiendo con David, pues sus parientes habían preparado todo para ellos.
40 También Isacar, Zabulón y Neftalí, que vivían cerca, llevaron asnos, camellos, mulos y bueyes cargados de víveres y de provisiones de harina, de tortas de higos y pasas, y vino y aceite, y muchos bueyes y ovejas, porque todos en Israel estaban alegres.