Jezus odpowiada na zarzut nieprzestrzegania obrzędów
1 I zgromadzili się wokół niego faryzeusze i niektórzy z uczonych w Piśmie, którzy przybyli z Jerozolimy.
2 A gdy ujrzeli, że niektórzy z uczniów jego jedli chleb nieczystymi rękami, to znaczy nie umytymi —
3 Albowiem faryzeusze i wszyscy Żydzi zachowują naukę starszych i nie jedzą, jeśli przedtem nie umyją starannie rąk,
4 I po powrocie z rynku, jeśli się nie umyją, nie jedzą; ponadto wiele innych zwyczajów przejęli i zachowują je, jak to: obmywanie kielichów i dzbanów, i miednic —
5 Zapytywali go tedy faryzeusze i uczeni w Piśmie: Dlaczego twoi uczniowie nie postępują według nauki starszych, ale jedzą chleb nie umytymi rękami?
6 On zaś rzekł im: Dobrze Izajasz prorokował o was, obłudnikach, jak napisano:
Lud ten czci mnie wargami,
ale serce ich daleko jest ode mnie.
7 Daremnie mi jednak cześć oddają,
głosząc nauki,
które są nakazami ludzkimi.
8 Przykazania Boże zaniedbujecie, a ludzkiej nauki się trzymacie.
9 I mówił im: Chytrze uchylacie przykazanie Boże, aby naukę swoją zachować.
10 Albowiem Mojżesz rzekł: Czcij ojca swego i matkę swoją; oraz: Kto złorzeczy ojcu lub matce, niech śmierć poniesie.
11 Wy zaś mówicie: Jeśliby człowiek rzekł ojcu albo matce: Korban, to znaczy: To, co się tobie ode mnie jako pomoc należy, jest darem na ofiarę,
12 Już nie pozwalacie mu nic więcej uczynić dla ojca czy matki;
13 Tak unieważniacie słowo Boże przez swoją naukę, którą przekazujecie dalej; i wiele tym podobnych rzeczy czynicie.
14 I znowu przywołał lud, i rzekł do nich: Słuchajcie mnie wszyscy i zrozumiejcie!
15 Nie masz nic na zewnątrz poza człowiekiem, co by wchodząc w niego, mogło go skalać, lecz to, co wychodzi z człowieka, to kala człowieka.
16 Jeśli kto ma uszy do słuchania, niechaj słucha.
17 A gdy opuścił lud i wszedł do domu, pytali go uczniowie jego o tę przypowieść.
18 I rzekł im: Tak więc i wy jesteście niepojętni? Nie rozumiecie, że wszystko, co z zewnątrz wchodzi do człowieka, nie może go kalać,
19 Bo nie wchodzi do jego serca, lecz do żołądka, i wychodzi na zewnątrz, oczyszczając wszystkie pokarmy.
20 Mówił bowiem: To, co wychodzi z człowieka, to kala człowieka.
21 Albowiem z wnętrza, z serca ludzkiego pochodzą złe myśli, wszeteczeństwa, kradzieże, morderstwa,
22 Cudzołóstwo, chciwość, złość, podstęp, lubieżność, zawiść, bluźnierstwo, pycha, głupota;
23 Wszystko to złe pochodzi z wewnątrz i kala człowieka.
Uzdrowienie córki niewiasty greckiej
(Mat. 15,21—28)24 I wyruszył stamtąd, i udał się w okolice Tyru. I wstąpił do domu, ale nie chciał, aby się ktoś o tym dowiedział; nie mógł się jednak ukryć.
25 Lecz niewiasta, której córka miała ducha nieczystego, skóro usłyszała o nim, przybiegła i padła mu do nóg.
26 A niewiasta ta była Greczynką, rodem z Syrofenicji, i prosiła go, aby wypędził demona z córki jej.
27 Ale On rzekł do niej: Pozwól, aby wpierw nasyciły się dzieci, bo niedobrze jest zabierać chleb dzieciom i rzucać szczeniętom.
28 A ona, odpowiadając, rzekła do niego: Tak jest, Panie, wszakże i szczenięta jadają pod stołem z okruszyn dzieci.
29 I rzekł do niej: Dlatego słowa idź, demon wyszedł z córki twojej.
30 A gdy wróciła do domu swego, znalazła dziecko leżące na łożu, a demona nie było.
Uzdrowienie głuchoniemego
(Mat. 15,29—31)31 A gdy znowu wyszedł z okolic Tyru, przyszedł przez Sydon nad Morze Galilejskie środkiem ziemi Dziesięciogrodzia.
32 I przywiedli do niego głuchoniemego, i prosili go, aby położył nań rękę.
33 A wziąwszy go na bok od ludu, osobno, włożył palce swoje w uszy jego, splunął i dotknął się jego języka,
34 I spojrzał w niebo, westchnął i rzekł do niego: Effata, to znaczy: Otwórz się!
35 I otworzyły się uszy jego, i zaraz rozwiązały się więzy języka jego, i mówił poprawnie.
36 I przykazał im, aby nikomu o tym nie mówili, ale im więcej im przykazywał, tym więcej oni to rozgłaszali.
37 I niezmiernie się zdumiewali, mówiąc: Dobrze wszystko uczynił, bo sprawia, że głusi słyszą i niemi mówią.
Божа Заповідь і перекази старших
1 Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима.
2 І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.
3 Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших.
4 І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків.
5 І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?
6 А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
7 Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
8 Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].
9 І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.
10 Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.
11 Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене,
12 то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, –
13 усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!
Що опоганює людину
14 І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.
15 Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, – те людину опоганює.
16 [Якщо хто має вуха, нехай слухає].
17 І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.
18 А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,
19 бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить – так очищується всяка їжа?
20 Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.
21 Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,
22 перелюб, зажерливість, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство.
23 Все це зло зсередини виходить і людину опоганює!
Велика віра жінки‑язичниці
24 Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього , але Він не зміг утаїтися.
25 Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг;
26 жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.
27 А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.
28 А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей!
29 І Він сказав їй: За ці слова – іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.
30 Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї .
Чудесне зцілення глухонімого
31 Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя.
32 І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.
33 Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика,
34 та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата ! тобто: Відкрийся!
35 І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.
36 Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.
37 І надзвичайно дивувалися, кажучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим – мову.