1 Dokąd poszedł twój miły,
najpiękniejsza między kobietami,
dokąd zwrócił się twój miły?
Powiedz, a będziemy go szukały wraz z tobą!
2 Mój miły zszedł do swojego ogrodu,
między grządki balsamu,
aby paść w ogrodach i zrywać lilie.
3 Ja należę do mojego miłego,
a mój miły, który pasie wśród lilii, należy do mnie.
Oblubieniec wychwala oblubienicę
4 Jesteś piękna, moja przyjaciółko, jak Tyrsa,
pełna wdzięku, jak Jeruzalem,
groźna jak hufce waleczne!
5 Odwróć swoje oczy ode mnie,
bo mnie przerażają!
Twoje włosy są jak stado kóz, które schodzą z Gileadu.
6 Twoje zęby są jak stado owiec,
które wyszły z kąpieli;
wszystkie one mają bliźnięta,
nie ma między nimi niepłodnej,
7 Twoje skronie są jak rozkrojone jabłko granatu,
spoza twojej zasłony.
8 Jest sześćdziesiąt królowych
i osiemdziesiąt nałożnic,
a panien bez liku,
9 Lecz jedna jest tylko moja gołąbka, bez skazy,
jedynaczka swojej matki,
wybranka swojej rodzicielki.
Widziały ją dziewczęta i nazwały błogosławioną,
królowe i nałożnice wysławiały ją, mówiąc:
10 Kimże jest ta, która jaśnieje jak zorza poranna,
piękna jak księżyc,
promienna jak słońce,
groźna jak hufce waleczne?
11 Zstąpiłem do ogrodu orzechowego,
aby zobaczyć młode pędy w dolinie,
aby zobaczyć, jak kwitnie szczep winny,
jak pączkują drzewa granatu.
12 Nie miałem pojęcia,
że tam była córka mojego ludu,
która mnie uszczęśliwiła.
Дівчата:
1 То куди ж пішов твій коханий, найвродливіша між жінками? У який бік звернув твій улюблений, щоб нам з тобою його шукати?
Наречена:
2 Мій коханий пішов у свій сад пахучих квітників, – аби там, у садах побродити , насолоджуючись ліліями.
3 Я належу моєму коханому, а мій коханий, котрий прогулюється поміж ліліями, належить мені.
Наречений:
4 Яка ж ти вродлива, моя подруженько, як Тірца , прекрасна, як Єрусалим, грізна, як військо під стягами.
5 Відверни від мене свої оченята, адже вони мене бентежать. Твоє волосся, як стадо кіз, які спускаються з Гілеаду.
6 Твої зубки, як стадо овець, які вийшли з купелі, – всі як двійнята, йдуть попарно , так що жодне не загубилось .
7 Твої щічки за твоїм серпанком, наче половинки розрізаного граната.
8 Хоч є шістдесят цариць і вісімдесят наложниць, а дівчатам немає ліку,
9 однак, ти єдина лише, моя голубко, без жодної вади. Вона – одиначка у своєї матері, – улюблена тієї, котра її народила. Побачили її дівчата й назвали її благословенною, – навіть цариці та наложниці її вихваляли, говорячи :
10 Хто вона, котра сходить, наче порання зоря, прекрасна, як місяць, ясна, як сонце, грізна, наче військо під прапорами?
Наречена:
11 Я зійшла в горіховий сад, аби подивитися на молоді парості в долині при потоці, – побачити, як розпустилась виноградна лоза, і як зацвіли гранатові дерева.
12 І ось, не знаю як це трапилось, – я ніби відчула себе на колісниці з одним із славетних мужів свого народу .
Дівчата: