Pan wybawcą z wszelkiej niedoli
1 Wysławiajcie Pana, albowiem jest dobry,
Albowiem łaska jego trwa na wieki!
2 Niech mówią odkupieni przez Pana.
Ci, których wyzwolił z ręki nieprzyjaciela,
3 Których zebrał z ziem, ze wschodu i zachodu
Z północy i południa!
4 Błądzili po pustyni, po pustkowiu,
Nie znajdując drogi do miasta zamieszkałego.
5 Byli głodni i spragnieni,
Dusza w nich omdlewała.
6 Wołali do Pana w niedoli swej,
A On wybawił ich z utrapienia.
7 Poprowadził ich drogą prostą,
Aby mogli dojść do miasta zamieszkałego.
8 Niechaj wysławiają Pana za łaskę jego
I za jego cuda dla synów ludzkich,
9 Napoił bowiem duszę pragnącego,
A duszę głodnego napełnił dobrem!
10 Siedzieli w ciemności i mroku,
Związani nędzą i żelazem,
11 Ponieważ sprzeciwili się słowom Bożym
I pogardzili radą Najwyższego.
12 Serce ich upokorzył trudem;
Słaniali się, a nikt nie pomógł.
13 I wołali do Pana w swej niedoli,
A On wybawił ich z utrapienia.
14 Wyprowadził ich z ciemności i z mroku,
A więzy ich rozerwał.
15 Niechaj wysławiają Pana za łaskę jego
I za cuda jego dla synów ludzkich!
16 Ponieważ skruszył bramy spiżowe
I połamał zasuwy żelazne.
17 Chorowali z powodu swego występnego życia
I cierpieli z powodu swych win.
18 Wszelki pokarm obrzydł im
I bliscy już byli bram śmierci.
19 Wtedy wołali do Pana w swej niedoli,
A On wybawił ich z utrapienia.
20 Posłał słowo swoje, aby ich uleczyć
I wyratować ich od zagłady.
21 Niechaj wysławiają Pana za łaskę jego
I za cuda jego dla synów ludzkich!
22 Niechaj składają ofiary dziękczynne,
Niech z radością opowiadają o czynach jego!
23 Ci, którzy na statkach płynęli po morzu,
Uprawiając handel na wielkich wodach,
24 Widzieli dzieła Pana
I cuda jego na głębinach.
25 Rzekł, i zerwała się burza,
Która spiętrzyła fale,
26 Wznosili się aż do nieba,
Zapadali się w głębiny;
Dusza ich truchlała w niebezpieczeństwie.
27 Zataczali się i chwiali jak pijani,
A cała ich mądrość obróciła się wniwecz.
28 Wołali do Pana w swej niedoli,
A On wybawił ich z utrapienia.
29 Uciszył burzę,
I uspokoiły się fale morskie.
30 Wtedy radowali się, że się uspokoiły,
I zawiódł ich do upragnionej przystani.
31 Niechaj wysławiają Pana za łaskę jego
I za cuda jego dla synów ludzkich!
32 Niechaj go wysławiają w zgromadzeniu ludu
I niechaj go chwalą w radzie starszych!
33 Zamienił rzeki w pustynię,
A źródła wód w ziemię suchą.
34 Ziemię urodzajną w słoną i jałową
Z powodu złości jej mieszkańców.
35 Pustynię zamienił w zbiorniki wód,
A ziemię suchą w źródła wód.
36 Osadził tam głodnych
I założyli miasto do zamieszkania.
37 Obsiali pola i zasadzili winnice,
I zebrali obfity plon.
38 Błogosławił im i rozmnażali się bardzo,
A bydła ich nie umniejszył.
39 Lecz zmaleli i zgnębieni byli
Przez ucisk, nieszczęście i strapienie.
40 Wylał wzgardę na dostojników
I sprawił, że błądzili po bezdrożnym pustkowiu,
41 Ale ubogiego podniósł z nędzy
I rozmnożył rodzinę jego jak trzodę.
42 Widzą to prawi i cieszą się,
A wszelkie bezprawie zamyka swe usta.
43 Kto jest mądry, niechaj się tego trzyma
I rozważa łaskawość Pana!
Псалом 107
1 Прославляйте Господа, тому що Він добрий, і Його милість триває вічно!
2 Хай так говорять викуплені Господом, котрих Він визволив з рук ворога
3 й зібрав із різних країн, – зі сходу й заходу, з півночі і півдня.
4 Вони блукали безлюдними дорогами пустелі, не знаходячи міста, в якому могли б оселитись.
5 Переносили спрагу і голод, умліваючи душами своїми.
6 У своїй недолі вони заволали до Господа, і Він визволив їх від страждань,
7 попровадивши їх прямою дорогою, аби дійшли до міста, де мали оселитись.
8 Тож нехай прославляють Господа за Його милосердя і за Його дивовижні діла для людських дітей!
9 Адже Він напоїв спрагнену душу і зголоднілого обдарував добром, –
10 всіх тих, котрі перебували в темряві і в тіні смерті, були сковані нуждою і залізом, –
11 оскільки вони чинили опір Божим словам, нехтуючи порадами Всевишнього.
12 Тому Він упокорював їхнє серце працею; вони падали, та не було кому їм допомогти.
13 У своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх скорбот,
14 вивів їх з темряви і тіні смерті, розбив їхні кайдани.
15 Тому нехай прославляють Господа за Його милосердя і чудеса Його для людських дітей!
16 Адже це Він розбив мідні брами і розламав залізні засуви!
17 Нерозумні страждали через свої гріховні дороги, терпіли через свої провини.
18 Будь-яка їжа була огидною для їхньої душі, й вони наближалися до смертельної брами.
19 Але заволали вони до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
20 Він послав Своє слово, щоб оздоровити їх, і визволив їх від могили.
21 Тож нехай прославляють Господа за Його милосердя і дивовижні діла для людських дітей!
22 Нехай принесуть жертви подяки, хай розповідають про Його діяння з радістю!
23 Ті, котрі плавають на кораблях у морі, що торгують на великих водних шляхах ,
24 бачать Господні діла і Його чудеса в морських глибинах!
25 Він накаже і здіймається буря, що підіймає вгору величезні хвилі.
26 Вони (люди на кораблі ) підносяться до неба й знову опускаються у безодню; їхня душа буває у відчаї від небезпеки.
27 Вони хитаються й заточуються, наче п’яні, і вся їхня мудрість нічого не варта.
28 Тоді у своїй біді волають до Господа, і Він визволяє їх від нещастя.
29 Він вгамовує бурю, і заспокоюються хвилі.
30 Люди радіють, що стало тихо, – і Він провадить їх до бажаної пристані.
31 Тож нехай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських дітей!
32 Нехай Його величають на народних зібраннях, і в радах старійшин хай прославляють Його!
33 Він перетворює ріки в пустелю і водні джерела – на суху землю;
34 плодоносну землю перетворює на солончаки через злодіяння тих, що на ній проживають.
35 Але Він також перетворює пустелю в озерний край, і суху землю – у водні джерела.
36 Він поселяє там зголоднілих, щоб вони будували міста для проживання.
37 Вони засівають поля, насаджують виноградники і збирають щедрі врожаї.
38 За Його благословенням вони стають численним народом, і не поменшується їхня худоба…
39 Але трапляється, що вони стають знову нечисленними, пригнобленими під тягарем страждань і болю.
40 Він вкриває зневагою можновладців, заставляє їх блукати по безлюдних місцях, на бездоріжжі;
41 і в той же час допомагає бідному вибратися з убогості й намножує його родину, наче отару.
42 Бачать це праведні й тішаться, а всі нечестиві змушені закривати свої уста.
43 Хто мудрий, нехай зауважує це і роздумує над милістю Господа.