Kazanie Jana Chrzciciela
(Mat. 3,1—12Mar. 1,1—8)1 W piętnastym roku panowania cesarza Tyberiusza, gdy namiestnikiem Judei był Poncjusz Piłat, tetrarchą galilejskim Herod, tetrarchą iturejskim i trachonickim Filip, brat jego, a tetrarchą abileńskim Lizaniasz,
2 Za arcykapłanów Annasza i Kaifasza doszło Słowo Boże Jana, syna Zachariasza, na pustyni.
3 I przeszedł całą krainę nadjordańską, głosząc chrzest upamiętania na odpuszczenie grzechów,
4 Jak było napisane w księdze mów proroka Izajasza:
Głos wołającego na pustyni:
Gotujcie drogę Pańską,
prostujcie ścieżki jego.
5 Każdy padół niech będzie wypełniony,
a każda górą i pagórek zniesione,
drogi krzywe wyprostowane,
a nierówne wygładzone.
6 I ujrzą wszyscy ludzie zbawienie Boże.
7 Mówił więc do tłumów, które przychodziły, aby się dać ochrzcić przez niego: Plemię żmijowe, któż wam poddał myśl, aby uciekać przed przyszłym gniewem?
8 Wydawajcie więc owoce godne upamiętania. A nie próbujcie wmawiać w siebie: Ojca mamy Abrahama; powiadam wam bowiem, że Bóg może z tych kamieni wzbudzić dzieci Abrahamowi.
9 A już i siekiera do korzenia drzew jest przyłożona; wszelkie więc drzewo, które nie wydaje owocu dobrego, zostaje wycięte i w ogień wrzucone.
10 I pytały go tłumy: Cóż więc mamy czynić?
11 A on odpowiadając, rzekł im: Kto ma dwie suknie, niechaj da temu, który nie ma, a kto ma żywność, niech uczyni podobnie.
12 Przychodzili też celnicy, by dać się ochrzcić, i mówili do niego: Nauczycielu, co mamy czynić?
13 On zaś rzekł do nich: Nie pobierajcie nic więcej ponad to, co dla was ustalono.
14 Pytali go też żołnierze, mówiąc: A my co mamy czynić? I rzekł im: Na nikim nic nie wymuszajcie ani nie oskarżajcie fałszywie dla zysku, lecz poprzestawajcie na swoim żołdzie.
15 Gdy zaś lud oczekiwał i wszyscy w sercach swych rozważali, czy też Jan. może nie jest Chrystusem,
16 Sam Jan. odpowiedział wszystkim, mówiąc: Ja chrzczę was wodą, lecz przychodzi mocniejszy ode mnie, któremu nie jestem godzien rozwiązać rzemyka u sandałów jego; On was chrzcić będzie Duchem Świętym i ogniem.
17 W ręku jego jest wiejadło, by oczyścić klepisko swoje i zebrać pszenicę do spichlerza swego, lecz plewy spali w ogniu nieugaszonym.
18 Wiele też innych dał napomnień i zwiastował ludowi dobrą nowinę.
19 A tetrarcha Herod, strofowany przez niego z powodu Herodiady, żony brata swego, i z powodu innych złych uczynków, jakie popełnił,
20 Przydał do wszystkiego i to, że wtrącił Jana do więzienia.
Chrzest Jezusa
(Mat. 3,13—17Mar. 1,9—11)21 A gdy wszystek lud przyjmował chrzest i gdy Jezus został ochrzczony i modlił się, otworzyło się niebo
22 I zstąpił na niego Duch Święty w postaci cielesnej jak gołębica, i odezwał się głos z nieba: Tyś jest Syn mój umiłowany, którego sobie upodobałem.
Rodowód Jezusa
(Mat. 1,1—17)23 A Jezus, rozpoczynając działalność, miał lat około trzydziestu, a był jak mniemano, synem Józefa, syna Helego,
24 Syna Mattata, syna Lewiego, syna Melchiego, syna Jannaja, syna Józefa,
25 Syna Matatiasza, syna Amosa, syna Nahuma, syna Hesliego, syna Naggaja,
26 Syna Mahata, syna Mattatiasza, syna Semeja, syna Josecha, syna Jody,
27 Syna Joanana, syna Rezy, syna Zorobabela, syna Salatiela, syna Neriego,
28 Syna Melchiego, syna Addy, syna Kosama, syna Elmadama, syna Hera,
29 Syna Jozuego, syna Eliezera, syna Joryma, syna Mattata, syna Lewiego,
30 Syna Symeona, syna Judy, syna Józefa, syna Jonama, syna Eliakima,
31 Syna Melei, syna Menny, syna Mattaty, syna Natana, syna Dawida,
32 Syna Jessego, syna Obeda, syna Booza, syna Sali, syna Naasona,
33 Syna Aminadaba, syna Admina, syna Arniego, syna Esroma, syna Faresa, syna Judy,
34 Syna Jakuba, syna Izaaka, syna Abrahama, syna Tarego, syna Nachora,
35 Syna Seruga, syna Ragua, syna Faleka, syna Chebera, syna Szelacha,
36 Syna Kainama, syna Arpachszada, syna Sema, syna Noego, syna Lamecha,
37 Syna Metuszelacha, syna Henocha, syna Jareda, syna Malaleela, syna Kainama,
38 Syna Enosza, syna Seta, syna Adama, który był Boży.
Проповідь Івана Хрестителя
1 На п’ятнадцятому році панування кесаря Тиверія, коли Юдеєю володів Понтій Пилат, а Ірод був тетрархом Галилеї, його брат Пилип – тетрархом Ітуреї та Трахонітського краю, а Лисаній – тетрархом Авіліні,
2 за первосвящеників Анни й Каяфи, було Боже слово в пустелі до Івана, сина Захарії.
3 Він пройшов усю околицю Йорданську, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,
4 як ото написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе в пустелі: Приготуйте дорогу Господню, вирівняйте стежки Його!
5 Хай кожна долина наповниться і кожна гора та кожний пагорб понизиться! Нехай криві стежки стануть прямими, а вибоїсті – гладкими дорогами;
6 і кожна людина побачить Боже спасіння!
7 Іван казав людям, які приходили хреститися до нього: Роде гадючий, хто навчив вас утікати від майбутнього гніву?
8 Тож принесіть плоди, гідні покаяння, і не намагайтеся казати собі: Маємо батька Авраама! Бо кажу вам, що Бог може з цього каміння підняти дітей Авраамові.
9 Адже вже й сокира лежить біля коріння дерев; кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і вкидають у вогонь!
10 Запитували його люди, кажучи: Що ж маємо робити?
11 У відповідь він сказав їм: Хто має дві сорочки, нехай дасть тому, хто не має, а хто має їжу, так само нехай робить!
12 Прийшли й митники хреститися і запитують його: Учителю, а що нам робити?
13 А він сказав їм: Нічого більше від того, що встановлене вам, не вимагайте!
14 Питали його й воїни, кажучи: А ми що маємо робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, не обмовляйте і задовольняйтеся своєю платнею.
15 Коли народ чекав, і всі роздумували у своїх серцях про Івана, чи він часом не Христос ,
16 Іван відповідав усім, кажучи: Я хрещу вас водою, але йде дужчий від мене, Якому я не гідний розв’язати ремінців Його взуття; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем.
17 У Його руці лопата, щоб очистити Свій тік і зібрати пшеницю до засіків, а полову спалити вогнем невгасимим.
18 Багато ще й іншого, потішаючи, він благовістив народові.
19 А тетрарх Ірод, якому Іван докоряв за Іродіяду, дружину його брата, і за все зло, яке зробив Ірод,
20 до всього додав ще й те, що замкнув Івана у в’язниці.
Хрещення Ісуса
21 Сталося ж, коли хрестився весь народ, і коли Ісус, також хрестившись, молився, – розкрилися небеса,
22 і Дух Святий у тілесному вигляді, як голуб, зійшов на Нього, і почувся голос із неба: Ти – Мій Улюблений Син, у Тобі Моє уподобання.
Родовід Ісуса
23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років зо тридцять, будучи, як вважали, сином Йосипа, сина Іллі,
24 сина Маттата, сина Левія, сина Мелхії, сина Янная, сина Йосипа,
25 сина Маттатія, сина Амоса, сина Наума, сина Еслія, сина Нангея,
26 сина Маата, сина Маттатія, сина Семія, сина Йосиха, сина Йоди,
27 сина Йоанана, сина Рисія, сина Зоровавеля, сина Салатиїла, сина Нирія,
28 сина Мелхія, сина Аддія, сина Косама, сина Елмадама, сина Іра,
29 сина Ісуса, сина Еліезера, сина Йорима, сина Маттата, сина Левія,
30 сина Симеона, сина Юди, сина Йосипа, сина Йонама, сина Еліякима,
31 сина Мелея, сина Мени, сина Маттата, сина Натама, сина Давида,
32 сина Єссея, сина Овида, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона,
33 сина Амінадава, сина Админа, сина Арнія, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди,
34 сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора,
35 сина Сируха, сина Рагава, сина Фалека, сина Евера, сина Сали,
36 сина Каїнама, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха,
37 сина Матусала, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеїла, сина Каїнама,
38 сина Еноса, сина Сита, сина Адама – сина Бога.