Kazanie na górze
1 Tedy Jezus, widząc tłumy, wstąpił na górę. A gdy usiadł, przystąpili do niego jego uczniowie.
2 I otworzywszy usta swoje, nauczał ich, mówiąc:
Błogosławieństwa
(Łuk. 6,20—23)3 Błogosławieni ubodzy w duchu, albowiem ich jest Królestwo Niebios.
4 Błogosławieni, którzy się smucą, albowiem oni będą pocieszeni.
5 Błogosławieni cisi, albowiem oni posiądą ziemię.
6 Błogosławieni, którzy łakną i pragną sprawiedliwości, albowiem oni będą nasyceni.
7 Błogosławieni miłosierni, albowiem oni miłosierdzia dostąpią.
8 Błogosławieni czystego serca, albowiem oni Boga oglądać będą.
9 Błogosławieni pokój czyniący, albowiem oni synami Bożymi będą nazwani.
10 Błogosławieni, którzy cierpią prześladowanie z powodu sprawiedliwości, albowiem ich jest Królestwo Niebios.
11 Błogosławieni jesteście, gdy wam złorzeczyć i prześladować was będą i kłamliwie mówić na was wszelkie zło ze względu na mnie!
12 Radujcie i weselcie się, albowiem zapłata wasza obfita jest w niebie; tak bowiem prześladowali proroków, którzy byli przed wami.
Podobieństwo o soli i światłości
(Mar. 9,50Mar. 4,21Łuk. 14,34—35Łuk. 11,33)13 Wy jesteście solą ziemi; jeśli tedy sól zwietrzeje, czymże ją nasolą? Na nic więcej już się nie przyda, tylko aby była precz wyrzucona i przez ludzi podeptana.
14 Wy jesteście światłością świata; nie może się ukryć miasto położone na górze.
15 Nie zapalają też świecy i nie stawiają jej pod korcem, lecz na świeczniku, i świeci wszystkim, którzy są w domu.
16 Tak niechaj świeci wasza światłość przed ludźmi, aby widzieli wasze dobre uczynki i chwalili Ojca waszego, który jest w niebie.
Stare i nowe prawo
17 Nie mniemajcie, że przyszedłem rozwiązać zakon albo proroków; nie przyszedłem rozwiązać, lecz wypełnić.
18 Bo zaprawdę powiadam wam: Dopóki nie przeminie niebo i ziemia, ani jedna jota, ani jedna kreska nie przeminie z zakonu, aż wszystko to się stanie.
19 Ktokolwiek by tedy rozwiązał jedno z tych przykazań najmniejszych i nauczałby tak ludzi, najmniejszym będzie nazwany w Królestwie Niebios; a ktokolwiek by czynił i nauczał, ten będzie nazwany wielkim w Królestwie Niebios.
20 Albowiem powiadam wam: Jeśli sprawiedliwość wasza nie będzie obfitsza niż sprawiedliwość uczonych w Piśmie i faryzeuszów, nie wejdziecie do Królestwa Niebios.
Gniew i przebaczenie
(Łuk. 12,57—59)21 Słyszeliście, iż powiedziano przodkom: Nie będziesz zabijał, a kto by zabił, pójdzie pod sąd.
22 A Ja wam powiadam, że każdy, kto się gniewa na brata swego, pójdzie pod sąd, a kto by rzekł bratu swemu: Racha, stanie przed Radą Najwyższą, a kto by rzekł: Głupcze, pójdzie w ogień piekielny.
23 Jeślibyś więc składał dar swój na ołtarzu i tam wspomniałbyś, iż brat twój ma coś przeciwko tobie,
24 Zostaw tam dar swój na ołtarzu, odejdź i najpierw pojednaj się z bratem swoim, a potem przyszedłszy, złóż dar swój.
25 Pogódź się rychło z przeciwnikiem swoim, póki jesteś z nim w drodze, aby cię przeciwnik nie podał sędziemu, a sędzia słudze, i abyś nie został wtrącony do więzienia.
26 Zaprawdę powiadam ci, nie wyjdziesz stamtąd, aż oddasz ostatni grosz.
Cudzołóstwo
(Mat. 18,8—9Mat. 19,9Mar. 9,43—48Mar. 10,11—12Łuk. 16,18)27 Słyszeliście, iż powiedziano: Nie będziesz cudzołożył.
28 A Ja wam powiadam, że każdy kto patrzy na niewiastę i pożąda jej, już popełnił z nią cudzołóstwo w sercu swoim.
29 Jeśli tedy prawe oko twoje gorszy cię, wyłup je i odrzuć od siebie, albowiem będzie pożyteczniej dla ciebie, że zginie jeden z członków twoich, niż żeby całe ciało twoje miało pójść do piekła.
30 A jeśli prawa ręka twoja cię gorszy, odetnij ją i odrzuć od siebie, albowiem będzie pożyteczniej dla ciebie, że zginie jeden z członków twoich, niż żeby miało całe ciało twoje znaleźć się w piekle.
31 Powiedziano też: Ktokolwiek by opuścił żonę swoją, niech jej da list rozwodowy.
32 A Ja wam powiadam, że każdy, kto opuszcza żonę swoją, wyjąwszy powód wszeteczeństwa, prowadzi ją do cudzołóstwa, a kto by opuszczoną poślubił, cudzołoży.
Krzywoprzysięstwo
33 Słyszeliście także, że powiedziano przodkom: Nie będziesz fałszywie przysięgał, ale dotrzymasz Panu przysiąg swoich.
34 A Ja wam powiadam, abyście w ogóle nie przysięgali ani na niebo, gdyż jest tronem Boga,
35 Ani na ziemię, gdyż jest podnóżkiem stóp jego, ani na Jerozolimę, gdyż jest miastem wielkiego króla;
36 Ani na głowę swoją nie będziesz przysięgał, gdyż nie możesz uczynić nawet jednego włosa białym lub czarnym.
37 Niechaj więc mowa wasza będzie: Tak — tak, nie — nie, bo co ponadto jest, to jest od złego.
Zemsta
(Łuk. 6,29—30)38 Słyszeliście, iż powiedziano: Oko za oko, ząb za ząb.
39 A Ja wam powiadam: Nie sprzeciwiajcie się złemu, a jeśli cię kto uderzy w prawy policzek, nadstaw mu i drugi.
40 A temu, kto chce się z tobą procesować i zabrać ci szatę, zostaw i płaszcz.
41 A kto by cię przymuszał, żebyś szedł z nim jedną milę, idź z nim i dwie.
42 Temu, kto cię prosi, daj, a od tego, który chce od ciebie pożyczyć, nie odwracaj się.
Miłość bliźniego
(Łuk. 6,27—28.Łuk. 32—36)43 Słyszeliście, że powiedziano: Będziesz miłował bliźniego swego, a będziesz miał w nienawiści nieprzyjaciela swego.
44 A Ja wam powiadam: Miłujcie nieprzyjaciół waszych i módlcie się za tych, którzy was prześladują,
45 Abyście byli synami Ojca waszego, który jest w niebie, bo słońce jego wschodzi nad złymi i dobrymi i deszcz pada na sprawiedliwych i niesprawiedliwych.
46 Bo jeślibyście miłowali tylko tych, którzy was miłują, jakąż macie zapłatę? Czyż i celnicy tego nie czynią?
47 A jeślibyście pozdrawiali tylko braci waszych, cóż osobliwego czynicie? Czyż i poganie tego nie czynią?
48 Bądźcie wy tedy doskonali, jak Ojciec wasz niebieski doskonały jest.
Нагірна проповідь
1 Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні.
2 І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи:
3 Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.
5 Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6 Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.
7 Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.
10 Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене.
12 Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.
Ви – сіль землі та світло для світу
13 Ви – сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна , хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди.
14 Ви – світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі.
15 І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі.
16 Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах.
Ісус говорить про Закон і Пророків
17 Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити.
18 Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, – все збудеться.
19 Якщо хтось порушить одну з цих найменших заповідей і так навчить людей, – він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.
20 Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв , то не ввійдете до Царства Небесного.
Про гнів
21 Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду.
22 А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака (виродок ), – той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, – той підпадає під вогняну геєну .
23 Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,
24 залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.
25 Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці.
26 Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта .
Про перелюб і розлучення
27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.
28 А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.
29 Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, – вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної].
30 І якщо твоя права рука спокушає тебе, – відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни.
31 Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй розвідного листа.
32 А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, – за винятком випадку, спричиненого розпустою, – той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб.
Повеління не клястися
33 Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої.
34 А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом,
35 ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;
36 не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.
37 Тож нехай же буде ваше слово «так» – так, «ні» – ні, а що більше цього, – те від лукавого.
Не противитися злу
38 Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб.
39 А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.
40 А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща.
41 Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, йди з ним дві.
42 Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
Любіть ваших ворогів
43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога.
44 А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас,
45 щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних.
46 Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять?
48 Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.