Wizja Baranka Bożego
1 I widziałem w prawej dłoni tego, który siedział na tronie, księgę zapisaną wewnątrz i zewnątrz, zapieczętowaną siedmioma pieczęciami.
2 Widziałem też anioła potężnego, który wołał głosem donośnym: Któż jest godny otworzyć księgę i zerwać jej pieczęcie?
3 I nikt w niebie ani na ziemi, ani pod ziemią nie mógł otworzyć księgi ani do niej wejrzeć.
4 I płakałem bardzo, że nie znalazł się nikt godny otworzyć księgę ani do niej wejrzeć.
5 A jeden ze starców rzecze do mnie: Nie płacz! Zwyciężył lew z pokolenia Judy, korzeń Dawidowy i może otworzyć księgę, i zerwać siedem jej pieczęci.
6 I widziałem pośrodku między tronem a czterema postaciami i pośród starców stojącego Baranka jakby zabitego, który miał siedem rogów i siedmioro oczu; a to jest siedem duchów Bożych zesłanych na całą ziemię.
7 I przystąpił, i wziął księgę z prawej ręki tego, który siedział na tronie,
8 A gdy ją wziął, upadły przed Barankiem cztery postacie i dwudziestu czterech starców, a każdy z nich miał harfę i złotą czaszę pełną wonności; są to modlitwy świętych.
9 I zaśpiewali nową pieśń tej treści: Godzien jesteś wziąć księgę i zdjąć jej pieczęcie, ponieważ zostałeś zabity i odkupiłeś dla Boga krwią swoją ludzi z każdego plemienia i języka, i ludu, i narodu,
10 I uczyniłeś z nich dla Boga naszego ród królewski i kapłanów, i będą królować na ziemi.
11 A gdy spojrzałem, usłyszałem głos wielu aniołów wokoło tronu i postaci, i starców, a liczba ich wynosiła krocie tysięcy i tysiące tysięcy;
12 I mówili głosem donośnym: Godzien jest ten Baranek zabity wziąć moc i bogactwo, i mądrość, i siłę, i cześć, i chwałę, i błogosławieństwo.
13 I słyszałem, jak wszelkie stworzenie, które jest w niebie i na ziemi, i pod ziemią, i w morzu, i wszystko, co w nich jest, mówiło:
Temu, który siedzi na tronie, i Barankowi, błogosławieństwo i cześć, i chwała, i moc na wieki wieków.
14 A cztery postacie mówiły: Amen. Starcy zaś upadli i oddali pokłon.
Книга з сімома печатками
1 І я побачив у правиці Того, Хто сидів на престолі, книгу, списану зсередини і ззовні, запечатану сімома печатями.
2 І я побачив могутнього ангела, який проголошував гучним голосом: Хто достойний розгорнути книгу і зняти її печаті?
3 Та ніхто не міг – ні на небі, ні на землі, ні під землею, – розгорнути книгу й подивитися в неї.
4 І я гірко плакав, тому що не знайшлося нікого, достойного розгорнути книгу і навіть подивитися в неї.
Агнець – Лев з племені Юди
5 А один зі старців каже мені: Не плач; ось Лев, Котрий з племені Юди, з кореня Давида, – Він переміг і може зняти сім печатей!
6 І я глянув: ось, серед престолу й чотирьох істот, і серед старців стоїть Агнець, наче заколений; Він має сім рогів та сім очей, а вони – сім Божих духів, посланих на всю землю.
7 Він підійшов і взяв книгу з правиці Того, Хто сидів на престолі.
8 І коли взяв книгу, чотири істоти й двадцять чотири старці впали перед Агнцем, маючи кожний гусла і золоті посудини, повні ладану: вони – молитви святих.
Гідний слави Агнець
9 Вони співають нову пісню, проголошуючи: Ти достойний узяти книгу і відкрити її печаті, бо Ти був заколений і викупив [нас] Богові Своєю кров’ю від усякого племені й мови, народу і нації.
10 Ти зробив їх царством і священиками для нашого Бога, й вони будуть царювати на землі!
11 І я поглянув, і почув голос багатьох ангелів довкола престолу, живих істот і старців – і кількість їх була десятки тисяч разів по десять тисяч і тисячі тисяч.
12 І говорили вони гучним голосом: Заколений Агнець достойний прийняти силу і багатство, мудрість, міць, честь, славу, благословення!
13 І чув я, як кожне творіння, яке на небі й на землі, під землею і на морі, й усе те, що в них, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, й Агнцеві – благословення, честь, слава і влада навіки‑віків!
14 А чотири істоти казали: Амінь! І старці впали ниць та поклонилися.