Pozdrowienie
1 Paweł, apostoł nie od ludzi ani przez człowieka, lecz przez Jezusa Chrystusa i Boga Ojca, który go wzbudził z martwych,
2 I wszyscy bracia, którzy są ze mną, do zborów Galacji:
3 Łaska wam i pokój od Boga Ojca naszego i Pana Jezusa Chrystusa,
4 Który wydał samego siebie za grzechy nasze, aby nas wyzwolić z teraźniejszego wieku złego według woli Boga i Ojca naszego,
5 Któremu chwała na wieki wieków. Amen.
Paweł rozczarowany Galacjanami
6 Dziwię się, że tak prędko dajecie się odwieść od tego, który was powołał w łasce Chrystusowej do innej ewangelii,
7 Chociaż innej nie ma; są tylko pewni ludzie, którzy was niepokoją i chcą przekręcić ewangelię Chrystusową.
8 Ale choćbyśmy nawet my albo anioł z nieba zwiastował wam ewangelię odmienną od tej, którą myśmy wam zwiastowali, niech będzie przeklęty!
9 Jak powiedzieliśmy przedtem, tak i teraz znowu mówię: Jeśli wam ktoś zwiastuje ewangelię odmienną od tej, którą przyjęliście, niech będzie przeklęty!
10 A teraz, czy chcę ludzi sobie zjednać, czy Boga? Albo czy staram się przypodobać ludziom? Bo gdybym nadal ludziom chciał się przypodobać, nie byłbym sługą Chrystusowym.
Apostolstwo Pawła pochodzi z objawienia Chrystusa
11 A oznajmiam wam, bracia, że ewangelia, którą ja zwiastowałem, nie jest pochodzenia ludzkiego;
12 Albowiem nie otrzymałem jej od człowieka, ani mnie jej nie nauczono, lecz otrzymałem ją przez objawienie Jezusa Chrystusa.
13 Słyszeliście bowiem o moim dawniejszym postępowaniu w żydostwie, że srodze prześladowałem zbór Boży i niszczyłem go,
14 I że prześcigałem w żarliwości dla żydostwa wielu rówieśników mojego pokolenia, będąc nader gorliwym zwolennikiem moich ojczystych ustaw.
15 Ale gdy się upodobało Bogu, który mnie sobie obrał, zanim się urodziłem i powołał przez łaskę swoją,
16 Żeby objawić mi Syna swego, abym go zwiastował między poganami, ani przez chwilę nie radziłem się ciała i krwi,
17 Ani też nie udałem się do Jerozolimy do tych, którzy przede mną byli apostołami, ale poszedłem do Arabii, po czym znowu wróciłem do Damaszku.
18 Potem, po trzech latach, poszedłem do Jerozolimy, żeby się zapoznać z Kefasem, i przebywałem u niego dni piętnaście;
19 A innego z apostołów nie widziałem oprócz Jakuba, brata Pańskiego.
20 A pisząc wam to, Bóg świadkiem, nie kłamię.
21 Potem udałem się w okolice Syrii i Cylicji.
22 A osobiście byłem nieznany zborom Chrystusowym w Judei.
23 A tylko niektórzy słyszeli, że ten, który niegdyś nas prześladował, teraz szerzy wiarę, którą dawniej zwalczał,
24 I wysławiali Boga za mnie.
Вітання галатам
1 Павло, апостол не від людей, не через людину, але через Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих,
2 та всі брати, що зі мною, – до галатійських Церков:
3 благодать і мир вам від нашого Бога Отця і від Господа Ісуса Христа,
4 Який віддав Самого Себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішнього лукавого віку, за волею Бога і нашого Отця,
5 Якому слава навіки‑віків. Амінь .
Євангелія – не від людей
6 Дивуюся, що ви так швидко залишаєте Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і переходите до іншої євангелії.
7 Втім, вона не інша, але є деякі, котрі бентежать вас і хочуть змінити Євангелію Христа.
8 Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, – нехай буде відлучений!
9 Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, – нехай буде відлучений!
10 Хіба тепер я покладаюся на людей, чи на Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я і досі догоджав людям, то не був би рабом Христа.
11 Повідомляю вам, брати, що Євангелія, яку я вам звістив, не від людей.
12 Адже я не прийняв її і не навчився від людини, але – через об’явлення Ісуса Христа.
Початок служіння апостола Павла
13 Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито переслідував Божу Церкву та руйнував її;
14 я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, будучи завзятим прихильником моїх батьківських передань.
15 Коли ж Бог, Який вибрав мене з утроби моєї матері й покликав Своєю благодаттю, уподобав
16 об’явити через мене Сина Свого, щоб я благовістив Його між язичниками, – я не став того часу радитися з тілом і кров’ю
17 і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову повернувся в Дамаск.
18 Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів.
19 Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20 І те, що пишу вам, – перед Богом пишу , не обманюю.
21 Потім я прийшов у землі Сирії та Килікії.
22 Церкви Христові в Юдеї не знали мене особисто.
23 Вони тільки чули, що той, хто колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив.
24 І прославляли через мене Бога.