1 Lepszy jest ubogi, który postępuje nienagannie,
niż bogacz, który jest krętaczem i głupcem.
2 Gdzie nie ma rozwagi, tam nawet gorliwość nie jest dobra;
kto spiesznie kroczy naprzód, może się potknąć.
3 To głupota prowadzi człowieka na manowce,
a potem jego serce wybucha gniewem na Pana.
4 Bogactwo zjednywa wielu przyjaciół,
lecz ubogiego przyjaciel opuszcza.
5 Fałszywy świadek nie uniknie kary,
a kto mówi kłamstwa, nie ujdzie cało.
6 Wielu schlebia możnemu
i każdy jest przyjacielem męża szczodrego.
7 Ubogiego nienawidzą wszyscy jego bracia,
tym bardziej trzymają się z dala jego przyjaciele.
8 Kto nabywa rozumu, miłuje swoją duszę;
kto zachowuje roztropność, znajduje dobro.
9 Fałszywy świadek nie uniknie kary,
a kto mówi kłamstwa, ginie.
10 Głupiemu nie przystoi życie w rozkoszach,
tym mniej niewolnikowi, aby panował nad książętami.
11 W cierpliwości zaznacza się roztropność człowieka,
a chlubą jego jest, gdy zapomina o krzywdach.
12 Gniew króla jest jak pomruk lwa,
lecz jego łaska jak rosa na trawie.
13 Głupi syn jest nieszczęściem dla swojego ojca,
a kłótliwa kobieta jest jak stale cieknąca rynna.
14 Dom i mienie dziedziczy się po rodzicach,
lecz roztropna żona jest darem Pana.
15 Lenistwo pogrąża w głęboki sen,
a człowiek gnuśny cierpi głód.
16 Kto przestrzega przykazania, zachowuje swoje życie,
lecz kto nie zważa na swoje drogi, umrze.
17 Kto się lituje nad ubogim, pożycza Panu,
a ten mu odpłaci za jego dobrodziejstwo.
18 Ćwicz swego syna, póki jeszcze jest nadzieja;
lecz nie unoś się przy tym, aby nie spowodować jego śmierci.
19 Kto wybucha wielkim gniewem, płaci grzywnę,
a jeśli go zachowa, musi ją powtórzyć.
20 Słuchaj rady i przyjmij karcenie,
abyś w przyszłości był mądry.
21 Wiele zamysłów jest w sercu człowieka,
lecz dzieje się wola Pana.
22 Zyskiem człowieka jest jego dobroć
i lepszy jest ubogi niż kłamca.
23 Bojaźń Pana prowadzi do życia
i kto ją ma, odpoczywa syty i nie dozna nieszczęścia.
24 Leniwy zanurza rękę w misie,
lecz do ust jej nie podnosi.
25 Uderz w szydercę, a prostak zmądrzeje;
karć rozumnego, a nabędzie wiedzy.
26 Kto z ojcem źle się obchodzi i wypędza matkę,
ten jest bezwstydnym i zepsutym synem.
27 Synu mój, gdy zaprzestaniesz słuchać napomnień,
oddalisz się od słów mądrości.
28 Bezecny świadek szydzi z prawa,
a usta bezbożnych ociekają bezprawiem.
29 Na naśmiewców przygotowane są baty,
a chłosty na grzbiet głupców.
1 Краще убогий, котрий живе бездоганно, ніж підступний устами і обмежений розумом .
2 Навіть щирість без знання не добра, і хто з поспіхом крокує, той помиляється.
3 Нерозсудливість людини викривляє її дороги, а потім вона обурюється на Господа.
4 Багатство примножує друзів, а бідного іноді залишає навіть його друг.
5 Фальшивий свідок не уникне кари, – і хто говорить неправду, не врятується.
6 Багато хто підлещується до можновладців, – бо кожний друг тому, хто щедрий на дарунки.
7 Бідного ненавидять навіть його брати, – мало того, залишають його і друзі, – він шукає їх , щоб порадитись, але їх нема.
8 Хто набуває розум, той любить свою душу, і хто володіє розсудливістю, той знаходить благо.
9 Фальшивий свідок не уникне кари, – бо хто говорить неправду, такий загине.
10 Не личить нерозумному розкіш, а тим більше – слузі панувати над князями.
11 Розважливість людини стримує її гнів, – її достоїнство в тому, щоб вибачати провину.
12 Гнів царя – мов ричання молодого лева, а його благовоління, як роса на траву.
13 Нерозумний син – душевні страждання його батька, – так само сварлива жінка, як постійно протікаюча ринва .
14 Дім і маєток – спадщина від батьків, а розумна жінка – від Господа.
15 Лінивство наводить глибокий сон, – бездіяльна людина буде голодною.
16 Хто дотримується Заповіді, той береже своє життя, а хто байдужий до своїх стежок, загине.
17 Хто виявляє до вбогого благодійність, той позичає Господу, Який йому віддячить добром.
18 Виховуй свого сина, поки є надія, але не втрачай при цьому глузду, аби не довести його до смерті.
19 Гнівливий хай несе покарання, бо якщо пощадиш його, то вчиниш ще гірше.
20 Прислухайся до поради і приймай докори, аби через них опісля ти став мудрішим.
21 У серці людини багато задумів, – але збудеться Господня воля.
22 Здобуток людини – її доброта, і бідна людина краща за неправдомовну.
23 Страх Господній провадить до життя, – хто його має, той буде задоволений, і зло його не досягне.
24 Ледачий опускає свою руку в миску, але йому ліньки донести її до рота.
25 Коли покараєш блюзніра, то й неосвічений стане розумнішим; і якщо докориш розумну людину, то вона прийме це як повчання.
26 Хто розоряє батька і проганяє матір, той є безсоромним і безчесним сином.
27 Сину мій, коли перестанеш прислухатися до слів повчання, то цим ти ухилишся від науки мудрості.
28 Безчесний свідок глузує з правосуддя, а уста беззаконників ковтають неправду.
29 Але кепкунів жде покарання , і спини нерозумних очікують ударів.