Przemienienie Jezusa
(Mar. 9,2—13Łuk. 9,28—36)1 A po sześciu dniach bierze z sobą Jezus Piotra i Jakuba, i Jana, brata jego, i prowadzi ich na wysoką górę na osobność.
2 I został przemieniony przed nimi, i zajaśniało oblicze jego jak słońce, a szaty jego stały się białe jak światło.
3 I oto ukazali się im: Mojżesz i Eliasz, którzy z nim rozmawiali.
4 Na to odezwał się Piotr i rzekł do Jezusa: Panie! Dobrze nam tu być; i jeśli chcesz, rozbiję tu trzy namioty; dla ciebie jeden, dla Mojżesza jeden i dla Eliasza jeden.
5 Gdy on jeszcze mówił, oto obłok jasny okrył ich i oto rozległ się głos z obłoku: Ten jest Syn mój umiłowany, którego sobie upodobałem, jego słuchajcie!
6 A gdy to usłyszeli uczniowie, upadli na twarz swoją i zatrwożyli się bardzo.
7 I przystąpił Jezus i dotknął się ich, i rzekł: Wstańcie i nie lękajce się!
8 A podniósłszy oczy swe, nikogo nie widzieli, tylko Jezusa samego.
9 A gdy schodzili z góry, przykazał im Jezus, mówiąc: Nikomu nie mówcie o tym widzeniu, aż Syn Człowieczy zostanie wskrzeszony z martwych.
10 I pytali go uczniowie, mówiąc: Czemu więc uczeni w Piśmie powiadają, że wpierw ma przyjść Eliasz?
11 A On, odpowiadają, rzekł: Eliasz przyjdzie i wszystko odnowi.
12 Lecz powiadam wam, że Eliasz już przyszedł i nie poznali go, ale zrobili z nim, co chcieli. Tak i Syn Człowieczy ucierpi od nich.
13 Wtedy zrozumieli uczniowie, że mówił do nich o Janie Chrzcicielu.
Uzdrowienie epileptyka
(Mar. 9,14—29Łuk. 9,37—42)14 I gdy przyszli do ludu, przystąpił do niego człowiek, upadł przed nim na kolana,
15 I rzekł: Panie, zmiłuj się nad synem moim, bo jest epileptykiem i źle się ma; często bowiem wpada w ogień i często w wodę.
16 I przywiodłem go do uczniów twoich, ale nie mogli go uzdrowić.
17 A Jezus odpowiadając, rzekł: O rodzie bez wiary i przewrotny! Jak długo będę z wami? Dokąd będę was znosił? Przywiedźcie mi go tutaj.
18 I zgromił go Jezus; i wyszedł z niego demon, i uzdrowiony został chłopiec od tej godziny.
19 Wtedy przystąpili uczniowie do Jezusa na osobności i powiedzieli: Dlaczego my nie mogliśmy go wypędzić?
20 A On im mówi: Dla niedowiarstwa waszego. Bo zaprawdę powiadam wam, gdybyście mieli wiarę jak zaiernko gorczycy, to powiedzielibyście tej górze: Przenieś się stąd tam, a przeniesie się, i nic niemożliwego dla was nie będzie.
21 Ale ten rodzaj nie wychodzi inaczej, jak tylko przez modlitwę i post.
Jezus po raz wtóry zapowiada swoją śmierć
(Mar. 9,30—32Łuk. 9,43—45)22 A gdy przebywali w Galilei, rzekł im Jezus: Syn Człowieczy będzie wydany w ręce ludzi.
23 I zabiją go, ale On trzeciego dnia będzie wskrzeszony z martwych. I zasmucili się bardzo.
Jezus płaci podatek za siebie i Piotra
24 A gdy przyszli do Kafarnaum, przystąpili do Piotra poborcy dwudrachmowego podatku i rzekli: Nauczyciel wasz nie płaci dwu drachm?
25 Rzecze Piotr: Owszem. A gdy wchodził do domu, uprzedził go Jezus, mówiąc: Jak ci się wydaje, Szymonie? Od kogo królowie ziemi pobierają cło lub czynsz? Od synów własnych czy od obcych?
26 A on rzekł: Od obcych. Na to Jezus: A zatem synowie są wolni.
27 Ale żebyśmy ich nie zgorszyli, idź nad morze, zarzuć wędkę i weź pierwszą złowioną rybę, otwórz jej pyszczek, a znajdziesz stater; tego zabierz i daj im za mnie i za siebie.
Преображення Ісуса
1 Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та його брата Івана і виводить їх самих на високу гору.
2 І Він преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, немов сонце, одяг став білий, немов світло.
3 І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4 Озвавшись, Петро сказав Ісусові: Господи, добре нам тут; коли хочеш, поставлю тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі.
5 Поки він говорив, ясна хмара оповила їх, і з хмари пролунав голос: Це є Мій Улюблений Син, Якого Я вподобав; Його слухайте!
6 Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися.
7 Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: Підійміться й не бійтеся.
8 Підвівши свої очі, учні не побачили нікого, крім одного Ісуса.
9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, говорячи: Нікому не розповідайте про видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 І учні запитали Його, кажучи: Чому книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля?
11 А Він, відповідаючи їм, сказав: Ілля справді прийде і все приготує.
12 Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та його не впізнали, але зробили з ним те, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати.
13 Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Івана Хрестителя.
Ісус оздоровляє сновиду
14 Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, впавши Йому до ніг,
15 каже: Господи, помилуй мого сина, бо він – сновида і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і часто у воду.
16 Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити.
17 А Ісус сказав у відповідь: О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть Мені його сюди!
18 І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав.
Про силу віри
19 Тоді учні, прийшовши до Ісуса, Який був на самоті, запитали: Чому ми не змогли його вигнати?
20 Він сказав їм: Через ваше маловір’я. Запевняю вас: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: Перейди звідси туди! – і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого.
21 [Цей же рід не виходить інакше – тільки молитвою і постом].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
22 Коли вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людям,
23 і вони Його вб’ють, але третього дня Він воскресне. І учні дуже засмутилися.
Ісус платить данину
24 Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дидрахм до Петра і запитали: А ваш Учитель заплатить дидрахму?
25 Він відповідає: Так. А коли увійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи з чужих?
26 Коли той відповів: Із чужих, – то Ісус сказав йому: Отже, сини вільні.
27 Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир ; візьми його і дай їм за Мене та за себе.