Dawid królem nad Izraelem
(II Sam. 5,1—5)1 Wtedy zebrał się cały Izrael u Dawida w Hebronie, mówiąc: Otośmy kość twoja i ciało twoje.
2 Już i dawniej, gdy jeszcze Saul był królem, ty wyprowadzałeś i przyprowadzałeś Izraela, a Pan, Bóg twój, rzekł do ciebie: ty paść będziesz mój lud, Izraela, i ty będziesz księciem nad moim ludem, nad Izraelem.
3 Przyszli więc wszyscy starsi izraelscy do króla, do Hebronu, i Dawid zawarł z nimi przymierze w Hebronie przed Panem, po czym namaścili Dawida na króla nad Izraelem, według słowa Pana, wypowiedzianego przez Samuela.
Dawid zdobywa Syjon
(II Sam. 5,6—10)4 Gdy potem Dawid wyruszył wraz z całym Izraelem na Jeruzalem, to jest Jebus, gdzie kraj zamieszkiwali Jebuzejczycy,
5 Mieszkańcy Jebus rzekli do Dawida: Nie wejdziesz tutaj. A jednak Dawid zdobył twierdzę Syjon — to jest Miasto Dawida.
6 Dawid powiedział wtedy: Kto pierwszy pobije Jebuzejczyków, ten zostanie naczelnikiem i hetmanem. Pierwszy wtargnął Joab, syn Serui, i został naczelnikiem.
7 Potem Dawid zamieszkał w twierdzy, którą dlatego nazwano Miastem Dawida,
8 Rozbudowując miasto wokoło Millo, Joab zaś odbudował resztę miasta.
9 Dawid rósł coraz bardziej w potęgę, Pan Zastępów bowiem był z nim.
Najprzedniejsi rycerze Dawida
(II Sam. 23,8—39)10 A to są najprzedniejsi rycerze, których miał Dawid, a którzy go dzielnie wspomagali przy sprawowaniu władzy królewskiej, obwołując go wraz z całym Izraelem królem, zgodnie ze słowem Pana dotyczącym Izraela.
11 Oto poczet rycerzy, których miał Dawid: Jaszobam, syn Chachmoniego, pierwszy z trzech; on to wywinął swoją włócznią nad trzystoma, kładąc ich za jednym zamachem trupem.
12 Po nim idzie Eleazar, syn Dodiego, wnuk Achochiego, jeden z tych trzech rycerzy.
13 Był on z Dawidem w Pas-Dammim, gdzie Filistyńczycy zbierali się do bitwy. Był tam kawałek pola obsianego jęczmieniem. Gdy lud zbrojny uciekał przed Filistyńczykami,
14 On stanął w środku tego pola, obronił je i pobił Filistyńczyków, Pan zaś dał wielkie zwycięstwo.
15 Trzech z tych trzydziestu czołowych rycerzy zeszło raz do Dawida po skale do pieczary Adullam, podczas gdy wojsko Filistyńczyków obozowało w dolinie Refaim.
16 Dawid przebywał wtedy w warowni, a w Betlejemie stała wówczas załoga filistyńska.
17 Dawid miał pragnienie, więc rzekł: Kto da mi napić się wody ze studni betlejemskiej, która jest przy bramie?
18 Wtedy ci trzej przebili się przez obóz filistyński, naczerpali wody ze studni betlejemskiej, która była przy bramie, i przynieśli ją Dawidowi. Lecz Dawid nie chciał jej pić, ale ją wylał jako ofiarę z płynów dla Pana,
19 Mówiąc: Niech mnie Bóg zachowa od tego, bym to miał uczynić. Czyż miałbym pić żywą krew tych mężów, którzy z narażeniem własnego życia ją przynieśli? I nie chciał jej pić. Tego dokonali ci trzej rycerze.
20 A na czele trzydziestu stał Abiszaj, brat Joaba. On to wywinął włócznią swą nad trzystoma, których położył trupem, więc też miał sławę między tymi trzydziestoma.
21 Między tymi trzydziestoma wyróżnił się i był ich wodzem, lecz owym trzem nie dorównał.
22 Benajasz, syn Jehojady, mąż dzielny, który dokonał wielu czynów, pochodził z Kabseel. On zabił dwóch synów Ariela z Moabu, on także, gdy pewnego razu spadł śnieg, zstąpił do dołu i zabił tam lwa.
23 Zabił również pewnego Egipcjanina mającego pięć łokci wzrostu. Egipcjanin ten miał w ręku włócznię, grubą jak wał tkacki, on zaś podszedł do niego z kijem tylko, wyrwał Egipcjaninowi z ręki włócznię i zabił go tą jego włócznią.
24 Tego to dokonał Benajasz, syn Jehojady, miał więc sławę między tymi trzydziestoma rycerzami.
25 Między tymi trzydziestoma wyróżnił się, lecz owym trzem nie dorównał. Dawid postawił go na czele swej straży przybocznej.
26 Dzielnymi rycerzami byli: Asael, brat Joaba, Elchana, syn Dody z Betlejemu,
27 Szammot z Haroru, Cheles z Pelonu,
28 Ira, syn Ikkesza, z Tekoa, Abiezer z Anatot,
29 Sibbekaj z Chuszy, Ilaj z Achoach,
30 Maharaj z Netofy, Cheled, syn Baany z Netofy,
31 Itaj, syn Ribaja, z Gibei Beniaminickiej, Benajasz z Piratonu,
32 Churaj z Potoków Gaasz, Abiel z Araby,
33 Azmawet z Bachurim, Elachba z Szaalbonu,
34 Jaszen z Gizonu, Jonatan, syn Szagiego z Hararu,
35 Achiam, syn Sachara z Hararu, Elipal, syn Ura,
36 Chefer z Mekery, Achiasz z Pelonu,
37 Chesro z Karmelu, Naaraj, syn Ezbaja,
38 Joel, brat Natana, Mibchar, syn Hagriego,
39 Selek z Amonu, Nachraj z Beerot, giermek Joaba, syna Serui,
40 Ira z Jeteru, Gareb z Jeteru,
41 Uriasz Chetejczyk, Zabad, syn Achlaja,
42 Adina, syn Szizy, Rubenita, naczelnik Rubenitów w liczbie trzydziestu,
43 Chanan, syn Maaki, Joszafat z Miteny,
44 Uzzjasz z Asztarot, Szama z Jeuel, synowie Chatama z Aroeru,
45 Jediael, syn Szimriego, i Jocha, brat jego z Tis, Eliel z Machawy, Jeribaj i Joszawiasz, synowie Elnaama, Jitma Moabitczyk,
46 Eliel, Obed i Jaasjel z Soby.
Давид стає царем над усім Ізраїлем
1 Після цього всі Ізраїльтяни прийшли до Давида в Хеврон, промовляючи: Ми всі – твоя кість і твоє тіло.
2 Ще тоді, коли Саул був царем, ти очолював військові походи Ізраїлю, а Господь Бог твій сказав тобі: Ти пастимеш Мій народ, Ізраїль, і ти станеш володарем над Моїм народом, Ізраїлем!
3 Коли всі старійшини Ізраїлю прийшли до царя в Хеврон, тоді цар Давид уклав із ними Заповіт там же, у Хевроні, перед Господом. Після того вони помазали Давида царем над усім Ізраїлем, за словом Господа, переданого через Самуїла.
Єрусалим – Місто Давида
4 Давид з усім Ізраїльським військом вирушив на Єрусалим, – тоді це був ще Євус, і мешкали там євусейці.
5 Мешканці Євуса переказали Давидові: Ти не ввійдеш сюди! Проте Давид здобув фортецю Сіон, – тепер це Місто Давида.
6 Перед тим Давид проголосив: Хто першим розіб’є євусейців, той стане можновладцем і воєначальником! Тож першим вторгнувся в місто Йоав, син Церуї, і став головнокомандувачем війська.
7 Отже, Давид замешкав у фортеці, через що її й назвали Містом Давида.
8 Він розбудував місто від твердині Мілло і далі довкола. Йоав же відновив решту міста.
9 Таким чином, Давид ставав дедалі могутнішим, і Господь Саваот був з ним.
Хоробрі лицарі Давида
10 А ось відомі можновладці Давида, котрі хоробро разом з усім Ізраїлем його підтримували в його владарюванні з того часу, як вони допомогли йому зійти на Ізраїльський престол, за Господнім словом.
11 Отже, перелік цих лицарів Давида: Яшовам, перший із тридцяти, котрий направив свій спис проти трьохсот ворогів і всіх знищив за один раз.
12 За ним Елеазар, син Додо, онук Ахохії. Він був одним з трьох витязів.
13 Елеазар був з Давидом у Пас-Даммімі, де филистимці готувались до бою. Це була частка поля, засіяного ячменем. Коли озброєний люд почав утікати від филистимців,
14 він став посеред того поля і, захищаючи його, знищив филистимців. Тоді Господь через нього дав велику перемогу.
15 Ці троє з головних тридцяти героїв одного разу, долаючи скелі, добрались до Давида в Адулламську печеру, в той час як військо филистимців таборувало в Рефаїмській Долині.
16 Іншим разом, Давид перебував у твердині, а у Вифлеємі таборувало військо филистимців.
17 Страждаючи від спраги, Давид промовив: О якби хтось дав мені попити води з Вифлеємської криниці, що біля брами Вифлеєма!?
18 Тоді ці троє лицарів прорвались через табір филистимців й набрали води з криниці, що біля брами Вифлеєма. Коли вони принесли цю воду до Давида, то дізнавшись звідки вода, Давид відмовився її пити, а вилив її як жертву для Господа,
19 говорячи: Борони мене, Боже, щоб я це учинив! Хіба я можу пити кров цих мужів, котрі, щоб принести її, ризикували своїм життям? Не буду її пити! Ось що зробили ці троє лицарів!
20 Авішай, брат Йоава, був на чолі тридцятьох воєначальників. Він колись підняв свій спис проти трьохсот ворогів і знищив їх, – тому й прославився разом з першими трьома.
21 Із усіх тридцяти воєначальників він був найвизначнішим, тому й став за головного, але до перших трьох не досягав.
22 Далі йде Беная, син Єгояди з Кавцеїла, – хоробрий муж, відомий багатьма подвигами; він знищив двох могутніх моавських велетнів. А одного разу, коли випав сніг, він спустився в глибокий рів, де був лев, і вбив його.
23 Він також убив славного єгипетського велетня, ріст якого сягав п’яти ліктів; в руці єгиптянина був спис, наче ткацький вал, але Беная накинувся на нього з палицею. Тож він вирвав списа з рук єгиптянина і його власним списом убив його.
24 Це подвиги Бенаї, сина Єгояди. Він також був у пошані серед тридцяти лицарів.
25 Беная навіть був шанований більше тридцятьох, проте з першими трьома зрівнятися не міг. Тому саме його Давид поставив начальником своєї особистої охорони.
26 У числі тих тридцяти були також Асаїл, брат Йоава та Елханана, син Доди з Вифлеєма;
27 також Шамма, хародієць, та Еліка, пелонієць;
28 Іра, син Іккеша, текоєць, та Авіезер, анатотець;
29 Сіббехай, хушатієць, та ахохієць Ілай;
30 Магарай, нетофатієць, та Хелед, син Баани, також нетофатієць;
31 Ітай, син Рівая з Гіви Веніямінової та Беная, піратонієць;
32 Хурай з Нахале-Ґааша та Авіїл, арватієць;
33 Азмавет, бахарумієць та Еліяхба, шаалвонієць;
34 Сини ґізонійця Хашема та Йонатан, син Шаґея, гарарієць;
35 Ахіям, син Сахарів, герарієць, та Еліфал, син Ура;
36 Хефер, мехарярієць, та Ахія, пелонієць;
37 Хіцро, кармелієць, та Наарай, син Езбая;
38 Йоіл, брат Натана, та Мівхар, син Хаґрії;
39 Целек, аммонієць, та Нахарай, беротієць, – зброєносець Йоава, сина Церуї;
40 Іра, їтрієць, та Ґарев, також їтрієць;
41 Урія, хеттеєць, та Завад, син Ахлая;
42 Адіна, син Шізи, – глава Рувимців і він же очолював тридцятьох ;
43 Ханан, син Маахи, та Йосафат, мітнієць;
44 Уззія, аштерятієць, і Шама та Єуїл, сини Хотама, ароерійця;
45 Єдіяїл, син Шімрі, та Йоха, його брат, тіційці;
46 Еліїл, махавієць; Ерівай і Йошавія, Елнаамові сини, та Їтма, моавієць;
47 Етіїл, Овед і Яасіїл із Цови.