Ostatnie słowa Dawida
1 To są ostatnie słowa Dawida: Wypowiedź Dawida, syna Isajego, Wypowiedź męża wysoko wyniesionego, Pomazańca Jakubowego i miłego piewcy izraelskiego:
2 Duch Pana przemawia przeze mnie,
A słowo jego jest na języku moim.
3 Rzekł Bóg Izraela, przemówiła do mnie opoka Izraela:
Kto sprawiedliwie panuje nad ludźmi,
Kto panuje w bojaźni Bożej,
4 Jest jak brzask poranku, gdy słońce poranne wschodzi na bezchmurnym niebie,
Jak deszcz, który sprawia, że ruń wychodzi z ziemi.
5 Czy nie tak jest z domem moim u Boga?
Wszak przymierze wieczne zawarł ze mną,
Pod każdym względem ułożone i zabezpieczone.
Czyżby nie miał rozwinąć wszystkiego,
Co dotyczy zbawienia mojego i co jest życzeniem moim?
6 Lecz nikczemnicy, wszyscy oni są jak ciernie rozwiane,
Których nie bierze się do ręki.
7 Nikt ich nie tknie,
Chyba że uzbroi się w żelazo i w drzewce włóczni,
I ogniem zostają spalone tam, gdzie są.
Rycerze Dawida i ich najsławniejsze czyny
(I Kron. 11,10—41)8 To są imiona rycerzy Dawidowych: Joszeb-Baszszebet, Tachmonita, najprzedniejszy z trzech; on to wywinął włócznią nad ośmiuset, których pobił za jednym zamachem.
9 Za nim idzie Eleazar, syn Dodiego, wnuk Achochiego. Był to jeden z trzech rycerzy, którzy byli z Dawidem, gdy lżono Filistyńczyków zebranych tam do bitwy. Gdy wtedy wojownicy izraelscy ustępowali,
10 On stanął i bił Filistyńczyków, aż mu zdrętwiała ręka i przywarła do miecza, a Pan dał w tym dniu wielkie zwycięstwo. Wtedy wojsko zawróciło za jego przykładem, lecz już tylko po to, aby złupić poległych.
11 Za nim idzie Szamma, syn Agea, Hararejczyk. Pewnego razu Filistyńczycy ściągnęli do Chaja, gdzie była działka pola obsiana soczewicą. Gdy wojsko pierzchnęło przed Filistyńczykami,
12 On stanął w środku działki, odbił im ją i pobił Filistyńczyków, a Pan dał wielkie zwycięstwo.
13 Co dotyczy tych trzech spośród trzydziestu dowódców, to zstąpili oni i przyszli w okresie żniwa do Dawida do pieczary Adullam, podczas gdy oddział Filistyńczyków obozował w dolinie Refaim.
14 Dawid przebywał wtedy w warowni, a w Betlejemie stała wówczas załoga filistyńska.
15 Dawid miał pragnienie, rzekł więc: Kto da mi się napić wody ze studni betlejemskiej, która jest przy bramie?
16 Wtedy to ci trzej rycerze przebili się przez obóz filistyński, naczerpali wody ze studni betlejemskiej, która jest przy bramie, i przynieśli ją Dawidowi. Lecz Dawid nie chciał jej pić, ale wylał ją jako ofiarę laną dla Pana,
17 Mówiąc: Niech mnie Pan zachowa, abym to miał uczynić. Czyż miałbym pić krew mężów, którzy poszli z narażeniem własnego życia? I nie chciał jej pić. Tego dokonali ci trzej rycerze.
18 A na czele owych trzydziestu stał Abiszaj, brat Joaba, syn Serui. Wywijał on włócznią nad trzystu, których położył trupem, miał więc też sławę między tymi trzydziestoma.
19 Między tymi trzydziestoma był poważany i on był ich wodzem, lecz owym trzem nie dorównał.
20 A Benaja, syn Jehojady, mąż dzielny, który dokonał wielu czynów, pochodził z Kabseel. Zabił on obu synów Ariela z Moabu. On też, gdy pewnego razu spadł śnieg, zstąpił do dołu i zabił tam lwa.
21 Zabił on również pewnego Egipcjanina olbrzymiego wzrostu. Egipcjanin ten miał w ręku włócznię, on zaś podszedł do niego z kijem tylko, wyrwał Egipcjaninowi z ręki włócznię i zabił go tą jego włócznią.
22 Tego to dokonał Benaja, syn Jehojady, miał więc sławę między tymi trzydziestoma rycerzami.
23 Między tymi trzydziestoma był poważany, lecz owym trzem nie dorównał. Dawid postawił go na czele swojej straży przybocznej.
24 Między tymi trzydziestoma był Asael, brat Joaba, oraz Elchanan, syn Dody z Betlejemu,
25 Szamma z Charod, Elika z Charod,
26 Cheles z Pelet, Ira, syn Ikkesza z Tekoa,
27 Abiezer z Anatot, Mebunai z Chuszy,
28 Salmon z Achoach, Macharai z Netofy,
29 Cheleb, syn Baany z Netofy, Ittaj, syn Rybaja z Gibei Beniaminickiej,
30 Benajahu z Pireatonu, Hiddai z Nachale-Gaasz,
31 Abi-Albon z Arbe, Azmawet z Barchuma,
32 Eliachba z Szaalbon, Bene-Jaszen, Jehonatan,
33 Szamma z Harar, Achiam, syn Szarara z Araru,
34 Elipelet, syn Achasbaja z Maaka, Eliam, syn Achitofela z Gilo,
35 Chesraj z Karmelu, Paarai z Arby,
36 Jigal, syn Natana z Soby, Bani z Gad,
37 Selek Ammonita, Nacharai z Beerot, giermek Joaba, syna Serui,
38 Ira z Jeter, Gareb z Jeter,
39 Uriasz Chetejczyk, razem wszystkich trzydziestu siedmiu.
Остання промова Давида
1 А це останні слова Давида, – промова Давида, Єссеєвого сина, – висловлювання високопоставленого Богом мужа, помазаника Бога Якова й солодкого співця Ізраїлю:
2 Дух Господній говорить у мені, і Його слово в моїх устах.
3 Промовив Бог Ізраїлю, заговорила до мене Ізраїлева Скеля: Лише той людський правитель справедливий, хто править у Божому страху!
4 Він подібний до ранішнього світанку, коли сходить сонце безхмарного ранку; від його променів після дощу з землі пробивається трава…
5 Хіба не так з моїм домом (родом ) у Бога? Адже Він уклав зі мною вічний Заповіт, досконало впорядкований, і для всіх часів застережений, оскільки він – усе моє спасіння і виконання усіх моїх бажань,
6 тоді як усі негідники відкинуті, як тернина, яку неможливо взяти в руки,
7 хіба що озброївшись чимось залізним або ратищем списа. Такі згорять у вогні там, де вони є.
Імена Давидових витязів
8 А ось імена витязів (героїв ) Давида. Йошев-Башшевет, тахкемонієць, – найперший з трьох, він же Адіно, еценієць, який направив свого списа проти восьми сотень ворогів і знищив усіх за один раз.
9 За ним йде Елеазар, син Додо й онук Ахохі, – один з трьох витязів, котрі були з Давидом, коли, глузуючи, филистимці, викликали їх на битву. Тоді Ізраїльтяни відступили,
10 але Елеазар залишився і бив филистимців так, що аж заніміла його рука, і наче прилипла до меча, так що не розгиналися пальці його руки. Того дня Господь подарував велику перемогу. За його прикладом пізніше військо повернулось, але тільки для того, щоб зібрати здобич.
11 Наступним був гарарієць Шамма, син Аґея. Одного разу филистимці зібрались в Лехі, де була ділянка поля, засіяна сочевицею. Коли ж Ізраїльське військо втекло від филистимців,
12 Шамма став посеред ділянки, врятував її, побивши филистимців. Господь тоді подарував велику перемогу.
13 Стосовно цих трьох з тридцяти воєначальників, то одного разу, під час жнив, вони прийшли до Давида в Адулламську печеру, коли филистимські загони отаборились у Рефаїмській Долині.
14 Давид у той час перебував у фортеці, тоді як Вифлеєм був захоплений филистимською залогою.
15 Відчуваючи спрагу, Давид сказав: О, хто б мені дав напитись води з Вифлеємської криниці, що при брамі!
16 Тоді ці три витязі прорвались крізь филистимський табір й набрали води з криниці Вифлеєма, що біля його брами: вони зачерпнули води й принесли до Давида. Але він відмовився її пити й вилив її як жертву Господу,
17 сказавши: Нехай боронить мене Господь, щоб я таке вчинив! Адже це – кров мужів, котрі, ризикуючи життям, пішли туди! І не став її пити. Ось таке вчинили ці троє хоробрих воїнів !
18 На чолі тридцятьох воєначальників стояв Авішай, брат Йоава, син Церуї. Він підняв свій спис проти трьохсот ворогів і знищив їх, – тому й прославився разом з першими трьома.
19 Із усіх тридцяти воєначальників він був найвизначнішим, тому й став головнокомандувачем війська, але до перших трьох не досягав.
20 Далі йде Беная, син Єгояди з Кавцеїла, – хоробрий муж, відомий численними мужніми подвигами. Він знищив двох могутніх Аріїлових синів з Моаву. А одного разу, коли випав сніг, він спустився в глибокий рів, де був лев, і вбив його.
21 Крім того, він убив велетня єгиптянина. В руці цього славного мужа, єгиптянина, був спис, а Беная вийшов на нього з палицею, але він вирвав списа з рук єгиптянина, і його власним списом убив його.
22 Це подвиги Бенаї, сина Єгояди, – він також був у повазі серед тридцяти лицарів.
23 Він навіть був шанований більше тридцятьох, проте з трьомапершими зрівнятись не міг. Саме його Давид поставив начальником своєї особистої охорони.
24 У числі тих тридцяти був також Асаїл, брат Йоава, та Елханан, син Дода, з Вифлеєма;
25 Шамма, хародієць, та Еліка, також хародієць;
26 Хелец, палтієць, та Іра, Іккешів син, текоєць;
27 Авіезер, анатотець, і Мевуннай, хушатієць;
28 Цалмон, ахохієць, і Магарай, нетофатієць;
29 Хелев, син Баани, нетофатієць, та Іттай, Ріваїв син з Гіви, веніямінець;
30 Беная, піратонієць, та Гіддай з Нахале-Ґааша;
31 Аві-Алвон, араватієць, і Азмавет, бахурімець;
32 Еліяхба, шаалвонієць, Яшемові сини: Йонатан і
33 Шамма, гарарійці; Ахіям, син Шарара, також гарарієць;
34 Еліфелет, Ахасбаїв син з Маахи, та Еліям, син Ахітофела, ґіллонієць;
35 Хецрай, кармелієць, і Паарай, арбієць;
36 Іґал, Натанів син із Цови та Баній, ґадієць;
37 Целек, аммонієць, та Нахарай, бееротієць, – зброєносець Йоава, сина Церуї;
38 Іра, їтрієць, та Ґареб, також їтрієць;
39 нарешті Урія, хеттеєць; – усіх разом тридцять сім.