Dziękczynienie i prośba
1 Przewodnikowi chóru. Psalm Dawidowy.
2 Tęsknie oczekiwałem Pana:
Skłonił się ku mnie i wysłuchał wołania mojego.
3 Wyciągnął mnie z dołu zagłady,
Z błota grzązkiego.
Postawił na skale nogi moje.
Umocnił kroki moje.
4 Włożył w usta moje pieśń nową,
Pieśń pochwalną dla Boga naszego.
Ujrzy go wielu i ulęknie się,
I ufać będą Panu.
5 Błogosławiony mąż, który w Panu pokłada nadzieję swoją
I nie zwraca się do wyniosłych
Ani do uwikłanych w kłamstwie.
6 Wiele cudów uczyniłeś, Panie, Boże mój,
A w zamysłach twoich wobec nas nikt ci nie dorówna.
Gdybym je chciał oznajmić i ogłosić,
Są liczniejsze, niż zdołałbym opowiedzieć.
7 Nie chcesz ofiar krwawych i darów,
Ale dałeś mi otwarte uszy;
Nie żądasz całopalenia i ofiary zagrzesznej.
8 Wtedy rzekłem: Oto przychodzę;
W zwoju księgi napisano o mnie:
9 Pragnę czynić wolę twoją, Boże mój,
A zakon twój jest we wnętrzu moim.
10 Zwiastowałem sprawiedliwość w wielkim zgromadzeniu,
Oto warg swoich nie zamknąłem, Panie, Ty wiesz o tym.
11 Nie ukrywałem w sercu swoim sprawiedliwości twojej,
Opowiadałem o wierności twojej i zbawieniu twoim;
Nie zataiłem łaski i wierności twojej wobec wielkiego zgromadzenia.
12 Toteż Ty, Panie, nie odmawiaj mi litości swojej;
Łaska i wierność twoja niechaj mnie zawsze strzegą!
13 Otoczyły mnie bowiem niezliczone nieszczęścia,
Dosięgły mnie winy moje nieprzejrzane;
Są liczniejsze niż włosy na mej głowie,
A odwaga moja opuszcza mnie.
14 Zechciej, Panie, ocalić mnie,
Panie, pospiesz mi z pomocą!
15 Niech się zawstydzą i zarumienią wszyscy ci,
Którzy godzą na życie moje, by je zgubić,
Niech cofną się okryci hańbą
Ci, co pragną mej zguby!
16 Niech osłupieją z powodu swej hańby
Ci, którzy mówią do mnie: Ha, Ha!…
17 Niech się rozweselą i rozradują w tobie
Wszyscy, którzy cię szukają;
Niechaj ci, którzy miłują zbawienie twoje,
Mówią zawsze: Wielki jest Pan!
18 Ja wprawdzie jestem ubogi i biedny,
Ale Pan myśli o mnie.
Ty jesteś pomocą moją i wybawieniem moim.
Boże mój, nie zwlekaj!
Псалом 40
1 Диригентові. Псалом Давида.
2 З великою тугою очікував я Господа, і Він прихилився до мене й почув моє благання, –
3 витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота й поставив на скелі мої ноги та зміцнив мої кроки,
4 вклав у мої уста нову пісню – пісню хвали нашому Богу. Багато хто побачить, їх охопить страх і будуть надіятися на Господа.
5 Блаженна людина, яка на Господа покладається і не приєднується до зарозумілих – тих, що схильні до неправди.
6 Господи, Боже мій! Ти вчинив багато Своїх чудес, і в Твоїх задумах щодо нас немає рівного Тобі. Якби я хотів їх охопити і сповістити, то вони численніші, ніж я здатний їх полічити.
7 Жертв і приношень Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха. Всепалень і жертв за гріх Ти не домагався.
8 Тоді Я сказав: Ось Я приходжу, – в сувої книги написано про Мене, –
9 Я прагну чинити Твою волю, Боже Мій, і Твій Закон – у глибині Мого серця .
10 Я благовістив правду на великому зібранні, й своїх уст не закривав. Господи, – Тобі це відомо.
11 Я не приховував Твоєї справедливості у своєму серці, а проголошував Твою вірність і Твоє спасіння. Я не приховував Твого милосердя і Твоєї правди від великого зібрання.
12 Тож не позбавляй мене, Господи, Своїх щедрот. Твоє милосердя і Твоя вірність нехай постійно мене оберігають.
13 Бо мене спіткали численні нещастя з усіх боків, наздогнало мене моє беззаконня, якого я не здатний був бачити. Воно численніше, ніж волосся на моїй голові, – тож моє серце втрачає мужність.
14 Зволь, Господи, мене врятувати. Господи, поспіши мені на допомогу!
15 Нехай покриються ганьбою і будуть осоромлені всі ті, що зазіхають на моє життя, щоб його погубити. Нехай відступлять назад і вкриються соромом ті, що бажають мені зла.
16 Нехай остовпіють від своєї ганьби ті, котрі кажуть мені: Ага! Ага!
17 Нехай звеселяться й відчують радість у Тобі всі, котрі шукають Тебе; нехай ті, котрі люблять Твоє спасіння, завжди кажуть: Хай буде звеличений Господь!
18 Я ж бідний і нужденний, але Господь дбає про мене. Ти – моя поміч і мій Визволитель. Боже мій, не забарися!