Podobieństwo o robotnikach w winnicy
1 Albowiem Królestwo Niebios podobne jest do pewnego gospodarza, który wyszedł wczesnym rankiem najmować robotników do swej winnicy.
2 Ugodziwszy się z robotnikami na jednego denara dziennie, wysłał ich do swojej winnicy.
3 I wyszedłszy około godziny trzeciej ujrzał innych, stojących na rynku bezczynnie,
4 Więc rzekł do nich: Idźcie i wy do winnicy, a ja, co się należy, wam zapłacę,
5 I oni poszli. Znowu o szóstej i o dziewiątej godzinie wyszedł i uczynił tak samo.
6 A wyszedłszy około jedenastej znalazł jeszcze innych stojących i mówił do nich: Dlaczego tutaj bezczynnie przez cały dzień stoicie?
7 Oni na to: Nikt nas nie najął. Mówi do nich: Idźcie i wy do winnicy.
8 A gdy nastał wieczór, mówi pan winnicy do rządcy swego: Zwołaj robotników i daj im zapłatę, a zacznij od ostatnich aż do pierwszych.
9 Podeszli tedy najęci o godzinie jedenastej i otrzymali po denarze.
10 A gdy podeszli pierwsi, sądzili, że wezmą więcej. Lecz i oni otrzymali po denarze.
11 Wziąwszy tyle szemrali przeciwko gospodarzowi,
12 Mówiąc: Ci ostatni jedną tylko godzinę pracowali, a zrównałeś ich z nami, cośmy znosili ciężar dnia i upał.
13 A on odrzekł jednemu z nich: Przyjacielu, nie czynię ci krzywdy. Czy nie ugodziłeś się ze mną na denara?
14 Bierz, co twoje, i idź! Chcę bowiem temu ostatniemu dać, jak i tobie.
15 Czy nie wolno mi czynić z tym, co moje, jak chcę? Albo czy oko twoje jest zawistne dlatego, iż ja jestem dobry?
16 Tak będą ostatni pierwszymi, a pierwsi ostatnimi.
Trzecia zapowiedź śmierci Jezusa
(Mar. 10,32—34Łuk. 18,31—34)17 A Jezus, mając zamiar pójść do Jerozolimy, wziął dwunastu na osobność i w drodze rzekł do nich:
18 Oto idziemy do Jerozolimy, a Syn Człowieczy będzie wydany arcykapłanom oraz uczonym w Piśmie i skażą go na śmierć.
19 I wydadzą go poganom na pośmiewisko i na ubiczowanie i na ukrzyżowanie, a dnia trzeciego zostanie wzbudzony z martwych.
Prośba matki synów Zebedeusza
(Mar. 10,35—40)20 Wtedy przystąpiła do niego matka synów Zebedeuszowych z synami swoimi, złożyła mu pokłon i prosiła go o coś.
21 A On jej rzekł: Czego chcesz? Rzecze mu: Powiedz, aby ci dwaj synowie moi zasiedli jeden po prawicy, a drugi po lewicy twojej w Królestwie twoim.
22 A Jezus, odpowiadając, rzekł: Nie wiecie, o co prosicie. Czy możecie pić kielich, który Ja pić będę? Mówią mu: Możemy.
23 Mówi im: Kielich mój pić będziecie, ale zasiąść po prawicy mojej czy po lewicy — nie moja to rzecz, lecz Ojca mego, który da to tym, którym zostało przez niego przygotowane.
O prawdziwej wielkości
(Mar. 10,41—45Łuk. 22,24—30)24 A gdy to usłyszało owych dziesięciu, oburzyli się na dwóch braci.
25 Ale Jezus, przywoławszy ich, rzekł: Wiecie, iż książęta narodów nadużywają swej władzy nad nimi, a ich możni rządzą nimi samowolnie.
26 Nie tak ma być między wami; ale ktokolwiek by chciał między wami być wielki, niech będzie sługą waszym.
27 I ktokolwiek by chciał być między wami pierwszy, niech będzie sługą waszym.
28 Podobnie jak Syn Człowieczy nie przyszedł, aby mu służono, lecz aby służył i oddał życie swoje na okup za wielu.
Uzdrowienie dwóch ślepych
(Mar. 10,46—52Łuk. 18,35—43)29 I gdy On wychodził z Jerycha, szło za nim mnóstwo ludu.
30 A oto dwaj ślepi, siedzący przy drodze, usłyszawszy, że Jezus przechodzi, zawołali, mówiąc: Zmiłuj się nad nami, Panie, Synu Dawida!
31 A lud gromił ich, aby milczeli; oni jednak jeszcze głośniej wołali, mówiąc: Zmiłuj się nad nami, Panie, Synu Dawida!
32 I zatrzymał się Jezus, odezwał się do nich i rzekł: Co chcecie, abym wam uczynił?
33 Mówią do niego: Panie, aby otworzyły się oczy nasze!
34 Ulitował się tedy Jezus, dotknął ich oczu i zaraz przejrzeli, i poszli za nim.
Притча про робітників у винограднику
1 Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.
2 Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.
3 Вийшовши о третій годині , побачив інших, які стояли без діла на ринку,
4 і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник – і дам вам по справедливості.
5 Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.
6 Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
7 Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій – і одержите, що вам належить].
8 Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
9 Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10 А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.
11 Відтак, одержавши, нарікали на пана,
12 кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.
13 А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
14 Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;
15 хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
16 Так останні будуть першими, а перші – останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
17 Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
18 Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,
19 і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.
Прохання матері щодо своїх синів
20 Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
21 Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли – один праворуч Тебе, а другий – ліворуч у Твоєму Царстві.
22 У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
23 Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.
24 Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.
Як стати великим
25 Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,
27 і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;
28 так само і Син Людський – прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!
Ісус відкриває очі двом сліпим
29 Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.
30 І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31 Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32 Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.