1 Gdy tedy Bileam widział, że Panu podoba się to, iż błogosławi Izraela, nie poszedł jak poprzednio szukać wyroczni, lecz zwrócił swoją twarz ku pustyni,
2 A podniósłszy swoje oczy, ujrzał Izraela rozłożonego według swoich plemion. Wtedy ogarnął go duch Boży
3 I wygłosił swoje proroctwo, mówiąc:
Słowo Bileama, syna Beora,
Słowo męża o otwartym oku.
4 Słowo tego, który słyszy słowa Boga,
Który ogląda widzenie Wszechmocnego,
Który pada, lecz z otwartymi oczyma.
5 Jakże piękne są twoje namioty, Jakubie,
Twoje siedziby, Izraelu!
6 Jak doliny potoków się ciągną,
Jak ogrody nad strumieniami,
Jak aloesy, które zasadził Pan,
Jak cedry nad wodami.
7 Z jego wiader wylewa się woda,
A jego zasiew ma wilgoć obfitą.
Król jego przewyższy Agaga,
Królestwo jego będzie wyniesione.
8 Bóg, który go wyprowadził z Egiptu,
Jest dla niego jak rogi bawołu,
Pożera narody, które go uciskają, Kości ich gruchocze, Strzałami swymi przebija.
9 Przyczaił się, położył się jak lwica,
Jak lew; któż go spłoszy?
Błogosławieni są, którzy cię błogosławią,
A przeklęci, którzy cię przeklinają.
Proroctwo Bileama
10 Wtedy Balak rozgniewał się na Bileama i uderzył w swoje dłonie. I rzekł Balak do Bileama: Zaprosiłem cię, abyś przeklinał moich wrogów, a ty ich pobłogosławiłeś już po raz trzeci.
11 Uchodź czym prędzej do swego kraju. Obiecałem bardzo cię uczcić, lecz oto Pan pozbawił cię czci.
12 Rzekł więc Bileam do Balaka: Czyż nie zapowiedziałem już twoim posłańcom, których do mnie przysłałeś:
13 Nawet gdyby Balak dał mi swój dom pełen srebra i złota, to nie mógłbym przestąpić rozkazu Pańskiego, by zrobić coś dobrego czy złego z własnej woli; będę mówił tylko to, co powie Pan.
14 Teraz oto ja idę do mego ludu, lecz chodź i ty, a powiem ci, co ten lud uczyni twemu ludowi w przyszłości.
15 I wygłosił swoje proroctwa, mówiąc:
Słowo Bileama, syna Beora,
Słowo męża o otwartym oku,
16 Słowo tego, który słyszy słowa Boga,
Który zna myśli Najwyższego,
Który ogląda widzenie Wszechmocnego,
Który pada, lecz z otwartymi oczyma.
17 Widzę go, lecz nie teraz,
Oglądam go, lecz nie z bliska.
Wzejdzie gwiazda z Jakuba,
Powstanie berło z Izraela,
I roztrzaska skronie Moabu,
Ciemię wszystkich synów Seta.
18 Edom stanie się jego dziedzictwem,
Seir będzie dziedzictwem swoich wrogów,
Izrael zaś nabierze mocy.
19 Władca wywodzić się będzie z Jakuba,
Wygubi resztki z miasta.
20 Potem ujrzał Amalekitów i wygłosił swoje proroctwo:
Amalek był pierwszym z narodów,
Lecz jego końcem zagłada.
21 Potem ujrzał Kenitów i wygłosił swoje proroctwo:
Mocna jest twoja siedziba,
Na skale założone twoje gniazdo,
22 A jednak Kain będzie spustoszony:
Rychło Aszszur weźmie cię w niewolę.
23 Potem wygłosił swoje proroctwo, mówiąc:
Biada! Kto żyw zostanie, gdy Bóg to uczyni?
24 Okręty przybędą od strony Kittim
I upokorzą Aszszura, upokorzą Ebera.
Lecz i on będzie spustoszony.
25 Potem wstał Bileam i wyruszył w drogę, i wrócił do swojej ojczyzny. Balak także poszedł swoją drogą.
1 Коли Валаам побачив, що Господу подобається благословляти Ізраїль, то не шукав, як раніше, слів ворожбитства, а звернув своє обличчя до пустелі.
2 Підвівши свої очі, Валаам побачив Ізраїль, розташований за своїми племенами. І зійшов на нього Божий Дух.
3 Виголошуючи свою притчу, він сказав: Провіщення Валаама, сина Беорового. Провіщення мужа з відкритими очима.
4 Передвіщення того, хто чує Божі слова, який бачить видіння Всемогутнього. Він падає, але його очі відкриті.
5 Які ж гарні твої намети, Якове, і твої житла, Ізраїлю!
6 Вони протяглися, наче долини, як сади понад річками і наче дерева, насаджені Господом, немов би кедри над водами.
7 З його відер виливається вода, а тому його насіння має вдосталь вологи. Його цар стане вищим за Аґаґа, і піднесеться його царство.
8 Бог, Який вивів його з Єгипту, є для нього, наче слава і сила буйвола. Він поглине ворожі народи, розторощить їхні кості, і своїми стрілами прошиє ворога .
9 Причаївся він і приліг, як лев і наче левиця. Хто наважиться його сполошити? Ті, хто благословляє тебе, благословенні, а хто проклинає тебе, прокляті!
10 Після цього Валак запалав гнівом на Валаама. Сплеснувши своїми руками, Валак вигукнув до Валаама: Я тебе покликав, щоб проклясти моїх ворогів, а ти ось уже втретє їх благословляєш!
11 Утікай чим скоріше до свого краю. Я дійсно обіцяв виявити тобі честь, але Господь позбавив тебе слави!
12 А Валаам відповів Валакові: Хіба ж я не казав твоїм посланцям, яких ти посилав до мене, говорячи:
13 Навіть якщо би Валак дав мені свій дім, повний срібла й золота, я не зможу порушити Господнього веління і робити з власноїволі – добре чи лихе. Що скаже мені Господь, те і говоритиму!
14 А тепер, перш ніж я відійду до свого народу, давай я скажу тобі, що цей народ зробить твоєму народові в майбутньому.
Четверте пророцтво Валаама
15 Він знову вдався до своєї притчі і сказав: Провіщення Валаама, сина Беорового. Провіщення мужа з відкритими очима.
16 Передвіщення того, хто чує Божі слова, хто знає задуми Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але його очі відкриті.
17 Я бачу Його, але не тепер! Дивлюся на Нього , але Він не близько! Зійде зірка від Якова, і повстане берло з Ізраїля. І розіб’є скроні Моава, розгромить усіх нащадків Сифа.
18 І стане спадщиною Едом, – Сеір буде спадщиною своїх ворогів, а Ізраїль виявлятиме силу свою.
19 Той, хто походить від Якова, стане володарем і знищить залишки врятованих з міста!
20 Він побачив Амалека і, продовживши своє віщування в притчі, сказав: Амалек першим став серед народів, але його кінець – знищення!
21 Далі він побачив кенейця, і, продовживши свою притчу, сказав: Міцне твоє поселення, і на скелі покладене твоє гніздо.
22 Однак знищений буде Каїн : незабаром Ашшур візьме тебе в полон.
23 Вдаючисьзнову до своєї притчі, він сказав: Ой, горе тим, хто виживе, коли Бог здійснюватиме це.
24 Прибудуть кораблі від берегів кіттійців та упокорять Ашшура і пригноблять Евера. Однак і вони будуть спустошені!
25 Після цього Валаам устав, вирушив у дорогу і повернувся на свою батьківщину. Валак також пішов своєю дорогою.